Постанова

від 05.12.2006 по справі 6/507-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/507-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2006                                                                                   Справа № 6/507-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Ясир Л.О. (доповідача)

суддівГерасименко І.М.,  Джихур О.В.

при    секретарі    судового засідання:

Лазаренко П.М.

за  участю   представників сторін:

від позивача: 

від відповідача: 

Паращенко Ольга Григорівна, довіреність №б/н  від 04.11.06,  представник;представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград, Дніпропетровська область                   

на рішення

господарського судувідДніпропетровської області19.10.06р.

у справі№6/507-06

за позовом                Приватного підприємства фірми “ВітАрт” м. Павлоград                     

до:                             товариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом”

м. Павлоград                              

про                            стягнення   100 721 грн. 85 коп.

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство фірма “ВітАрт” м. Павлоград звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград вартості вугільної продукції в сумі 98 409 грн. 23 коп. та пені в розмірі 2 312 грн. 62 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №17/10-05У від  17.10.05р. щодо оплати поставленого вугілля.    

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06 по справі № 6/507-06  (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволенні частково.  З відповідача на користь позивача стягнуто 84 711 грн. 76 коп. основного боргу, 2000 грн. - пені.  Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт заборгованості відповідача перед позивачем  в сумі 84 711 грн. 76 коп. повністю підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем. Поставка товару з по накладній №16 від 16.01.06р.  була зроблена позивачем поза умовами договору та специфікації до нього, тому в частині стягнення боргу в сумі   13 697 грн. 47 коп. відмовлено.  На підставі п.3 ст. 83  ГПК України господарським судом  зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача.           

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, в  задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення  по даній справі винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

               Позивач, Приватне підприємство фірма “ВітАрт” м. Павлоград вважає доводи заявника, викладені в  апеляційній  скарзі, безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі договору №17/10-05У, укладеному сторонами 17.10.05р., позивач поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 233 761 грн. 50 коп., що підтверджується накладними №№59, 17, 87, 91, 16, 28, 62 відповідно від 28.10.05р, 17.11.05р, 13.12.05р.,20.12.05р., 16.01.06р., 07.02.06р. 23.03.06р. та актами приймання –передачі.

Згідно з п. 4.1  договору покупець повинен провести оплату поставленого товару протягом 20 календарних  днів з моменту поставки. Датою поставки є дата штампу на залізничній накладній станції вантажовідправника. (п.3 договору)

В силу статті 526  Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цивільного  кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по оплаті вартості товару, сплативши лише 135 352 грн. 27 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

-№196 від 14.12.05р. на суму 13 991, 46 грн.;

-№2 від 05.01.06р.  на суму 30 000 грн.;

-№10 від 16.01.06р.  на суму  20 000 грн.;

-№37 від 02.02.06р. на суму 13 697, 47 грн.;

-№49 від 14.02.06р. на суму 12 000 грн.;

-№85 від 27.02.06р. на суму 6 000 грн.;

-№88 від 02.03.06р. на суму 10 000 грн.;

-№107 від 17.03.06р. на суму 15 000 грн.;

-№142 від 07.04 06р. на суму 12 663, 34 грн. ;

-№254 від 14.06.06р. на суму 2 000 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 98 409 грн. 23 коп.

Згідно з п. 6.2 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

З урахуванням обмежень розміру пені, встановлених Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96 –ВР від 22.11.96рр., сума пені становить 2312 грн. 62 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не надав доказів своєчасності та повної оплати поставленого йому  вугілля, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Висновки місцевого господарського суду стосовно товару, поставленого за накладною №16 від 16.01.06р. на суму 13 697 грн. 47 коп., є помилковими, оскільки  факт отримання продукції товариством з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград підтверджується підписом його представника та печаткою фірми (а.с. 21) і по суті не оспорюється відповідачем. Отримавши товар, на який сторони не узгодили специфікацію щодо його кількості, відповідач прийняв його без будь –яких заперечень.

Частиною 3 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

За таких обставин  поставлений  за накладною №16 від 16.01.06р. товар мав бути оплаченим.

Відсутність акта приймання –передачі на вказану партію товару не звільняє боржника від обов'язку сплатити його вартість, тому що умовами договору №17/10-05У обов'язок розрахуватися за поставлене вугілля ніяким чином не пов'язане з підписанням такого акту.

Статтею 83 ГПК  України господарському суду надано право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, але лише у виняткових випадках.

Обґрунтування підстав для зменшення розміру стягуємої суми пені ні суд, ні відповідач не навели, тому рішення в цій частині слід змінити, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград пред'явлену позивачем  пеню в повному розмірі.

Доводи відповідача про те, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом не враховано вартість товару на суму 73 120 грн. 00 коп., поставленого за домовленістю сторін в рахунок розрахунків за договором №17/10-05У та посилання на погашення її шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог  є безпідставними. Боржник не довів суду ні підписання додаткової угоди до основного договору про постачання позивачу в рахунок розрахунків  з ним цегли та цементу, ні доказів пред'явлення позивачу вимоги в порядку статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд в порушення вимог статті 43 ГПК України неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, дав неналежну оцінку доказам справи, що згідно зі ст. 104 ГПК України є підставою для зміни  судового рішення. При прийнятті постанови по даній справі апеляційний господарський суд  виходить з вимог ст. 101 ГПК України, згідно з якою у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з тим, що його представник приймає участь у розгляді іншої справи в Павлоградському міськрайонному  суді Дніпропетровської області.  Клопотання відповідача відхилено апеляційним господарським судом, оскільки він не надав доказів в підтвердження клопотання, а наявних в справі матеріалів достатньо для її перегляду.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст.101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом” м. Павлоград   - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06р.  по справі №6/507-06 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити.

 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми  “Поликом”, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 11, кв. 36, (р/р 26000044970301 в ЦПВ ДОД АППБ “Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 31217018) на користь Приватного підприємства фірми “ВітАрт”, 51400, Дніпропетровська область,  м. Павлоград, вул. К. Маркса, 57, кв. 4 (р/р 26009002841001 у ВАТ КБ “Причорномор'я” м. Дніпропетровська, МФО 306759, код ЄДРПОУ 31572802) 98409 грн. 23 коп. основного боргу, 2312 грн. 62 коп. пені, 1007 грн. 22 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                          Л.О.Ясир

Суддя                                                                                                     І.М. Герасименко

Суддя                                                                                                     О.В. Джихур