Ухвала

від 02.04.2013 по справі 822/695/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/695/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Старокостянтинівського відділення про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від № 0000131700 від 10.01.2013 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції (Старокостянтинівського відділення) форми "Р" №0000131700 від 10.01.2013 року.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому позивача надав заперечення на апеляційну скаргу та просив розглядати справу без участі представника.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Старокостянтинівського відділення проведено камеральну перевірку за звітний податковий період ІІ квартал 2012 року податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку платника податків ПП «Агрофірма Махаринці». В ході перевірки встановлено порушення п. 3.7. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, а саме: графа «дата прийняття на роботу» перевищує «дату звільнення». За результатами перевірки складено акт №1309/17/32445411 від 21.12.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від № 0000131700 від 10.01.2013 року.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд І інстанції виходив з того, що позивачем не порушено вимоги п. 119.2 ст. 119 ПК України, оскільки на виконання вимог п.2.1. Порядку позивач 19.07.2012 року подав розрахунок за 2 квартал 2012 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно до п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 та набрав законної сили з 1 квітня 2011 року (далі - Порядок).

Пунктом 2.1. Порядку визначено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Пунктом 3.7. Порядку чітко зазначено, що графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

Пункт 119.2 ст. 119 ПК України передбачає, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не порушено вимоги п. 119.2 ст. 119 ПК України, оскільки на виконання вимог п.2.1. Порядку позивач 19.07.2012 року подав розрахунок за 2 квартал 2012 року, що зазначено в акті перевірки. Звітність подана вчасно та з достовірними відомостями. Під час заповнення звітності за формою № 1 ДФ було допущено технічну помилку в графах «дата прийняття на роботу» та «дата звільнення з роботи», що є порушенням п. 3.7 Порядку, але це не є помилкою в контексті п. 119.2 ст. 119 ПК України і вказана помилка не несе за собою жодних наслідків.

По-скільки, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.