Постанова

від 04.04.2013 по справі 2/5005/8443/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2013 року Справа № 2/5005/8443/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Профатілова І.І. представник, довіреність №14/20-45-13 від 14.01.13;

від відповідача-1: Демченко О.В., представник, довіреність б/н від 27.12.12;

від відповідача-2: Прищепа С.І. представник, довіреність №01/10 від 28.10.11;

розглянувши апеляційну скаргу державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013 року у справі № 2/5005/8443/2012

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до відповідача-1: селянського фермерського господарства "Олександро-Володимирівське", смт. Софіївка Дніпропетровської області

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел", м. Дніпропетровськ

про повернення майна

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.03.2013 по 04.04.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013 року (суддя Боділовська М.М.) у задоволенні позову про повернення державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" зернозбирального комбайну КЗС-11 з заводським номером 00836187 жаткою № 70103771 та візком № 3304156 ТТ-2000 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел" та селянське фермерське господарство "Олександро-Володимирівське" просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", найменування якого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року № 951 змінено на державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", та агротехнічною корпорацією "Украгроком" 17.06.2005 року було укладено договір поставки № 160, за яким позивач придбав шість зернозбиральних комбайнів КЗС-11, в тому числі з заводським номером 00836187, в комплекті з жатками зерновими типу 701 та візками ТТ-2000, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.08.2005 року (а.с. 26-28).

12.09.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та приватним підприємством "Енергія Плюс" укладено договір фінансового лізингу № 10-05-692 флк, за яким зернозбиральний комбайн КЗС-11 з заводським номером 00836187, зерновою жаткою типу 701 № 03771 та візком ТТ-2000 № 33.04.156 передано у користування приватному підприємству "Енергія Плюс" за актом приймання-передачі від 16.09.2005 року ( а.с. 17-25).

Позивач зазначає, що 12.08.2009 року приватне підприємство "Енергія Плюс" припинено у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб, без оголошення про це в засобах масової інформації.

У відповідності з п. 6. 5 договору фінансового лізингу від 12.09.2005 року № 10-05-692 флк при порушенні справи про банкрутство, ліквідації, арешті чи конфіскації майна лізингоодержувача, предмет лізингу відокремлюється від майна першого і в тижневий строк повертається лізингодавцю, при цьому лізигоодержувач про застосування до нього вищезазначених заходів письмово повідомляє лізингодавця. Приватне підприємство "Енергія Плюс" будь-яким чином не повідомляло про припинення своєї господарської діяльності судом та не повернуло спірне майно. Таким чином передане у користування майно зникло.

Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів технічного нагляду з метою розшуку зниклого майна. Постановами Дарницього РУ ГУМВС України в м. Києві від 25.02.2011 року та від серпня 2012 року у порушенні кримінальної справи відмовлено. З інформації Інспекції державного технічного нагляду позивачу стало відомо, що зернозбиральний комбайн КЗС-11 з навісним обладнанням знаходиться у селянського фермерського господарства "Олександро-Володимирівське" (листи від 15.02.2010 року № 348-01.1-21 (а.с. 33), від 12.10.2010 року № 2744-01.1-21 (а.с. 48)).

Листами від 30.07.2012 року № 14/1772 та від 16.08.2012 року № 14/1895 позивач звертався до селянського фермерського господарства "Олександро-Володимирівське" з вимогою повернути зернозбиральний комбайн КЗС-11 з навісним обладнанням, однак фермерське господарство спірне майно не повернуло. Позивач вважає, що зернозбиральний комбайн КЗС-11 з навісним обладнанням вибув з володіння власника - державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" не з його волі іншим шляхом, тому просить суд повернути належне йому майно.

Відповідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно пояснень товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел", викладених у відзиві на апеляційну скаргу, зернозбиральний комбайн КЗС-11 «Дніпро-350» з заводським номером 00836187 був придбаний товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел" згідно договору від 31.12.2005 року №31125 у фермерського господарства «Маяк-3», код ЄДРПОУ 33618974, зареєстрованого за адресою: 22300, Вінницька область, Літінський район, с. Селище, вул. Шевченко, д.41-А.

Про те, що зазначений комбайн знаходився у власності державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", на час проведення вищевказаної господарської операції, працівникам товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Машинес Інтернешенел» нічого не було відомо. У свідоцтві про реєстрацію вищевказаного комбайна не було відмітки про те, що комбайн знаходиться в лізингу. У зазначеному свідоцтві в установленому порядку була проставлена відмітка органу Держтехнагляду про зняття техніки з обліку для її подальшої реалізації. Комбайн був зареєстрований відповідачем-2 в органі Держтехнагляду за місцем свого знаходження в установленому порядку (а.с. 34).

Згідно наданих відповідачем-2 банківських виписок від 25.03.2013 року та від 26.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел" здійснені наступні платежі фермерському господарству «Маяк-3» за договором від 31.05.2005 року № 31125 за придбаний комбайн зернозбиральний КЗС-11 "Дніпро-350" зав. № 00836187:

1. 05.01.2006 року у сумі 285000 грн. через відкрите акціонерне товариство "Кредобанк";

2. 05.01.2006 року у сумі 133000 грн. через акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк";

3. 17.01.2006 року у сумі 8000 грн. через акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк";

4. 20.01.2006 року у сумі 7000 грн. через акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк" (а.с. 157-160).

Зазначені документи підтверджують придбання відповідачем-2 у фермерського господарства «Маяк-3» спірного комбайна за грошові кошти згідно договору від 31.12.2005 року № 31125.

Договір від 31.12.2005 року № 31125, укладений з фермерським господарством «Маяк» Вінницької області, на вимогу апеляційного господарського суду не наданий, тому що, як пояснив представник товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Машинес Інтернешенел», цей договір знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання (3 роки).

Згідно укладеного договору поставки від 04.07.2006 року № 0407-п між товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Машинес Інтернешенел» та селянським фермерським господарством «Олександро-Володимирівське» останнє набуло у власність комбайн зернозбиральний КЗС-11 «Дніпро-350», заводський номер 00836187, 2005 року випуску, в комплекті з зерновою жаткою та візком ТТ-200, на оплатній основі. Розрахунки за придбане майно проведені селянським фермерським господарством «Олександро-Володимирівське» повністю, відповідно до умов, викладених в пункті 3.2. договору поставки від 04.07.2006 року № 0407-п (а.с. 81-87).

Цього ж - 2006 року, Держтехнаглядом дана спецтехніка була зареєстрована за селянським фермерським господарством «Олександро-Володимирівське», про що видано свідоцтво про реєстрацію (а.с. 80).

Фермерське господарство стверджує, що на момент придбання спірного майна йому не було відомо про те, що придбане ним майно відчужувалося нібито особою, яка не мала права його відчужувати, оскільки придбане фермерським господарством майно належним чином було зареєстровано установою, що проводить реєстрацію спецтехніки - Держтехнаглядом, жодних обтяжень по майну та застережень при такій реєстрації не було.

Апелянт вказує, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки порушення його майнових прав має триваючий характер. Однак доказів порушення відповідачами у справі прав позивача останнім не надано, оскільки вони є добросовісними набувачами і не є правонаступниками приватного підприємства «Енергія Плюс», яким порушено умови договору фінансового лізингу.

У відповідності з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Трирічний термін позовної давності, протягом якого міг бути заявлено позов про повернення майна або відшкодування збитків, закінчився у 2009 році.

Відповідачами до господарського суду були подані клопотання про застосування позовної давності (а.с. 88,99).

Згідно ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ст. 388 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його у користування, не з їхньої волі. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Враховуючи вимоги ст.ст. 4?,33 Господарського процесуального кодексу України та виходячи зі змісту статті 388 Цивільного кодексу України на власника покладається обов'язок довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав його, не з їхньої волі, а набувач має довести, що він придбав майно за відплатною угодою й не знав і не міг знати про те, що придбаває майно в особи, якій не належить право його відчуження. Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею (передано за договором іншій особі, яка його відчужила), він не має права вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети на передачу майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником.

Позивач не надав доказів того, що спірне майно (комбайн) загублене лізингоодержувачем (приватне підприємство «Енергія Плюс») або було викрадено у лізингоодержувача, або вибуло з володіння лізингоодержувача не з його волі іншим шляхом. Майно в лізинг передано безпосередньо позивачем 12.09.2005 року приватному підприємству «Енергія Плюс» згідно договору лізингу.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Таким чином відповідачі є добросовісними набувачами і відповідно ст. 330 Цивільного кодексу України правомірно набули право власності на комбайн.

В апеляційній скарзі позивач посилається на необхідність застосування спеціального терміну позовної давності, передбаченого ст. 344 Цивільного кодексу України, частинами 1,4 якої унормовано, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що селянське фермерське господарство «Олександро-Володимирівське» добросовісно, відкрито і безперервно володіє майном (комбайн) з 04.07.2006 року, тобто майже 7 років. Комбайн зернозбиральний є сільськогосподарською технікою і не відноситься до транспортних засобів, тому рішення суду про набуття права власності на комбайн не потребується.

Враховуючи викладене, колегією суддів відхиляються доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі.

З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність вимог скаржника щодо скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2013 року у справі № 2/5005/8443/2012 залишити без змін, а скаргу державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 09.04.13р.