Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-11279/12/0170/18
19.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кобаля М.І. ,
Санакоєвої М.А.
розглянувши апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 26.10.12
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
до Фірми "Пілот" (вул. Репіна,буд.122, кв.5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про стягнення 20140,70грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 у справі № 2а-11279/12/0170 (суддя Панов О.І.) відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 у справі № 2а-11279/12/0170 та прийняти нову постанову суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фірми "Пілот" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 140,70грн. зі сплати фінансових санкцій та пені, нарахованих за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2012 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України №1058 прийнято рішення № 282 про застосування фінансових санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано 1 721,56 грн. штрафу та 18 419,14 грн. пені.
Рішення №282 від 11.06.2012 р. про застосування фінансових санкцій було прийнято 11.06.2012 р., тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.
На момент прийняття спірного рішення пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Застосування позивачем при винесенні оскаржуваного рішення недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Отже Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до відповідача за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків неправомірно винесло рішення № 282 від 11.06.2012 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Позивачем не доведено законність винесення рішення № 282 від 11.06.2012 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 20 140,70 грн.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 у справі № 2а-11279/12/0170 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 у справі № 2а-11279/12/0170 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 у справі № 2а-11279/12/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2013 |
Оприлюднено | 09.04.2013 |
Номер документу | 30486949 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Панов О.І.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Курапова Зоя Іллівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Курапова Зоя Іллівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Панов О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні