Ухвала

від 12.02.2015 по справі 813/254/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 6986/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2013 року в справі за позовом Трускавецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року Трускавецький міський центр зайнятості (далі Трускавецький МЦЗ), звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

Позивач просив стягнути з відповідача 2248, 12 грн. безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю за період з 23.03.2010 року по 5.09.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Трускавецького МЦЗ кошти у розмірі 2248,12 грн.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2013 року оскаржив в апеляційному порядку відповідач ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом не враховано, що у трудових відносинах з дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» відділу освіти Трускавецької міської ради ОСОБА_1 перебував лише до 20.04.2010 року, тому стягненню підлягає не вся сума виплаченої допомоги по безробіттю, а лише сума, виплачена за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Трускавецького МЦЗ задовольнити частково та стягнути з відповідача допомогу по безробіттю за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, що 30.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького МЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому вказав, що на час подання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є студентом очної форми навчання, стипендію не отримує.

Наказом Трускавецького міського центру зайнятості № НТ 100330 від 30.03.2010 року відповідача визнано безробітним та призначено виплату допомоги з безробіття терміном на 360 календарних днів.

Відповідно до наказу дошкільного навчального закладу № 2 «Ялинка» відділу освіти Трускавецької міської ради № 13 від 7.03.2008 року ОСОБА_1 прийнято на посаду робітника по ремонту за сумісництвом з 7.03.2008 року.

Відповідно до наказу дошкільного навчального закладу № 2 «Ялинка» відділу освіти Трускавецької міської ради № 30 від 20.04.2010 року ОСОБА_1, робітника по ремонту звільнено з посади з 20.04.2010 року за власним бажанням.

Згідна акта перевірки підприємства з страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 158 від 3.08.2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка» відділу освіти Трускавецької міської ради з 7.03.2008 року по 20.04.2010 року, що підтверджується наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи.

Сума коштів, яка безпідставно отримана відповідачем за період його перебування на обліку в Трускавецькому МЦЗ становить 2248,12 грн.

14.08.2012 року позивачем направлено ОСОБА_1 претензію щодо відшкодування коштів № 1407/13, у якій його зобов'язано повернути кошти в сумі 2248,12 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Незаконність отримання відповідачем допомоги по безробіттю підтверджується актом № 158 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 3.08.2012 року, наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідача, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку роботодавцем відповідача (а. с. 11-16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 необґрунтовано отримував допомогу по безробіттю, оскільки на момент звернення до Трускавецького МЦЗ для надання статусу безробітного відповідач перебував у трудових відносинах з дошкільним навчальним закладом № 2 «Ялинка», тобто не був безробітним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Згідно ст.6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

У відповідності до розрахунку вимог сума виплаченого матеріального забезпечення безробітному за період з 23.03.2010 року по 5.09.2010 року становила 2248,12 грн.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 при реєстрації в центрі зайнятості подав неправдиві дані про те, що трудовою діяльністю не займається та не є найманим працівником, внаслідок чого безпідставно отримав допомогу по безробіттю.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, посилання апелянта на те, що стягненню підлягає лише сума виплачена за період з 23.03.2010 року по 20.04.2010 року (в період роботи відповідача в дошкільному навчальному закладі «Ялинка») є безпідставними, оскільки при зверненні до позивача з заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_1 подав неправдиві відомості, що потягнуло за собою неправомірність виплати допомоги по безробіттю за весь час перебування відповідача на обліку як безробітного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та на законних підставах задовольнив позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 2248, 12 грн., тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2013 року в справі № 813/254/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський