Рішення

від 16.01.2013 по справі 23/127-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2013 р. Справа № 23/127-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208», Київська область, м. Буча

до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель

про стягнення 160620,68 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : Якимчук С.Д. (наказ №1 від 1 березня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин 208» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України (далі - відповідач) про стягнення 160620,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору за №1 від 1 липня 2010 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 71970,68 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 88650,00 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 листопада 2012 року та призначено справу до розгляду на 18 грудня 2012 року.

Відповідно до ухвали суду від 18 грудня 2012 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 26 грудня 2012 року.

Відповідно до ухвали суду від 26 грудня 2012 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 16 січня 2013 року.

15 січня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 71970,68 грн. основного боргу, та 65853,17 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 30 листопада 2012 року, від 18 грудня 2012 року та від 26 грудня 2012 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

16 січня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) 1 липня 2010 року укладено договір за №1.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець продає, а покупець купує продукти харчування.

Згідно пункту 1.3 договору остаточна вартість узгоджується на момент відвантаження товару, але не вище ціни зазначеної в рахунку-фактурі, виписаним покупцю.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що розрахунок за переданий товар здійснюється покупцем шляхом передоплати, або не пізніше п'яти календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору у разі порушення строків розрахунків покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно пункту 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року.

4 січня 2011 року строк дії даного договору продовжено на підставі договору №2 від 4 січня 2011 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 63-265), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

За отримані товари відповідач розрахувався частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 71970,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 18 грудня 2012 року, 26 грудня 2012 року та 15 січня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 30 листопада 2012 року, від 18 грудня 2012 року та від 26 грудня 2012 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 30 листопада 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 71970,68 грн. заборгованості за прийнятий товар є обґрунтованою.

Проте, зазначена вимога задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №Б24/055-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «Продсервіс» до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України про порушення справи про банкрутство.

28 листопада 2012 року в газеті «Голос України» №226 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України.

В матеріалах справи №23/127-12 наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 208» за підписом директора підприємства, з якої вбачається, що позивач не звертався із заявою про визнання його вимог до Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України у справі про банкрутство №Б24/055-12.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Враховуючи, що позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки, судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 71970,68 грн. заборгованості за поставлений товар, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені також не підлягають задоволенню.

Таким чином, у задоволенні позову має бути відмовлено.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2, ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено - 17 січня 2013 року

СуддяД.Г. Заєць