Постанова

від 26.03.2013 по справі 821/113/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. 09 год. 45 хв.Справа № 821/113/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Ланецького С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Лікос"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Лікос" (далі - ПП "Лікос", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2012 р. №№ 0008552200 та 00085600, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 490 533,00 грн., в тому числі за основним платежем на 490 533,00 грн., та з податку на додану вартість на 533 189,00 грн., в тому числі за основним платежем на 426 551,00 грн. та за штрафними санкціями на 106 638,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги і пояснив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі протиправних висновків акта перевірки, зроблених податковим органом за результатами дослідження господарських відносин ПП "Лікос" з ТОВ "Елемент-СА", правочини між якими, податковий орган вважає безтоварними, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних.

На думку позивача, він є добросовісним платником податків, ним виконані вимоги, передбачені податковим законодавством України, для відображення показників по названому контрагенту у податковій звітності. Всі операції підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами.

Висновки відповідача суперечать нормам цивільного законодавства та не можуть бути підставою для збільшення податкових зобов'язань позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи та заперечень на позовну заяву від відповідача до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в за відсутності представника відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що ПП "Лікос" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 26.11.2012 р. № 2684/22-4/30571017, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Елемент-СА" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Елемент-СА" у серпні 2011 р. (далі - акт № 2684).

За змістом акта перевірки № 2684 в перевірений період ПП "Лікос" декларувало придбання товарів (нафтопродуктів) у ТОВ "Елемент-СА". Податковий орган вважає, що при цьому позивачем порушено вимоги цивільного та податкового законодавства України, а саме:

- ч. 1 ст. 201, частин 1 - 6 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, при придбанні товарів у ТОВ "Елемент- СА"; товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет у серпні 2011 року на суму ПДВ 426 551,00 грн.;

- пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року на загальну суму 490 533,00 грн.

- перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Як на підставу для наведених висновків ДПІ у м. Херсоні посилається на службову записку ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.09.2012 р. № 5036/7/07-09) та акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.11.2012 р. № 1067/22-03/34832307 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА" з контрагентами покупцями-постачальниками з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 р.

За інформацією ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ТОВ "Елемент-СА" не знаходиться за податковою адресою, має стан платника податків "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", факти реального здійснення цим підприємством господарської діяльності відсутні.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

За змістом ст. ст. 185-200 Податкового кодексу України податковий кредит платника податків визначається, виходячи з підтверджених податковими накладними сум податків сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які призначені для використання в оподатковуваних операціях цього платника податку. Податковий кредит формується виходячи з дати сплати ПДВ постачальникам, або дати отримання товарів (робіт, послуг), при цьому ПДВ відноситься до податкового кредиту платника податку незалежно від дати початку використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях цього платника податку.

Дослідивши господарські операції між позивачем та його контрагентом-постачальником - ТОВ "Елемент-СА", суд дійшов висновку, що вони носять реальний характер та не мають ознак фіктивності.

За актом перевірки № 2684 ПП "Лікос" до видів діяльності, які підприємство мало право здійснювати в перевіреному періоді належали, зокрема: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі.

В квітні 2011 р. ПП "Лікос" та ТОВ "Елемент-СА" уклали договір поставки нафтопродуктів № 39.

В серпні 2011 р. відповідно до умов договору ТОВ "Елемент-СА" здійснило поставки позивачу дизельного палива на загальну суму 2 559 307,11 грн., в тому числі ПДВ на суму 426 551,19 грн. (податкові накладні від 06.08.2011 р., 16.08.2011 р. №№ 5 та 64).

Виконання господарських операцій підтверджується, зокрема, такими документами:

- договором поставки від 29.04.2011 р. № 39;

- податковими та видатковими накладними;

- актами приймання-передачі дизельного палива від 06.08.2011 р. № РН-0000282 та від 16.08.2011 р. № РН-0000340;

- доказами оплати дизельного палива (банківськими виписками);

- договором про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів від 01.01.2011 р. № 1, укладеним між ПП Целінком С.П. та ПП "Лікос" та актом прийому нафтопродуктів від 01-19 серпня 2011 р.;

- довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 05.04.2012 р. № 107/22-911/34832307 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА" щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП "Лікос", їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р., відповідно до якої податковим органом встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП "Лікос", в тому числі і за спірний податковий період.

Суд вважає необґрунтованим посилання ДПІ у м. Херсоні на службову записку ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.09.2012 р. та акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.11.2012 р. (про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА"), оскільки вони складені більше ніж через рік після здійснення ТОВ "Елемент-СА" поставок товару позивачу, докази того, що підприємство не здійснювало господарську діяльність в серпні 2011 р. - відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що в акті від 26.09.2012 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва вказує про те, що останню податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 р. ТОВ "Елемент-СА" подало в серпні 2012 р., декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2012 р. - в липні 2012 р., а свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Елемент-СА" анульовано 4 липня 2012 р.

Тобто, ще майже рік після здійснення поставки нафтопродуктів позивачу ТОВ "Елемент-СА" звітувало до податкового органу та було платником податку на додану вартість.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання. А в даному разі доказів таких порушень податковим органом суду не надано.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15 березня 2013 р. (дату видачі цієї виписки) місцезнаходженням ТОВ "Елемент-СА" є: бульвар Чоколівський, 19, м. Київ, 03186, тобто те саме, що й на час укладення договору поставки нафтопродуктів позивачу.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку відповідача про порушення позивачем приписів цивільного законодавства, а саме ч. 1 ст. 201, частин 1 - 6 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, при придбанні товарів у ТОВ "Елемент- СА".

Суд звертає увагу, що за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги приватного підприємства "Лікос" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 10 грудня 2012 р. №№ 0008552200 та 0008562200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Лікос" (ідентифікаційний код 30571017) судовий збір у сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 квітня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1