Рішення

від 08.04.2013 по справі 927/306/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр. Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

02 квітня 2013р. справа №927/306/13-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Горлівський м'ясокомбінат»,

вул. Хлібозаводська,1, м. Горлівка, Донецька область, 84630

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Ексім-Трейд»,

вул. 1 Гвардійської армії, буд.46, м. Чернігів, 14005

Про стягнення 157 125грн. 38коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача : Билінський Г.О. довіреність № б/н від 01.03.2013 представник

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за Дистриб'юторським договором №DB107 від 21.03.11р. в сумі 136414,63грн., 537,82грн. три відсотки річних, 172,93грн. інфляції за грудень 2012р., 20000,00грн. штрафу згідно п.7.1 договору.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.13р. надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представником позивача у судовому засіданні 19.03.12р. подано письмове пояснення №848 від 15.03.13р. стосовно раніше здійсненого платежу за поставлений товар в сумі 7782,92грн. відповідно до накладної №52635 від 19.12.12р., в якому зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідачем здійснювалися платежі не конкретно по кожній накладній, а окремими сумами, то виходячи із загальної заборгованості відповідача перед позивачем на дату подання позовної заяви, було зроблено висновок, що саме вказана накладна, так як поставка за цією накладною була здійснена раніше, ніж за всіма іншими, вказаними в позовній заяві накладними, була частково оплачена відповідачем; що заборгованість в сумі 86466,07грн., на яку позивачем проведено нарахування індексу інфляції, розраховувалась наступним чином: у зв'язку з тим, що інфляція - це зростання рівня цін по відношенню до попереднього місяця, а відповідно до листа ВСУ №62-97р від 03.04.97р., при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, зазначена сума 86466,07грн. є заборгованістю відповідача за грудень 2012р.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву №947 від 25.03.13р. про зменшення позовних вимог підписану головою правління С.Є.Мазіним, в якій вказав, що у зв'язку з надходженням до ПрАТ «Горлівський м'ясокомбінат» у березні 2013р. акту звіряння розрахунків між сторонами №10037 станом на 31.01.2013р. та з тим, що відповідачем надано послуги позивачу на суму 6 865,67грн. (згідно акту №21 від 31.01.2013р.), сума основного боргу зменшилась і становить 129 548,96грн. Позивач у вказаній заяві пояснює про віднесення суми 6 865,67грн. як часткової оплати відповідачем останньої накладної №25810 від 16.01.2013р., та просив суд стягнути з відповідача дебіторську заборгованість за дистриб'юторським договором №DB107 від 21.03.11р. у сумі 129 548,96грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 520,89грн., штраф у розмірі 20000грн., а всього 150069,85грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3142,51грн. В даній заяві позивач надав пояснення стосовно раніше здійсненого платежу за поставлений товар в сумі 7782,92грн. відповідно до накладної №52635 від 19.12.12р.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття судом рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог, а подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом. З огляду на викладене судом приймається зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 6 865,67грн., 3% річних у сумі 16,93грн. Проаналізувавши зміст поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог від 25.03.13р. вих.№947, враховуючи, що в прохальній частині заяви визначається до стягнення з відповідача тільки борг, 3% річних і штраф, а всього 150 069,85грн. та не зазначаються вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, суд доходить до висновку про зменшення позивачем суми позовних вимог також в частині стягнення з відповідача 172,93грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час, дату і місце її розгляду судом, ухвала про порушення провадження у справі від 05.03.13р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602639217, ухвала про відкладення розгляду справи від 19.03.13р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602705163. Крім того, судом явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, і заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 18.02.2013р. значиться товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Ексім Трейд», ідентифікаційний код 37021775, місцезнаходження: вул. 1 Гвардійської армії, буд.46, м. Чернігів.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 18.02.2013р. значиться Приватне акціонерне товариство «Горлівський м'ясокомбінат», ідентифікаційний код 00443364, місцезнаходження: Донецька обл., м. Горлівка, вул.Хлібозаводська, б.1.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, 21 березня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Горлівський м'ясокомбінат» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Ексім Трейд» (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір DВ107, відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач у справі) зобов'язується протягом дії договору поставляти товар у власність дистриб'ютора (відповідача у справі), а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар, оплатити його та здійснювати його продаж на умовах чинного договору.

У п.9.1. договору позивач та відповідач визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про бажання припинити чи переукласти його.

Під час розгляду справи сторонами не було подано доказів припинення чи переукладення дистриб'юторського договору DВ107 від 21.03.11р. За таких обставин, суд доходить висновку, що договір є пролонгованим на кожен наступний календарний рік, тобто до 31 грудня 2012 року, до 31 грудня 2013 року.

Згідно п.1.2 договору продавець зобов'язаний передати товар у кількості і асортименті вказаних в заявці дистриб'ютора. Предметом поставки являється наступний товар: ковбасні вироби, м'ясопродукти, напівфабрикати, та інша частина продукції ПрАТ «Горлівський м'ясокомбінат».

Згідно п.3.1.1 договору продавець зобов'язаний поставити товар у відповідності до замовлення дистриб'ютора в обсязі та у строки, визначені цим договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п.п.5.3, 5.4, 5.6 договору сторони встановили, що право власності, а також всі пов'язані з ним ризики переходять до дистриб'ютора в момент фактичної передачі товару представнику дистриб'ютора. Дистриб'ютор повинен прийняти товар в асортименті, кількості, вказаній в заявці, та провести його розвантаження. Передача товару здійснюється на основі накладної. Дистриб'ютор зобов'язаний поставити печатку (штамп), а також підписати накладну на товар, який поставляється. При централізовано-кільцевих перевезеннях товару повноваження представників дистриб'ютора на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки підтверджуються відповідним штампом/печаткою, який представники дистриб'ютора проставляють на накладних, і зразок яких вказуються в повідомленні.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.п.3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 договору сторони встановили, що дистриб'ютор зобов'язаний беззаперечно виконувати всі суттєві умови, передбачені даним договором. Прийняти товар згідно накладних. Оплатити отриманий товар від продавця згідно накладних у порядку та у строки, вказані в розділі 6 цього договору.

Відповідно до п.6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється дистриб'ютором по факту поставки партії товару. В разі прострочки строків оплати товару більше ніж на 5 днів зверх строку, вказаного в п.6.2 договору, або систематичної (більше ніж 2 рази підряд) прострочки оплати поставленого товару, продавець має право призупинити поставку (відгрузку) наступної узгодженої партії товару до повного погашення дистриб'ютором простроченої заборгованості (п. 6.3. договору).

Відповідно до п.3.4.3 договору дистриб'ютор має право повертати продавцю товар з обов'язковим оформленням накладної на повернення при умові, що строк реалізації на вказаний товар спливає не менше ніж за 2 дні до його повернення.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов дистриб'юторського договору №DB107 від 21.03.11р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар та зобов'язався оплатити його згідно накладної №52635 від 19.12.12р. на суму 52 944,32 грн. у строк 19.12.12р., №57115 від 23.12.12р. на суму 55 007,15 грн. у строк 23.12.12р., №60228 від 26.12.12р. на суму 9 297,52 грн. у строк 26.12.12р., №16826 від 07.01.13р. на суму 21 792,79 грн. у строк 07.01.13р., №18677 від 09.01.13р. на суму 5 915,14 грн. у строк 09.01.13р., №21942 від 13.01.13р. на суму 13 905,36 грн. у строк 13.01.13р., №25810 від 16.01.13р. на суму 9 793,27 грн. у строк 16.01.13р., а всього 168655,55грн. Факт отримання відповідачем товару на суму 168655,55грн. підтверджується вище переліченими накладними, які містять підпис вантажоодержувача та печатку відповідача.

В судовому засіданні 02.04.13р. суд оглянув подані представником позивача оригінали вище перелічених накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, наведені позивачем письмові пояснення та поданий розрахунок заборгованості, відповідач в порушення п.6.2 договору розрахувався із позивачем частково на загальну суму 39106,59грн., з яких позивачем зараховано 19282,92грн. в оплату товару по накладній №52635 від 19.12.12р.; 11500,00грн. в оплату товару по накладній №57115 від 23.12.12р.; 1458,00грн. в оплату товару по накладній №18677 від 09.01.13р., 6865,67грн. в оплату товару по накладній №25810 від 16.01.13р.

Представником позивача до матеріалів справи подано копію акту звірки розрахунків №10037 за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р., в якому позивачем було визначено заборгованість відповідача станом на 01.02.2013р. у сумі 136414,63грн., а відповідачем визначено розмір своєї заборгованості перед позивачем станом на 01.02.2013р. у сумі 129548,96грн., зазначивши про відсутність акту №21 від 31.01.2013р. на суму 6865,67грн.

Як свідчить зміст заяви про зменшення позовних вимог від 25.03.13р. вих.№947, позивач надані відповідачем послуги згідно акту №21 від 31.01.13р. на суму 6865,67грн. (копія якого подана до матеріалів справи) врахував в оплату відповідачем товару по накладній №2580 від 16.01.13р., у зв'язку з чим сума основного боргу за позовом зменшилася і визначена позивачем у сумі 129 548,96грн. Заява про зменшення позивачем позовних вимог від 25.03.13р. вих.№947 прийнята судом до розгляду.

З огляду на вище наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не оплачено товар, отриманий по дистриб'юторському договору №DB107 від 21.03.11р. згідно накладних: №52635 від 19.12.12р. на суму 33661,40грн., №57115 від 23.12.12р. на суму 43507,15грн., №60228 від 26.12.12р. на суму 9297,52грн., №16826 від 07.01.13р. на суму 21792,79грн., №18677 від 09.01.13р. на суму 4457,14грн., №21942 від 13.01.13р. на суму 13905,36грн., №25810 від 16.01.13р. на суму 2927,60грн., а всього на суму 129548,96грн.

У відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України на час розгляду справи у суді відповідачем не подано доказів проведення в повному обсязі оплат за отриманий товар по вище вказаним накладним.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в порушення умов дистриб'юторського договору №DB107 від 21.03.11р відповідачем не проведено в повному обсязі перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в обумовлені сторонами строки оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 129548,96грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкції законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач, посилаючись на п.7.1. договору, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20 000,00грн.

Згідно п.7.1 договору за порушення дистриб'ютором умов оплати товару, дистриб'ютор за вимогою продавця сплачує останньому неустойку за перші 10 календарних днів прострочки платежу - у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожен день прострочки; в разі затримки оплати товару більше 10 календарних днів - у вигляді штрафу в розмірі 20000,00 грн.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за триманий товар на строк більше 10 календарних днів, і заборгованість відповідача становить 129548,96грн., тому суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20000,00грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повній сумі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 520,89 грн. 3% річних за період з 20.12.12р. по 15.02.13р.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати отриманого по договору №DB107 від 21.03.11р. товару, але враховуючи, що позивачем при розрахунку 3% річних не враховано, що в 2012р. - 366 днів, а тому суд доходить висновку, що 3% річних підлягають стягненню в розмірі 520грн.71коп. за період з 20.12.2012 року по 15.02.2013 року. В решті стягнення 3% річних відмовити як безпідставно нараховані та заявлені до стягнення.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, та вимоги позивача не оспорив, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 129 548,96грн., в частині стягнення штрафу в сумі 20000,00грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 520,71грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судових збір в сумі 3001грн.40коп.

Приймаючи до уваги, що позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу на суму 6865,67грн. , 3% річних на суму 16,93грн., інфляційних на суму 172,93грн., а всього на суму 7055,53грн. та відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про судовий збір» Приватному акціонерному товариству «Горлівський м'ясокомбінат» підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в розмірі 141грн.11коп., який сплачений згідно платіжного доручення №17692 від 15.02.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/306/13-г господарського суду Чернігівської області.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 627, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 33, 34, 49, 75, ст..82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Ексім-трейд» (вул.1 Гвардійської армії, буд.46, м. Чернігів, р/р 26007010085064 в Чернігівське відділення №1 ВАТ «ВТБ-Банк», МФО 321767, ідентифікаційний код 37021775) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівський м'ясокомбінат» (вул.Хлібозаводська,1, м. Горлівка, Донецька обл., р/р 26007013002851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» Горлівське відділення№1 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, ідентифікаційний код 00443364) 129548грн. 96коп. боргу, 20000грн. 00коп. штрафу, 520грн.71коп. 3% річних, 3001грн. 40коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству «Горлівський м'ясокомбінат» (вул.Хлібозаводська,1, м. Горлівка, р/р 26007013002851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» Горлівське відділення№1 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, ідентифікаційний код 00443364) з державного бюджету (рахунок №31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001, код 38054398) 141грн.11коп. судового збору, який сплачений згідно платіжного доручення №17692 від 15.02.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/306/13-г господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

Повний текст рішення складено 08.04.2013р.

Суддя Н.Ю.Книш