Рішення

від 28.03.2013 по справі 913/162/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2013 року Справа № 913/162/13-г

Провадження №1/913/162/13-г

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Дочірнього підприємства "Будівельно-монтажне управління-Термо", м. Луганськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні п о з и в а ч а :

- Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області,

- Луганської обласної ради

- Луганської міської ради

про стягнення 18612 грн. 10 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и :

від позивача - Тищенко Т.В., довіреність від 05.03.13 № 6;

від відповідача - Вельковський С.В., довіреність від 30.11.11;

від третіх осіб - не викликалися;

прокурор Паршутін А.Б.

Суть спору: про стягнення 18612 грн. 10 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу за період з 04.01.10 по 25.09.11.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 19.02.13 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що його вина щодо невчасного оформлення дозволу на користування надрами відсутня, а також підприємством не було допущено перевищення нормативів допустимих викидів. У запереченнях за листом від 28.03.13 відповідач наголошує, що дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у період, що перевірявся, був наявний у ЗАТ "Термо", який мав у володінні основні засоби цехів №№ 1, 2, 3, передані в оренду відповідачу у період після проведення перевірки.

Позивач у письмових поясненнях за листом від 12.03.13 № 02/462 наполягає на тому, що відповідач у період з 04.01.10 по 25.09.11 здійснював виробничу діяльність без відповідного дозволу, оскільки останній виданий лише 26.09.11.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін та прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, ухвалою від 15.01.13 суд залучив до участі у справі у відповідності до ст. 27 ГПК України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Луганську обласну раду, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганську міську раду.

Як вбачається з матеріалів справи, Луганська обласна рада у письмових поясненнях, підтримує позовні вимоги прокурора та звертає увагу суду на те, що для підрахунку кількості коштів, які спрямовуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, необхідно відокремити від загальної суми грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 70 %, що складає 13028 грн. 47 коп.; для визначення остаточної суми коштів, яка зараховується до спеціального фонду обласного бюджету необхідно визначити 20 % частку з коштів, які спрямовуються до спеціального фонду місцевих бюджетів за відповідну шкоду, що складає 3722 грн. 42 коп.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області у відзиві на позовну заяву за листом від 05.02.13 № 15-13/966 інформує суд про те, що у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Державного казначейства України здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальними фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до нормативів відрахувань, визначених законодавством та перераховують за належністю розподілені кошти.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 2 ГПК України (у редакції Закону від 18.09.12), яка регулює порушення справ у господарському суді, такі справи порушуються за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Також законодавцем передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Щодо фактичних обставин справи, то зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що в обґрунтування вимог про стягнення збитків прокурор та позивач посилаються на те, що проведеною 16 лютого 2012 року плановою перевіркою Державною екологічною інспекцією в Луганській області виявлено, що в період з 04.01.10 по 25.09.11 Дочірнє підприємство "Термо" здійснювало викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин, тобто понадлімітно, оскільки дозвіл № 4410161000-16 почав свою дію з 26.09.11.

За результатами даної перевірки позивачем складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (арк. справи 12-13), на підставі якого у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 № 639 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 21.01.09 за № 48/16064 (далі - Методика) до стягнення заявлено 18612 грн. 10 коп. шкоди за період з 04.01.10 по 25.09.11.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та доповненнях до нього, про що зазначено вище.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора та задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затв. наказом Мінприроди від 19.12.2006 за № 548, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 120/13387 Державна екологічна інспекція в Луганській області є належним позивачем за позовами щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Правове регулювання охорони атмосферного повітря здійснюється Законом України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.92 № 2707-ХІІ, ст. 2 якого передбачено, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких зв'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу

фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік та інше.

У відповідності до ст. 11 вказаного Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, до яких зокрема віднесено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; дотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також у відповідності до п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Розмір шкоди, нанесеної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у частині забруднення атмосфери обчислений позивачем згідно Методики та складає 18612 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни повинні відшкодувати шкоду та збитки, заподіяні ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Як звісно, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Заперечення відповідача за відзивом спростовуються даними акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.02.12, який підписаний керівником підприємства та екологом без заперечень та обумовлень.

Заперечення відповідача з посиланням на дію дозволу, виданого ЗАТ "Термо", не підтверджені документально. Існування даного документу грунтується тільки на поясненнях відповідача, за клопотанням якого суд витребував його від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. Однак, станом на час прийняття рішення відповідні докази у справі відсутні.

Господарський суд звертає увагу відповідача, що його посилання у запереченнях від 28.03.13 на приписи Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами про те, що дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду - не свідчать про можливість розповсюдження його дії на іншого суб'єкта, зокрема, орендаря майна. Таким чином, суд робить висновок, що у період, який перевірявся, відповідач здійснював свою господарську діяльність з порушенням законодавства, яке регулює охорону атмосферного повітря від забруднення.

Матеріалами справи підтверджено зазначені вище складові шкоди, тому позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю з віднесенням судового збору на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, який стягується в доход державного бюджету України, оскільки прокурор та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "БМУ-Термо", м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 107Б, ідент. код 30921326 - 18612 грн. 10 коп. шкоди з розподіленням в співвідношенні - 70% (50% до міського бюджету, 20% до обласного бюджету) та 30% на рахунки, що відкриті в розрізі бюджетів місцевого самоврядування за балансовим рахунком 3151 "Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки" та за балансовим рахунком 3121 "Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки" (за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами", кодом класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" (символ звітності 3311)), видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "БМУ-Термо", м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 107Б, ідент. код 30921326 в доход Державного бюджету України 1720 грн. 50 коп. судового збору на рахунок 31214206783006, отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУДКСУ у Луганській області, по коду класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), видати наказ ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписане 02.04.13.

Суддя Н.М.Зюбанова