Постанова

від 02.04.2013 по справі 5017/2652/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.Справа № 5017/2652/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Лисенко В.А., Жекова В.І.

(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням голови суду від 01.04.2013 р. №234)

секретар судового засідання : Станкова І.М.

за участю:

від Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області - Копанський С.А.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.11.2012 р.

у справі №5017/2652/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакорм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя Лепеха Г.А.) від 27.11.2012 р., поміж іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні», вказану юридичну особу припинено, скасовано арешт, мораторій та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2012р., припинено повноваження ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакорм», провадження у справі припинено.

Вказаний судовий акт вмотивовано тим, що, оскільки майна банкрута не виявлено, згідно наданого ліквідаційного балансу активи та пасиви банкрута відсутні підприємство підлягає ліквідації, а кредиторські вимоги слід вважати погашеними.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 27.11.2012 р., Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить вказану ухвалу суду скасувати та поновити провадження у справі.

Скаржник вказує на те, що під час винесення ухвали суду від 27.11.2012 р. було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 6, 22, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент винесення оскаржуваної ухвали), ст.ст. 60, 61 Господарського кодексу України.

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області зазначає наступне.

Відповідно до наказу Роздільнянської МДПІ від 03.08.2012р. №545 в період з 07.08.2012р. по 13.08.2012р. проводилась перевірка ТОВ БК «Тоні». За результатами перевірки складено акт від 20.08.2012 року №462-52/22-00/34450711 та встановлено, що ТОВ БК «Тоні» по взаємовідносинам з ТОВ «Агентство незалежної експертизи «МТК» в порушення ч. 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст.216, ст.228, ст.656, ст.655, ст.662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІУ (із змінами і доповненнями), п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (чинного на момент вчинення правопорушення), завищено суму податкового кредиту всього у сумі 887 399 грн. (з закругленням), в т. ч. за податкові періоди: за грудень 2010 року - 579939,07 грн., за січень 2011 року - 72956,55 грн., лютий 2011 року - 103417,86грн., березень 2011 року - 131085,65грн. та в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, належну до сплати у бюджет всього у сумі 887399 грн. (з округленням), в т.ч. по податковим періодам: за грудень 2010 року - 579939,07 грн., за січень 2011 року - 72956,55 грн., лютий 2011року - 103417,86грн., березень 2011 року - 131085,65грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2012р. №0000692200 про збільшення суми ПДВ на загальну суму 1032384,75 грн., в т.ч. основний платіж 887399,00 грн.

Також, скаржник зазначає, що на підставі направлень від 26.09.2012р. №263, 264, 265, 266 виданих Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби посадовим особам відділу податкового контролю, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Роздільнянської МДШ Одеської області ДПС від 24.09.2012р. №722, ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження по справі №5017/2652/2012 від 14.09.2012р. про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БК «Тоні» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.09.2009р. по 14.09.2012р., було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ БК «Тоні» - в результаті чого було встановлено неможливість проведення перевірки у зв'язку із відсутністю посадових осіб товариства за податковою адресою та складено акт «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БК «Тоні» (код 34450711) у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за місцезнаходженням» від 26.09.2012р. №93-23\22-00\34450711.

Податкове повідомлення-рішення від 06.09.2012р. №0000692200 з податку на додану вартість у сумі 1032384,75 грн., є неузгодженим та ТОВ БК «Тоні» оскаржувало його в апеляційному порядку на рівні ДПС в Одеській області та ДПС України. За результатами розгляду первинної скарги від ДПС в Одеській області прийнято рішення від 12.11.2012р. №30937/10/10-2007 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ, а первинну скаргу директора ТОВ БК «Тоні» - без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги до ДПС України, було прийнято рішення від 17.12.2012р. №11681/0/71-12/10-2115 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ від 06.09.2012р. №0000692200, а скаргу - без задоволення.

Крім того, скаржник вказує на те, що 08.01.2013р. ТОВ БК «Тоні» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роздільнянської МДПІ про скасування (визнання недійсним) податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області Державної податкової служби від 6 вересня 2012р. №0000692200, що в свою чергу також стало підставою для звернення останньої до суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 27.11.2012 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лисенко В.А., Картере В.І.) від 06.03.2013 року Роздільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.11.2012 р., вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.03.2013 р. о 12:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 р. на підставі клопотання скаржника продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 05.04.2013 р. включно та її розгляд відкладено на 02.04.2013 р. о 12:30.

У судове засідання 02.04.2013 р. з'явився представник Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, який підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Відзиви на апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до суду не надходили.

Враховуючи встановлений ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія дійшла висновку про необхідність розгляду апеляційної скарги Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області за відсутності тих учасників процесу, які своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали суду та припинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віакорм» звернулось до господарського суду із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні» банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 91 440,00 грн.

Ухвалою від 14.09.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - ТОВ БК «Тоні», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 23.10.2012р. ТОВ БК «Тоні» визнано банкрутом як відсутнього боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі.

Після визнання ТОВ БК «Тоні» банкрутом до суду звернулась Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 1 915,53 грн., яку ліквідатором банкрута розглянуто та визнано у повному обсязі.

За результатами роботи ліквідатором надано суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Під час апеляційного провадження у даній справі, судовою колегією з'ясовано, що ініціюючим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віакорм» при зверненні до місцевого господарського суду із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника не надано доказів безспірності вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні», також не надано доказів відсутності боржника за місцезнаходженням у встановленому законодавством порядку.

В якості норми матеріального права ініціюючий кредитор у своїй заяві послався на ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачено наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст. 93 Цивільного кодексу України.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст. 7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;

Судова колегія звертає увагу на те, що процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Ініціюючим кредитором не надано суду доказів вжиття заходів по отриманню заборгованості у встановленому законом порядку (судове рішення, документи виконавчого провадження тощо).

Звідси вбачається, що відповідно до приписів ст. 7, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Віакорм» не надано достатньо доказів неплатоспроможності боржника та безспірності грошових вимог.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Приписами частин 1, 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пункт 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи (боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні») за місцезнаходженням ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство боржника не додано.

Таким чином, підстави, зазначені у заяві про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при дослідженні судовою колегією матеріалів вищезазначеної заяви, не підтвердились.

Статтею 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регламентовано, що докази, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство, повинні бути надані до господарського суду в якості додатку до заяви ініціюючого кредитора та не можуть бути витребувані в подальшому господарським судом.

За таких обставин та виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія дійшла того висновку, що суд першої інстанції, надав невірну правову оцінку, в контексті вказаних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наявним у справі доказам, у зв'язку з чим, апеляційна скарга Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 27.11.2012 р. - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27.11.2012 р. у справі №5017/2652/2012 - скасувати.

Провадження у справі припинити.

Зобов'язати Державного реєстратора поновити державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії «Тоні» (ЄДРПОУ 34450711, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. 40 років Перемоги, буд. 3)

Копію постанови у даній справі направити Державному реєстратору (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Свердлова, 9).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 04.04.2013 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Жеков В.І.