Постанова

від 16.11.2006 по справі 20/49б

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/49б

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.11.2006  року                                                            Справа № 20/49б

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Баннової Т.М.

Семендяєвої І.В.

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників сторін:

від кредитора                                        повноважний представник в судове

засідання не прибув;

від боржника                    Дейнегіна В.М.,  представник за

довіреністю № 10 від 15.11.06 від ВАТ

"Свердловське АТП 10973" в особі

керуючого санацією Іванової М.О.;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою

відповідальністю „Аудиторська фірма

„ЛІГА”, м. Луганськ

на ухвалу          

господарського суду          Луганської області

від          08.09.06

по справі          №20/49б (суддя Кірпа Т.С.)

за заявою кредитора          Товариства з обмеженою

відповідальністю „Аудиторська фірма

„ЛІГА”, м. Луганськ

до боржника          Відкритого акціонерного товариства

„Свердловське автотранспортне

підприємство 10973”, м. Свердловськ

Луганської області

про          визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Кредитор (заявник скарги) в судове засідання не з'явився, але належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 11.10.06, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника кредитора.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.09.06 у справі №20/49б повернуто заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ, про визнання стороною по справі №20/49б про банкрутство боржника – Відкритого акціонерного товариства „Свердловське автотранспортне підприємство 10973”, м. Свердловськ Луганської області, без розгляду на підставі п.6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, п.6 ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).

Не погоджуючись з даною ухвалою, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 26.09.06 №22, якою просить ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.06 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального  права, визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА” стороною по справі №20/49б.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.10.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА” від 26.09.06 №22 на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.06 по справі №20/49б призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Семендяєва І.В. – судді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.09.06 до місцевого господарського суду подана заява поточним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ, від 06.09.06 №0609/1 про визнання стороною у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Свердловське автотранспортне підприємство 10973”, м. Свердловськ Луганської області.

Суд першої інстанції повернув дану заяву кредитора на підставі п.6 ст.17 Закону про банкрутство та п.6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.10.05 по справі №20/49б введено процедуру санації боржника Відкритого акціонерного товариства „Свердловське автотранспортне підприємство 10973” та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Іванову М.О.

Кредитор у заяві від 06.09.06 №0609/1 про визнання стороною у справі про банкрутство боржника посилається на наступне.

01.02.06 між боржником і кредитором укладено договір №01/02-1А на здійснення аудиту фінансової звітності (далі - договір).

28.02.06 Товариством з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА” виконала умови договору, про що сторони підписали акт.

Зобов'язання за цим договором є підставою звернення до суду в процедуру банкрутства.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.06 по справі №18/313 з відкритого акціонерного товариства „Свердловське автотранспортне підприємство 10973” стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА” суму боргу за договором.

Таким чином кредитор є поточним, оскільки зобов'язання у боржника виникли перед ним після порушення справи про банкрутство.

Кредитори, що бажають стати стороною у справі про банкрутство повинні звертатися із заявами в суд або до арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) в залежності від стадії процедури банкрутства.

Поточні кредитори звертаються із заявами про грошові вимоги до боржника в ліквідаційної процедурі (ст.23 Закону про банкрутство).

Поточні кредитори мають право також звертатися із заявами про грошові вимоги до боржника до керуючого санацією. Якщо вимоги обґрунтовані, керуючий санацією їх визнає і оплачує у добровільному порядку.

Отже звернення саме до суду із поточними грошовими вимогами, Законом про банкрутство не передбачено.

Вимоги кредитора про визнання його стороною у справі не відповідають процедурі банкрутства і непередбачені Законом про банкрутство, оскільки права сторони у справі набуваються кредиторами в результаті виконання ними умов процедури банкрутства (подання заяви у випадках передбачених законом), а не в результаті визнання їх стороною у справі судом.

Крім того, враховуючи положення п.6 ст.17 Закону про банкрутство, посилання суду першої інстанції на те, що кредитор звернувся із вимогами до суду без звернення до керуючого санацією є цілком справедливими, оскільки, звернення із претензією до керуючого санацією, на що посилається і скаржник в апеляційній скарзі і керуючий санацією у відзиві від 16.11.06 не є зверненням із заявою про визнання стороною у справі, про яку йдеться в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що у прийнятті заяви про визнання його стороною у справі повинно було бути відмовлено судом першої інстанції.  

Враховуючи положення ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає, що неправильне застосування процесуальної норми не призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки висновки місцевого господарського суду за оскаржуваною ухвалою відповідають вимогам ст.ст.1, 12, 17 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята відповідно до вимог Закону про банкрутство та Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 08.09.06 у справі №20/49б - без змін.

Підпунктом „г” п.2 ст.3 Декрету КМУ від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито" не передбачено сплату державного мита боржником при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у справі про банкрутство, тому державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., помилково сплачене скаржником, повертається згідно п.6 ст.8 вказаного Декрету КМУ.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, м. Луганськ, від 26.09.06 №22 на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.06 по справі №20/49б залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 08.09.06 по справі №20/49б  залишити без змін.

3. Доручити господарському суду Луганської області видати довідку  Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „ЛІГА”, вул. Оборонна, 24, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31857418, МФО 304988,  АБ „Укркомунбанк” про повернення із державного бюджету України сплаченого державного мита по апеляційній скарзі у сумі 42 грн. 50 коп. на підставі квитанції №00037 від 26.09.06, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва