Постанова

від 16.11.2006 по справі 01-10/21-119

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01-10/21-119

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.11.2006  року                                                                      Справа № 01-10/21-119

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Медуниці О.Є.

суддів          Баннової Т.М.

Парамонової Т.Ф.

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

За участю представників сторін:

від боржника                                          Каргаєв Д.М., представник за довіреністю

б/н від 15.03.06 від ТОВ ВФК "Донбаспротехнологія";

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії

„Донбаспромтехнологія” в особі

ліквідаційної комісії, м. Луганськ

на ухвалу          

господарського суду                    Луганської області

від                    22.09.06

по справі                    №01-10/21-119 (суддя Кривохижа Т.Г.)

за заявою боржника          Товариства з обмеженою відповідальністю

          виробничо – фінансової компанії

„Донбаспромтехнологія” в особі

ліквідаційної комісії, м. Луганськ

про                                               порушення провадження у справі

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Луганської області звернувся боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансова компанія „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, м.Луганськ, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія”, в порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.09.06 у справі №01-10/21-119 повернуто заяву боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, м. Луганськ, про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” без розгляду на підставі п.п.3, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ст.9, ст.51 Закону про банкрутство.

Ухвала суду мотивована тим, що до заяви боржника додані матеріали, які не містять доказів правомірності пред'явлення її з підстав ст.51 Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з даною ухвалою, боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансова компанія „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, м. Луганськ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.10.06 №5, якою просить ухвалу господарського суду Луганської області від 20.10.06 у даній справі скасувати, прийняти ухвалу про прийняття заяви до розгляду та визнати боржника банкрутом.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є недоведеними; висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи.  

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.10.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, м .Луганськ, від 02.10.06 №5 на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.06 по справі №01-10/21-119 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

19.09.06 до місцевого господарського суду подана заява боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансовою компанію “Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної компанії, м. Луганськ, від 01.09.06 №4 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансової компанії “Донбаспромтехнологія”, в порядку ст.51 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така   юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому  цим  Законом.  

У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна  комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При виявлені неоплатності під час роботи ліквідаційної комісії, ліквідатор (ліквідаційна комісія в особі голови) в місячний строк ініціює процедуру банкрутства. Тоді розгляд справи здійснюється за правилами ч.ч.2, 3 ст.51 Закону про банкрутство.

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - фінансова компанія “Донбаспромтехнологія” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.12.1997 за реєстраційним номером 203/9276 та внесено в Єдиний державний реєстр підприємств України за №24857604.

Суд першої інстанції повернув заяву боржника на підставі п.п.3, 6 ст.63  Господарського процесуального кодексу України, п.1 ст.9, ст.51 Закону про банкрутство та зазначив, що в порушення вимог ст. 51 Закону про банкрутство заявником не додано до заяви:

- документального обґрунтування наявності майна у боржника оскільки до заяви додані матеріали, які не містять доказів правомірності пред'явлення її з підстав ст. 51 Закону, оскільки наданий акт інвентаризації станом на 21.06.06. та аудиторський висновок свідчать про відсутність у боржника будь-якого майна; в той час, як із змісту п. 1 ст. 51 Закону вбачається, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то тільки у цьому випадку така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цією статтею Закону.

- рішення власника про ліквідацію боржника та створення ліквідаційної комісії;

          - переліку і повного опису заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави (при наявності);

- протоколу загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в господарському процесі під час провадження у справі про банкрутство.

Отже, місцевий господарський суд, повертаючи заяву зробив висновок, що у боржника відсутні докази для звернення в суд на підставі ст.51 Закону про банкрутство, оскільки надані ним матеріали свідчать про відсутність у нього будь – якого майна, тоді як закон передбачає, що майна повинно бути недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Така позиція є помилковою, оскільки зазначена стаття використовує принцип неоплатності (боргів), тобто перевищення пасиву над активом.

Відсутність майна взагалі також є доказом неоплатності боргів, тобто ст.51 Закону про банкрутство на цей випадок поширюється.

У разі наявності у суду сумнівів щодо сумлінності власника або керівника, або ліквідаційної комісії, в тому числі стосовно відчуження майна до звернення із заявою про порушення справи про банкрутство з метою не погашати борги перед кредиторами, він може застосувати заходи передбачені ст.90           Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції безпідставно посилається на неподання заявником рішення власника про ліквідацію боржника та створення ліквідаційної комісії.

В пункті четвертому переліку додатків до заяви боржника від 01.09.06 №4 (про порушення справи про банкрутство) зазначено, що заявник додає до заяви протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія”.

Зміст даного протоколу свідчить про вирішення власником питань щодо прийняття рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії.

Рішення було прийнято більшістю голосів засновників, що відповідає вимогам Статуту боржника (п.п.6.2, 7.2, підпункт „н” п.7.4, п.7.5 Статуту). Статут також було додано до заяви боржника (див.п.2 переліку додатків до заяви).

Про прийняття власником даного рішення йдеться в абзаці другому заяви, що була повернена судом.

Не може бути підставою для повернення заяви відсутність переліку і повного опису заставленого майна, оскільки у боржника відсутнє будь – яке майно, про що також суд першої інстанції зазначає в ухвалі, в якості обґрунтування повернення заяви.

Не є обґрунтованим посилання місцевого господарського суду на неподання боржником протоколу загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників для участі в господарському процесі під час провадження у справі про банкрутство.

Стаття 51  Закону про банкрутство не містить такі процедурні вимоги, оскільки на стадії ліквідації підприємства залишається працювати тільки ліквідаційна комісія.

З матеріалів справи випливає, що навіть до утворення ліквідаційної комісії та прийняття рішення про ліквідацію на підприємстві працювала лише одна особа – директор Никоненко А.Б. (довідка від 30.08.06 – п.17 переліку додатків до заяви боржника від 01.09.06 №4).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що  висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, а ухвала господарського суду є необґрунтованою, прийнята із порушенням ст.51 Закону про банкрутство та не відповідає вимогам п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Луганської області – скасуванню з передачею даної справи на розгляд суду першої інстанції.

Підпунктом „г” п.2 ст.3 Декрету КМУ від 21.01.1993 N 7-93 "Про державне мито" не передбачено сплату державного мита боржником при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у справі про банкрутство, тому державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., помилково сплачене скаржником, повертається згідно п.6 ст.8 вказаного Декрету КМУ.

У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.п.3,4 ч.1 ст.140, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, м. Луганськ, від 02.10.06 №5 на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.06 у справі №01-10/21-119 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.06 у справі №01-10/21-119 скасувати .

3. Справу №01-10/21-119 передати на розгляд місцевого господарського суду Луганської області.

4. Доручити господарському суду Луганської області видати довідку  Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо – фінансової компанії „Донбаспромтехнологія” в особі ліквідаційної комісії, вул. А.Ліньова, 106, офіс 513, м. Луганськ, ідентифікаційний код 24857604, про повернення із державного бюджету України сплаченого державного мита по апеляційній скарзі у сумі 42 грн. 50 коп. на підставі квитанції №4200891 від 02.10.06, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                 Т.М. Баннова

Суддя                                                                                   Т.Ф. Парамонова