Постанова

від 09.02.2009 по справі 6/25

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09.02.2009 р.                                                         

                                           №

6/25 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Добрянської Я.І. при секретарі судового

засідання  Зубко Л.П.  вирішив адміністративну справу

 ОСОБА_1  

до

 Державна податкова інспекція у

Святошинському районі м. Києва  

про

 скасування податкових зобов"язань

Представники

сторін

від позивача  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

від

відповідача  ОСОБА_4

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України

в судовому засіданні 09.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

До Окружного

адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до  Державної податкової інспекції у

Святошинському районі м. Києва, про скасування податкового повідомлення від

27.06.2007 р. № 0002601720/0 на суму 109 908,34 грн., податкового

повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн. та

другої податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1 329,67 грн.

В

обґрунтування позову представник позивача зазначив, що застосовані  податкові повідомлення-рішення прийняті

відповідачем в порушення позивачем п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі -Закон України № 889-IV)

є таким, що прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення по 

визначенню суми податкового зобов'язання 

внаслідок операцій з інвестиційними активами.

Відповідач в

заперечення на позовну заяву зазначив, що 

відповідно  до п.1.2. ст.1 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV,  доходом фізичної особи є сума будь-яких

коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають

вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником

податку у власність або нарахованих на користь, протягом  відповідного звітного періоду з різних джерел

як на території України, так і за її межами. Крім того,  п 17.2. «в»ст..17 та п.18.2 ст.18 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV платник податку, який за

розрахунком загального фінансового результату операцій з інвестиційними  активами протягом звітного року має право не

подавати до податкового органу річну податкову декларацію, зобов'язаний її подати

у разі отримання доходів, виплачених на користь особами, які не є податковими

агентами. Якщо дохід, одержаний від продажу у звітному податковому році

інвестиційного активу, не перевищує суму, відомості про такий продаж до

декларації не вносяться. Таким чином, об'єкт оподаткування податку з доходів

фізичних осіб (інвестиційний прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює

різницю між сумою доходу, отриманого від продажу акцій, та витратами,

понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій, без врахування

збільшення вартості пакету ЦП, яка виникла за рахунок реінвестиції дивідендів.

Тому, на думку відповідача, прийняті податкові повідомлення-рішення  та податкова вимога є правомірними, та

такими, що прийняті відповідно до норм 

чинного законодавства.

          Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем  ОСОБА_1 

до ДПІ у Святошинському районі м. Києва була подана декларація про

доходи за період з 01 січня по 31 грудня 2006 рік.

З поданої

декларації податковим органом було встановлено, що  задекларований позивачем дохід, отриманий від

продажу цінних паперів (відчуження майнових прав) ВАТ КП ККЗБН „Росинка"

на загальну суму  845 449 грн. 35 коп.,

яка складається із суми 789 827,70 грн. від продажу майнових прав згідно

Договору від 06.06.2006 р. № 83/06  та із

суми 55 621,65 грн. згідно договору  від

23.06.2006 р. № 698/06.

В графі 1.3.

декларації «Інші доходи»позивач відобразив суму доходу отриманого від ТОВ

«Муніципальна сервісна компанія»(код ЄДРПОУ 33302623) за договорами

купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного

підприємства: № 83/06 від 06.06.2006 р. на суму доходу 789 827,70 грн., за

договором № 698/06 від 23.06.2006р., на суму доходу 55 621,65 грн., загалом 845

449,35 грн.

ДПІ у

Святошинському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення від

27.06.2007 р. № 0002601720/0  з

визначенням податкового зобов'язання у розмірі 109 908,34 грн. В зв'язку з

несплатою Кулак  Л.П. вказаного

зобов'язання у строки визначені Законом України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, 

податковим органом було винесене податкове повідомлення -рішення за

формою «Ш»від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн.  та 

виставлена друга податкова вимога на суму пені в розмірі 1 326,67 грн.

Не

погоджуючись з податковими повідомленнями від 27.06.2007 року №0002601720/0 та

від 24.12.2007 р. № 0008881720/0, позивач 

в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок

погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ,  оскаржив його в апеляційному порядку. За

результатом розгляду скарг ОСОБА_1 податковими органами -ДПІ у Святошинському

районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України, податкові повідомлення залишене

без змін, скарги позивача -без задоволення.

Позивач

вважає свої дії законними та такими, що відповідають чинному законодавству

оскільки, подання декларації та відображання в ній сум доходів отриманих у

вигляді паю від продажу майнових прав, відповідають п. «б»п.9.6.8. Закону

України «Про податок доходів з фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV, не

підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного

оподатковуваного доходу, б) дохід, отриманий платником податку від продажу

інвестиційних активів у випадках визначених п.4.3.3. та 4.3.18 п.4.3. ст.4

Закону України №889.

Також вказує

на те, що  п.4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону

України № 889-IV визначає, що до складу загального річного оподаткованого

доходу платника податку не включаються 

сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій

(інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в

обмін на приватизаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація

суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного

страхування СРСР, або в обміну на приватизаційні сертифікати, отримані ним

відповідно до закону.

Тому,

позивач не згоден із сумою податкового зобов'язання визначеною відповідачем в

податкових повідомленнях-рішеннях від 27.06.2007 р. № 0002601720/0 на суму 109

908,34 грн., від 24.12.2007 р. № 0008881720/0 на суму 21 981,67 грн. та другої

податкової вимоги від 25.12.2007 р. № 2/214 на суму 1 329,67 грн.

           Відповідач в запереченнях на позовну

заяву зазначає, що з розділів декларацій поданих позивачем, вбачається

наступне. В розділі 1.1. декларації поданої позивачем зазначені доходи,

отримані у вигляді заробітної плати від податкового  агента Дочірнього підприємства «Вільд -

Україна», задекларований дохід -115 224,22 грн., утриманий податок 14 747,49

грн.

           У розділі 1.3 декларації  задекларований доход, отриманий у вигляді

інвестиційного доходу від ТОВ «Муніципальна сервісна компанія (код 33302623) у

розмірі 845 449,35 грн.

Крім того,

згідно з договорами від 06.06.2006р. № 83/06 

та від 23.06.2006р. № 698/06 купівлі-продажу майнових прав  у вигляді паю співвласника колективного

підприємства позивач передав, а ТОВ «Муніципальна сервісна компанія»прийняв

майнові права у вигляді паю співвласника в пайовому (статутному)  фонді КП «ККЗБН «Росинка».

За порушення

позивачем п.9.6. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб»відповідачем були донараховані податкові зобов'язання визначені в

податковому повідомленні форми «Ф»від 27.06.2007 р.  № 0002601720/0.

Проаналізувавши

матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку

про те, що позовні вимоги є  не

обґрунтованими та такими, що не 

підлягають задоволенню з таких підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи  та

встановлено судом, позивач ОСОБА_1 отримала дохід від продажу  майнових прав у вигляді персонального паю

співвласника Київського колективного заводу «Росинка»в розмірі 845 449,35 грн.

Відповідно

до пункту 1.2 статті 1 Закону України № 889-ІУ доходом фізичної особи є сума

будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших

активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів,

одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь,

протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на

території України, так і за її межами.

Порядок

оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6 ст.9

Закону України № 889-ІУ, згідно з яким облік фінансових результатів від

здійснення платником податку операцій з цінними паперами (ЦП) та корпоративними

правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і

витрат за формою згідно Наказу Державної податкової адміністрації від

16.10.2003 року № 490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника

податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для

визначення суми загального річного оподаткованого доходу».

Під терміном

«інвестиційний актив», відповідно до пп.9.6.7 п.9.6 ст.9 Закону № 889-ІУ,

розуміється пакет Цінних паперів (ЦП) чи корпоративні права, виражені в інших,

ніж ЦП, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у

банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном «пакет цінних

паперів»розуміється окремий ЦП чи сукупність ідентичних ЦП, а під терміном

«ідентичний цінний папір»розуміються ЦП, випущені одним емітентом за тотожними

умовами емісії. Виплати доходу, викупу чи погашення.

Інвестиційний

прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником

податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що

розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого

активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну

одного інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотного викупу

корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку.

Позитивне

значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами

за наслідками звітного року включаються до складу загального річного

оподаткованого доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками

звітного податкового року у встановленого законом порядку.

До

розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами

платник податку не включає дохід, отриманий протягом звітного податкового року

від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми

місячного мінімального прожиткового рівня, діючого для працездатної особи на 1

січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих

10 гривень ( пп.9.6.8 «а»ст..9 Закону № 889-ІУ). Також, відповідно пп..9.6.8

«б»ст.9 Закону № 889-ІУ не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу

загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку

загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи,

отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках,

визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 ст.4 Закону № 889-ІУ, згідно з якими:

- не

оподатковуються  сума доходів, отриманих

у вигляді відсотків платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери,

емітовані Міністерством фінансів України, виграші в лотерею;

          - сума доходу, отриманого платником

податку в наслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у

власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати,

безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного

банку СРСР або установ до державного страхування СРСР, або в обмін на

приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума

доходу, отриманого таким платником податку в наслідок відчуження земельних

ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових

паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з

нормами земельного законодавства.

Як

зазначається у п.п. «в»п.17.2 ст..17 та п.18.2 ст.18 Закону України  № 889-ІУ платник податку, який за розрахунком

загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами протягом

звітного року має право не подавати до податкового органу річну податкову

декларацію, зобов'язаний її подати у разі отримання доходів, виплачених на його

користь особами, які не є податковими агентами. Якщо дохід, одержаний від

продажу у звітному податковому році інвестиційного активу, не перевищує згадану

суму, відомості про такий продаж до декларації не вносяться.

Таким чином,

об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб (інвестиційний прибуток

від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від

продажу акцій, та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання

цих акцій, без врахування збільшення вартості пакету ЦП , яка виникла за

рахунок реінвестиції дивідендів.

Згідно з

довідкою ВАТ КП ККЗБН «Росинка»від 20.03.2007 року № 149 сума первинного паю

позивача станом на 31 грудня 1993 року становить 1 088 052,00 крб. (10,88 грн.)

і була сформована за рахунок:

•          внеску власних коштів -30 000 крб.

(0,30 грн.)

•          приватизаційного майнового

сертифікату неповнолітніх дітей -30 000 крб. ( 0,30 грн.)

•          приватизаційного майнового

сертифікату -30 000 крб. ( 0,30 грн.)

•          розподілу вартості майна, придбаного

в умовах оренди -156 342,00 крб. (1,56 грн.)

•          розподілу прибутку, направленого на

викуп заводу -841 710,00 крб. (8,42 грн.)

На момент

відчуження майнових прав, з урахуванням внеску з дивідендів (483,13 грн.),

розподілу прибутку (126 427,73 грн.) та індексації основних засобів (42 168,13

грн.) персональний пай позивача становив 

169 089,87 грн.

Згідно із

договорами купівлі-продажу майнових прав у вигляді паю співвласника колективного

підприємства від 06.06.2006 року № 83/06 і від 23.03.2006 року №  698/06 позивач передав, а ТОВ «Муніципальна

сервісна компанія»прийняло майнові права у вигляді паю співвласників в пайовому

(статутному) фонді КП «ККЗБН «Росинка».

При

проведенні розрахунку, згідно поданої декларації про доходи фізичних осіб за

2006 рік, відповідачем було враховано відомості з довідки про доходи за формою

1-ДФ, копій договорів купівлі - продажу корпоративних прав та Довідки про

персональний пай на дату відчуження від 20.03.2007 року № 149.

Відповідно

довідки про доходи за формою 1-ДФ інвестиційний дохід позивача за 2006 рік

становить 845 449,35 грн., що також підтверджено договором купівлі-продажу від

06.06.2006 року та від 23.06.2006 року.

Витрати, які

враховані відповідачем  при проведенні

розрахунку у зв'язку з придбанням інвестиційного активу становлять 0,60 грн.:

•          внесок власних коштів - 0,30 грн.;

•          приватизаційним майновий сертифікат

власника паю -0,30 грн.

Розрахунок

податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету:

845 449,35

грн. (інвестиційний дохід) -0,60 грн. (витрати) = 845 448,75 грн.

(інвестиційний прибуток);

ПДФ до

сплати -  845 448,75 грн. * 13%  = 109 908,34 грн.

Розрахунок

податку з доходів фізичних осіб позивачу зроблено відповідно до Закону № 889-ІУ

та відповідно пп.. «г»пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України № 2181-ІП від

21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями) (далі

Закон №2181 -III), визначено суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті

до бюджету у розмірі 109 908,34 грн. (податкове повідомлення № 0002601720/0 від

27.06.2007 року).

Щодо  твердження позивача про неотримання

податкових повідомлень суд зазначає наступне.

          Як встановлено судом та вбачається з

матеріалів справи,  рекомендований лист з

поштовим повідомленням про вручення, яким 

було надіслане ОСОБА_1 податкове повідомлення про сплату податку,

зареєстрований в реєстрі відправки листів під № 54 і прийнято поштою. Адреса

ОСОБА_1 АДРЕСА_1, на листі вказана вірно, але цей лист повернувся до ДПІ

Святошинського району у м. Києві 04.08.2007 з причини закінчення терміну

зберігання про що складено акт про невручення податкового повідомлення платнику

податку від 09.08.2007 № 27.

Податкове

повідомлення-рішення № 0002601720/0 від 27.06.2007р. було розміщено на дошці

повідомлень в ДНІ у Святошинському районі м. Києва, про що складений акт про

розміщення податкових повідомлень-рішень на дошці оголошень від 09.08.2007 р.

Відповідно

п. п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від

21.12.2000р № 2181 - III зі змінами та доповненнями далі податкова вимога

вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій

фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу

за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із

повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові

повідомлення.

У разі коли

податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове

повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх

відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням

фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий

орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень. При цьому

день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Тобто,

податкове повідомлення рішення вважається вручене ОСОБА_1 09.08.2007р.

З

матеріалами справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 сплатила заборгованість по

податку з доходів фізичних осіб 26.10.2007 р. у сумі 109 908,34 грн. (термін

сплати був до 10.09.2007 р.).

ДПІ у

Святошинському районі м. Києва 21.11.2007 р. була здійснена документальна

невиїзна перевірка своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб до

бюджету ОСОБА_1 за період з 11.09.2007 р. по 29.10.2007 р. За результатами

перевірки складений акт перевірки від 21.11.2007 р. № 58/17-115/1635505842.

За

результатами перевірки було встановлено, що позивач. несвоєчасно сплатила

податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік (кількість днів несвоєчасної сплати

- 46). Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ ДПІ у

Святошинському районі  м. Києва, у разі

коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання

протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку

зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці

до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати

узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків

погашеної суми податкового боргу;

при затримці

від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного

строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти

відсотків погашеної суми податкового боргу;

при

затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного

строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти

відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник

податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до

загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи,

визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі

вказаного пункту відповідачем були застосовані до ОСОБА_1  штрафні 

санкції у розмірі 21 981,67 грн. (20%* 109 908,34 грн.).

Згідно з

п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 цього Закону, пеня нараховується на суму податкового

боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120

відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день

виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення,

залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний

день прострочення у його сплаті.

ДПІ у

Святошинському районі м. Києва відповідно до пп. 16.4.1, пп. 16.4.2 п.16.4

ст.16 Закону України  № 2181-ІІІ

нарахувала пеню в розмірі 1 329,67 грн.

Таким чином,

податкове повідомлення - рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від

24.12.2007 р. № 0008881720/0 про сплату 21 981,67 грн. штрафних санкцій по

податку з доходів фізичних осіб та податкове 

повідомлення від  27.06.2007 р. №

0002601720/0 на суму 109 908,34 грн. 

відповідають вимогам чинного законодавства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

              Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС

України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до

якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і

службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

              Відповідач, як суб'єкт владних

повноважень,  довів правомірність

прийнятих ним рішень.

              Зважаючи на викладене, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

              Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, Окружний

адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ  :

В

адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва.

Суддя                                                                                                         

Добрянська Я.І.