КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-17175/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промторг-98». Апелянт вважає, що згідно норм чинного законодавства відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними, а може лише подавати до суду позов про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, тому оскільки спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, господарська операція відбулась, сторонами виконані свої обов'язки за договором, позивачем правомірно віднесено сплачені кошти до складу податкового кредиту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06 червня 2012 року по 12 червня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Комтел Системи Мовлення» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану варість по взаємовідносинах з ТОВ «Промторг-98» за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 червня 2012 року №561/22-10/33833100, в якому встановлено порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, по взаємовідносинах з ТОВ «Промторг-98» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 464787,78 грн., в тому числі за квітень 2011 року - 276289,19 грн., за травень 2011 року - 188498,59 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 464787,78 грн., у тому числі за квітень 2011 року - 276289,19 грн., за травень 2011 року - 188498,59 грн.
На підставі акту перевірки №561/22-10/33833100 від 13 червня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0003802210, згідно якого за порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 464788,00 грн., у тому числі 464787,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товару, послуг або в разі якщо придбані товари, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Комтел Системи Мовлення» (покупець) та ТОВ «Промторг-98» (продавець) було укладено договір №24 від 28 березня 2011 року, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати товар (електролампи, блоки живлення, насадки, штативи, шторки, кріплення) та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Факт передачі товару ТОВ «Промторг-98» на користь позивача підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, згідно яких товар поставлений за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 3 (нежитлові приміщення для складського зберігання товарів загальною площею 432,4 м 2 орендуються позивачем згідно договору №103 оперативного лізингу (оренди) від 19 листопада 2010 року) та податковими накладними, а ТОВ «Комтел Системи Мовлення» здійснено оплату поставленого товару, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а також дані обставини підтверджені відповідачем та зафіксовані в акті перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на актах ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №8747/23-07/37415795 від 29 липня 2011 року та №12156/23-02/37415795 від 01 листопада 2011 року щодо невстановлення місцезнаходження (посадових осіб платника податків або його уповноважених представників) ТОВ «Промторг-98», в яких зазначено, що за даними податкової звітності основні засоби ТОВ «Промторг-98» відсутні, додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року подано до ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС з нульовими показниками, за адресою, що вказана в свідоцтві про державну реєстрацію, не знаходиться. Відповідно до поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень 2011 року ТОВ «Промторг-98» було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Виробничо-торгова компанія «Маяк» за квітень 2011 року на загальну суму 358469,57 грн., за травень 2011 року на загальну суму 533073,47 грн., а також було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Харчові Ресурси» за травень 2011 року на загальну суму 195863,44 грн. та податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Ювекс Трейд» за квітень 2011 року на загальну суму 464203,79 грн.
Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 29 червня 2011 року №3691/23-07/37432281 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВТК Маяк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2001 року., співробітниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС 18 травня 2011 року опитано засновника (директора, головного бухгалтера) ТОВ «ВТК»Маяк» - ОСОБА_3, яка надала пояснення, що товариство зареєструвала за грошову винагороду та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВТК Маяк» вона немає. Про ТОВ «Промторг-98» вона ніколи не чула.
Крім того, в акті №246/23-50/35507480 від 26 серпня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Харчові Ресурси» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року зазначено, що згідно інформації службової записки, отриманої від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м.Києва №4512/вн/26-08/51 від 11 серпня 2011 року, було опитано засновника ПП «Харчові Ресурси» ОСОБА_4, який повідомив, що свій паспорт втратив в м.Києві, заяву до районного відділу не подавав, у державних органах (РДА та ДПІ) підприємство ПП «Харчові Ресурси» не реєстрував та не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства, первинних фінансово-господарських документів та податкової звітності не підписував, на посаду директора ПП «Харчові Ресурси» громадянина ОСОБА_2 не призначав, довіреність на право здійснення від свого імені будь-яких дій, що стосуються підприємства ПП «Харчові Ресурси», не підписував.
Також відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС №3691/23-07/37432281 від 29 червня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТК «Маяк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року зазначено, що згідно пояснень засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «ВТК «Маяк» ОСОБА_3 остання ніякого відношення до документів даного підприємства не має, будь-якої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, фінансово-господарських документів не підписувала.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, прийнявши до уваги вищезазначені акти перевірок, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податків та звітування продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Промторг-98» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.
Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ТОВ «Промторг-98», не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Промторг-98» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ТОВ «Промторг-98» та позивачем.
Крім того, наявність поставленого товару та подальша реалізація його контрагентам позивача (ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ», ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна», ТОВ «Новий канал», ТОВ «Ем.Ай.Кей», ТОВ «Гравіс», ТОВ «Так-Відео») підтверджується належними та допустимими доказами, поданими позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції, а саме договорами на поставку обладнання, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару. При цьому, враховуючи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності позивача віднесена оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, проведені операції з придбання у ТОВ «Промторг-98» та подальшого продажу такого устаткування є пов'язаними з господарською діяльністю позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Промторг-98», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0003802210, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби №0003802210 від 26 червня 2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2013 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2013 |
Оприлюднено | 08.04.2013 |
Номер документу | 30496012 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мацедонська В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні