Рішення

від 01.04.2013 по справі 0606/1622/2012

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0606/1622/2012

Провадження по справі №2/276/39/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді: Сульженка Л.П.

при секретарі: Процюк О.В.

за участю:

адвоката ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рижанське»

про стягнення майнових паїв та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В даній позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що з 20 лютого 1969 року до виходу на пенсію він працював трактористом в колгоспі «Дружба». У 2001 році колгосп «Дружба» був розпайований і майно повинно було розподілене між пайовиками та видане ним.

На частину розпайованого майна отримав свідоцтво на право власності №045889 серії ЖИ-6, в розмірі 10739 гривень. Новостворене СВК «Дружба» забрало все майно до себе, а пізніше після проведення реформування СВК «Дружба» в новостворене СТОВ «Рижанське» і керівництво не віддає належного йому майнового паю, а тому він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити і стягнути моральну шкоду в сумі 2000 гривень. Позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4 позов не визнали, вказуючи, що загальні збори не проведено і питання про виділення майнового паю поза судом не вирішувалось. Просили позов залишити без задоволення.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Під час розгляду справи позивач та представник позивача ОСОБА_2 неодноразово уточнювали позовні вимоги і остаточно просили виділити позивачу - комору цегляну, вартістю 5205 гривень в с.Грабівка; башту водонапірну "Рожкова", вартістю 1500 гривень, яка знаходиться в с.Грабівка; автомобіль вантажний САЗ-3502, 53Б, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 1982 року випуску; одну корову, вартістю 812 гривень; 5 центнерів вівса, вартістю 931 гривня 67 копійок.

Відповідач і його довірена особа заперечували проти позову, посилаючись на те, що позивачі не мають права на звернення за захистом порушених прав, оскільки виділення майнових паїв здійснюється способами, які передбачені Порядком розподілу та використання майна реорганізованих КСП, затвердженого наказом Міністерства політики України від 14 березня 2001 року, а не судом. Лише спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Проте погодитися з такими ствердженнями не можна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про виділення паїв

посилаючись на те, що згідно ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», він як колишній член КСП «Дружба», має право на виділення майнового паю, а відповідач порушує його права на виділення майнових паїв в натурі та одержання від них доходів.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

Згідно ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Пай є власністю члена підприємства, а тому позивач має право на свій майновий пай.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62/2001 «Про заходи що забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» на Міністерство аграрної політики України, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, області, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації покладено обов'язок розробити до 1 березня 2001 року та здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів що визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані у натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово звертався в різні державні установи з захистом своїх порушених прав і свобод, але спірні питання не були вирішені, а тому позивач спрямував своє звернення за захистом до суду.

Наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14 березня 2001 року затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств в п.15 якого вказано, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

Відповідно до п.16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене за рішенням зборів співвласників.

Спірні питання щодо розподілу майна, між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

На підставі викладеного суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково, тобто не в натурі, а за структурою майнового фонду, тобто у відповідності до довідки СТОВ « Рижанське» яке не оспорюється (а.с.67).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з того, що згідно ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться і витрати на правову допомогу. Таким чином, при стягненні витрат на правову допомогу визначального значення набуває саме документальне підтвердження понесених витрат.

Для стягнення витрат на правову допомогу необхідно довести, що витрати, які були понесені є витратами саме на оплату юридичних послуг (для цього в касовому ордері або в іншому платіжному документі у графі «Призначення платежу повинно бути вказано, що оплата здійснюється саме за юридичні послуги), квитанції до прибуткового касового ордеру із зазначенням дати та виду послуги , яка була надана.

За таких підстав позов в цій частині до задоволення не підлягає за безпідставністю, так як сторона не надала суду доказів про понесені нею витрати на правову допомогу.

Крім того, до задоволення не підлягає і позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2000 гривень, так як це не випливає ні із складених правовідносин, ні з діючого законодавства.

Підлягають стягненню з відповідача витрати на транспорт в сумі 773 гривні 90 копійок, оскільки підтверджуються квитанціями доданими до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 386, 387, 1167 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Виділити ОСОБА_2 майновий пай з майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рижанське» за структурою майнового фонду: будівлі та споруди на суму 6797 гривень 79 копійок, техніку і транспортні засоби на суму 2197 гривень 20 копійок; корови на суму 812 гривень 34 копійки, оборотні кошти в сумі 931 гривня 67 копійок.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рижанське» на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок і судові витрати на користь ОСОБА_2 на транспорт в сумі 773 гривні 90 копійок.

В остальній частині позов залишити без задоволення за безпідставністю

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько - Волинський районний суд.

Головуючий /підпис/

Копія вірна.

Суддя: Сульженко Л.П.