Постанова

від 02.04.2013 по справі 813/254/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року № 813/254/13-а

12 год. 47 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Чмуневич О.Г., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 2248,12 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 23.03.2010 року по 05.09.2010 року перебував на обліку у Трускавецькому міському центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю протягом періоду перебування на обліку, оскільки перебував у трудових відносинах з Дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради з 07.03.2008 року по 20.04.2010 року та отримував дохід, що підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви доказами. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю та не повернутих позивачу становить 455,32248,126 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні проти адміністративного позову від 28.03.2013 року (вх. № 10938 від 01.04.2013 року), де вказано, що у трудових відносинах з Дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради перебував до 20.04.2010 року, тому стягненню підлягає не вся сума виплаченої допомоги по безробіттю, а лише сума, виплачена за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року. Просить адміністративний позов у цій частині задовольнити, проти решти позовних вимог заперечує.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти адміністративного позову, просив задовольнити позов лише в частині суми виплаченої допомоги по безробіттю за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30.03.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому вказав, що на час подання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є студентом очної форми навчання, стипендію не отримує.

Наказом Трускавецького міського центру зайнятості № НТ 100330 від 30.03.2010 року відповідача визнано безробітним та призначено виплату допомоги з безробіття терміном на 360 календарних днів.

Відповідно до наказу Дошкільного навчального закладу № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради № 13 від 07.03.2008 року ОСОБА_2 прийнято на посаду робітника по ремонту за сумісництвом з 07.03.2008 року.

Відповідно до наказу Дошкільного навчального закладу № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради № 30 від 20.04.2010 року ОСОБА_2, робітника по ремонту звільнено з посади з 20.04.2010 року за власним бажанням.

Актом перевірки підприємства з страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 158 від 03.08.20122 року встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради з 07.03.2008 року по 20.04.2010 року, що підтверджується наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи.

З моменту виникнення правовідносин із роботодавцем до припинення виплати позивачем виплачено допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 2248,12 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, додатком до ПК про прийняті рішення щодо нарахування та платежів та витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК № 131100310032300001 (а. с. 7-8), яка підлягає відшкодуванню.

14.08.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо відшкодування коштів за № 1407/13, у якій ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти в сумі 2248,12 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Незаконність отримання відповідачем допомоги по безробіттю підтверджується Актом № 158 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 03.08.2012 року, наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідача, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку роботодавцем відповідача (а. с. 11-16).

Станом на момент розгляду справи сума коштів, не повернута відповідачем, становить 2248,12 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п. «б» ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з п. п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» Відділу освіти Трускавецької міської ради з 07.03.2008 року по 20.04.2010 року та отримував заробітну плату, тобто на момент звернення до позивача про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що стягненню підлягає не вся сума виплаченої допомоги по безробіттю, а лише сума, виплачена за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 2248,12 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Трускавецького міського центру зайнятості (Львівська область, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, 5а, код ЄДРПОУ 22410922) кошти у розмірі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 12 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 8 квітня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.