Ухвала

від 13.05.2014 по справі 821/113/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/113/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду 26 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лікос" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року приватне підприємство (далі - ПП) "Лікос" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року №0008552200 та №0008562200, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 490533,00 грн., в тому числі за основним платежем на 490533,00 грн., та з податку на додану вартість на 533189,00 грн., в тому числі за основним платежем на 426551,00 грн. та за штрафними санкціями на 106638,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі протиправних висновків акта перевірки, зроблених контролюючим органом за результатами дослідження господарських відносин ПП "Лікос" з ТОВ "Елемент-СА", правочини між якими, Податковий орган вважає безтоварними, та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 26 березня 2013 року позов задоволено. Судом визнані протиправними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.12.2012 року №0008552200 та №0008562200.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 26.11.2012 року № 2684/22-4/30571017, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Елемент-СА" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Елемент-СА" у серпні 2011 року.

За змістом акта в перевірений період ПП "Лікос" декларувало придбання товарів (нафтопродуктів) у ТОВ "Елемент-СА". Контролюючий орган вважає, що при цьому платником податків порушено вимоги цивільного та податкового законодавства України, а саме:

-ч. 1 ст. 201, частин 1 - 6 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог значених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, при придбанні товарів у ТОВ "Елемент-СА"; товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

-п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет у серпні 2011 року на суму ПДВ 426551,00 грн.;

-пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року на загальну суму 490533,00 грн.

-перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Як на підставу для наведених висновків ДПІ у м. Херсоні посилається на службову записку ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.09.2012 р. № 5036/7/07-09 та акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.11.2012 р. № 1067/22-03/34832307 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА" з контрагентами покупцями-постачальниками з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року. За інформацією ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ТОВ "Елемент-СА" не знаходиться за податковою адресою, має стан платника податків "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", факти реального здійснення цим підприємством господарської діяльності відсутні.

Судом, під час з'ясування всіх обставин справи, також встановлено, що в квітні 2011 року ПП "Лікос" та ТОВ "Елемент-СА" уклали договір поставки нафтопродуктів № 39.

Відповідно до умов договору у серпні 2011 року ТОВ "Елемент-СА" здійснило поставки позивачу дизельного палива на загальну суму 2559307,11 грн., в тому числі ПДВ на суму 426551,19 грн. (податкові накладні від 06.08.2011 р., 16.08.2011 р. №№ 5 та 64).

Виконання господарських операцій підтверджується, дослідженими у судовому засіданні документами: договором поставки від 29.04.2011 р. № 39; податковими та видатковими накладними; актами приймання-передачі дизельного палива від 06.08.2011 р. № РН-0000282 та від 16.08.2011 р. № РН-0000340; доказами оплати дизельного палива (банківськими виписками); договором про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів від 01.01.2011 р. № 1, укладеним між ПП ОСОБА_1 та ПП "Лікос" та актом прийому нафтопродуктів від 01-19 серпня 2011 р.; довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 05.04.2012 р. № 107/22-911/34832307 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА" щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП "Лікос", їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01 липня 2011 року по 31 серпня 2011 року, відповідно до якої податковим органом встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП "Лікос", в тому числі і за спірний податковий період.

Вирішуючи справу суд першої інстанції вважав, що Податковим органом не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. В той же час, у матеріалах справи наявні документи підтверджують реальність операції та податкові накладні, які належним чином оформлені. Тому суд дійшов до висновку про необґрунтованість винесених спірних податкових повідомлень-рішень, та скасував їх.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Конституції України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.11.2012 р. № 1067/22-03/34832307 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елемент-СА" з контрагентами покупцями-постачальниками з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року, оскільки відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

В даному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому, без співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача щодо з'ясування факту здійснення господарських операцій, апелянтом помилково у скарзі зроблено висновок про їх нікчемність.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно встановив, що договір укладений між позивачем та контрагентом - ТОВ "Елемент-СА", а також податкові накладні виписані на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також, договір не є нікчемними (недійсними в силу закону).

Таким чином, з огляду на викладене, висновки Податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань платників податку з ПДВ без отримання відповідного рішення суду про недійсність правочину (господарського зобов'язання), винесеного судом за позовом податкового органу на підставі частини третьої статті 228 ЦК України чи статей 207 та 208 ГК України, повинні ґрунтуватись виключно на даних, які містяться в документах, перелік яких визначений Податковим кодексом України, в податковій інформації, експертних висновках, судових рішеннях тощо.

На думку колегії суддів, висновки ДПІ у м. Херсоні, що викладені в акті перевірки від 26.11.2012 року №2684/22-4/30571017, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Тому, підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними запереченням до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: