Постанова

від 30.11.2006 по справі 9/296-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/296-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2006                                                                                   Справа № 9/296-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)      

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Корсак О.Ю юрисконсульт, довіреність №853/10  від 02.08.06;

від відповідача:  Бродько А.І. представник, довіреність №б/н  від 01.09.06;

розглянувши матеріали апеляційної скарги комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг  на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  06.09.06р.  у справі № 9/296-06

за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, 50099,  вул. Дежньова, 9

до комунально-житлового підприємства №9, м.Кривий Ріг, 50065, вул. Буденого, 5

про  стягнення 154 944, 38грн.  

Відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 30.11.2006р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2006р. у справі №9/296-06 суддя Подобєд І.М. у задоволенні позову комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», м.Кривий Ріг до комунально-житлового підприємства №9, м.Кривий Ріг про стягнення 154 944 грн. 38 коп. відмовив повністю.

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», м.Кривий Ріг, не погодившись з рішенням господарського суду, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача позовну суму в повному розмірі.

Комунально-житлове підприємство № 9, м.Кривий Ріг у запереченнях на апеляційну скаргу посилається на необгрунтованість вимог позивача, викладених у скарзі, і просить рішення господарського суду залишити без змін.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, і заперечення відповідача на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору №1099 від 08.10.2001р. в частині строків оплати за поставлену в період з лютого 2004р. по квітень 2006р. теплову енергію, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за одержану ним теплову енергію.

Господарський суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, пославшись на відсутність між сторонами в спірному періоді договірних відносин у зв'язку з закінченням строку дії договору №1099.

Оскаржуючи рішення господарського суду, позивач посилається в апеляційній скарзі на те, що «… при винесенні даного рішення господарським судом було неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права… господарський суд Дніпропетровської області в рішенні по справі №9/296-06 від 06.09.2006р. посилається на порушення ст. 14 ЦК України, згідно якої, цивільні права та обов'язки виконуються в межах, встановлених договором, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Але згідно п. 3 договору №1099 відповідач повинен виконувати грошові зобов'язання, які за станом на квітень 2006 року відповідачем не виконані. Згідно листа відповідача від 09.12.2003р. за вих. №694 відповідач просить розірвати договір №1099, але позивач згоду не дає…».

Колегія суддів вважає, що посилання позивача які викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняти до уваги як підстава для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами 08.10.2001р. був укладений договір   №1099 на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Пунктом 6.1 вказаного договору сторони визначили, що договір укладений з 01.06.2001р. по 31.12.2002р. та діє протягом року, у випадку не надходження ні від однієї із сторін заяви про розірвання договору не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим у наступному році. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяць та відсутності заборгованості «Споживача» договір може бути розірваний. За наявності заборгованості за «Споживачем», нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Оскільки з представлених позивачем документів, у тому числі розрахунок позову (а.с.12), видно, що на 01.01.2004р. у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за договором №1099, відповідач звернувся до позивача із заявою від 09.12.2003р. про розірвання договору в зв'язку з його закінченням (а.с.44), запропонувавши позивачу надалі укладати договори на постачання теплової енергії з абонентами (мешканцями домів №№ 31, 35 по вул. 22 Партз'їзду).

З вищевикладеного можна встановити, що відповідачем були дотримані умови п.6.1 договору №1099 від 08.10.2001р., а саме: договір, укладений до 31.12.2002р. був пролонгований на наступний 2003 рік. За місяць до закінчення строку договору відповідач звернувся з пропозицією про його розірвання. Заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня.

Позивач своїми діями, що виразилися в надсиланні відповідачу 03.02.2004р. двох екземплярів проекту нового договору, який був повернений відповідачем позивачу без оформлення листом від 11.02.2004р. №55, підтвердив наявність факту розірвання попереднього договору №1099 від 08.10.2001р.

З урахуванням викладеного, постачання позивачем теплової енергії на об'єкти, перераховані в договорі №1099, вважається як бездоговірне, і вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги за період з лютого 2004р. по квітень 2006р. у рахунок договору №1099, як правильно вказав господарський суд, необгрунтовані. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач «… згідно п. 3 договору     №1099 повинен виконувати грошові зобов'язання, які станом на квітень 2006р. відповідачем не виконані…» необгрунтовані, оскільки на лютий 2004 року між сторонами відсутні відносини за договором №1099.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийняте на підставі повного та всебічного  вивчення документів, представлених сторонами, відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2006р. у справі №2/296-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головуючий                                                                        В.І. Крутовських

Суддя                                                                                    А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                    А.Є. Прокопенко   

З оригіналом згідно

Помічник судді:                                                            Н.О.Стрюк