Постанова

від 26.03.2013 по справі 2а-529/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року № 9104/117996/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, -

встановив:

17 лютого 2012 року позивач - ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Інспекції держархбудконтролю в Івано-Франківській області в якому просив скасувати постанову № 820 від 01.12.2011 року про накладення штрафу у розмірі 16 669 грн за порушення в сфері містобудівної діяльності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що реконструкція автобусної станції в смт Ворохта Яремчанської міської ради здійснювалась за виготовленим та належним чином затвердженим проектом реконструкції. Перевірка відповідачем здійснювалась без повідомлення позивача та за відсутності його представника. Акт перевірки від 28.11.2011 року, протокол № 820 від 28.11.2011 року про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності складені за відсутності представника позивача та позивачу не направлялись. Також, без повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду протоколу та за відсутності представника позивача прийнята оскаржувана постанова № 820 від 01.12.2011 року. Про те, що постановою № 820 від 01.12.2011 року до позивача застосовано штрафні санкції позивач дізнався 06.02.2012 року при отриманні у відділі ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року позов задоволено та скасовано постанову Інспекції держархбудконтролю в Івано-Франківській області № 820 від 01.12.2011 року.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та безпідставною, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що проведена відповідачем перевірка здійснювалась на виконання вимог прокуратури в ході якої встановлено, що позивачем без затвердження відповідного проекту розпочато реконструкцію автобусної зупинки по вул. Д.Галицького в смт Ворохта Яремчанської міської ради. Під час складання протоколу посадовим особам інспекції не було надано затвердженого проекту реконструкції автобусної станції. Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_2, який є підрядником, ним же від імені позивача підписані акт перевірки, припис № 820 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протокол № 820 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2011 року, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 820 від 01.12.2011 року.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699», яке 30.12.2011 року реорганізоване шляхом перетворення у ТзДВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій», зареєстроване 29.10.1999 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (11-17).

07.11.2011 року на адресу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області надійшов лист № 08-236 вих-11 від 07.11.2011 року з вимогою прокуратури Івано-Франківської області провести перевірку законності будівництва автобусної станції ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699» у смт Ворохта (а.с.73).

На підставі направлення на проведення перевірки (а.с. 69) начальником управління організації та проведення контрольних перевірок будівництва об'єктів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області Стефураком М.Г. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт ВАТ «Івано-Франківське ОПАС».

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 28.11.2011 року, в якому зазначено порушення позивачем пункту 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про основи містобудування», а саме самовільно розпочато реконструкцію автобусної станції без затвердженого проекту по вул. Д. Галицького, смт Ворохта, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області (а.с. 70).

Також, контролюючим органом складено протокол № 820 від 28.11.2011 року про вчинення ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699» правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме виконання будівельних робіт по реконструкції автобусної станції без затвердженого проекту (а.с. 76).

01.12.2011 року на підставі протоколу від 28.11.2011 року першим заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області прийнято постанову за № 820 про накладення на позивача штрафу за абзацом 5 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» в розмірі 16 669 грн (а.с. 75).

Крім того винесено припис № 820 від 28.11.2011 року, яким позивача зобов'язано припинити виконання будівельних робіт з подальшим усуненням допущених порушень в 30-денний термін (а.с. 77).

Постанова № 820 від 01.12.2011 року передана відповідачем на примусове виконання, що підтверджується листом № 7/9/05-3/43 вих від 20.01.2012 року (а.с. 82). Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Демяніва П.Б. від 02.02.2012 року відкрито виконавче провадження № 30929214 з виконання даної постанови (а.с. 150).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699» відповідачем проведена за відсутності суб'єкта містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль. Акт від 28.11.2011 року за результатами зазначеної перевірки, протокол № 820 від 28.11.2011 року відповідачем позивачу - суб'єкту містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, не направлявся. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі протоколу № 820 від 28.11.2011 року та прийняття оскаржуваної постанови № 820 від 01.12.2011 року відбулося за відсутності позивача. Про дату час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач не повідомлявся. Оскаржувана постанова № 820 від 01.12.2011 року позивачу не вручалась та не направлялась. На підставі викладено, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, а тому її скасував.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (надалі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно пункту 7 зазначеного Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи проведена відповідачем перевірка здійснювалася на підставі направлення на перевірку дійсного з 28.11.2011 року по 02.12.2011 року та листа № 08-236 вих-11 від 07.11.2011 року заступника прокурора Івано-Франківської області з вимогою провести перевірку законності будівництва автобусної станції ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699» у смт. Ворохта.

Отже, у відповідача були усі обґрунтовані підстави для проведення позапланової перевірки позивача на проведення якої видано направлення .

В процесі проведення перевірки відповідачем встановлено, що ВАТ «Івано-Франківське ОПАС 12699» самовільно розпочато реконструкцію автобусної станції по вул. Д. Галицького в смт Ворохта Яремчанської міської ради без затвердженого проекту внаслідок чого допущено порушення п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки та протоколі № 820 від 28.11.2011 року про вчинення правопорушення у сфері містобудування.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про скасування оскаржуваної постанови виходячи з того, що позивача не повідомлялося про проведення перевірки та про розгляд справи, оскільки такі порушення не спростовують вчинене позивачем порушення в сфері містобудування та не звільняють його від відповідальності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 року, яким визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 4 Порядку, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

З наведених вище правових положень вбачається, що розгляд протоколу про правопорушення у сфері містобудування здійснюється за участю представників суб'єкта містобудування лише у разі потреби, а тому посилання позивача на неповідомлення та незалучення до розгляду протоколу є безпідставним та на правомірність прийнятої відповідачем постанови не випливає.

Як вбачається із матеріалів справи оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 16 699 грн за порушення в сфері містобудування, а саме п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Пунктом 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, даною нормою встановлено відповідальність за виконання будівельних чи реставраційних робіт як без дозволу так і без затвердженого у встановленому порядку проекту.

Проте, суд першої інстанції під час вирішення даної справи досліджував тільки наявність у позивача затвердженого проекту, однак не досліджував та залишив поза своєю увагою обставини щодо наявності у позивача на момент проведення перевірки дозволу (декларації) на виконання будівельних робіт.

Порядок виконання будівельних робіт затверджений постановою КМ України № 466 від 13.04.2011 року, відповідно до п. 2 якого, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.

Згідно пункту 16 вказаного Порядку, виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації забороняється.

Проте, як вбачається із матеріалів справи позивачем декларація № ІФ 08311109939 про початок виконання будівельних робіт 3 категорії складності щодо реконструкції автобусної зупинки в смт Ворохта отримана тільки 20.12.2011 року (а.с. 92-94), а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області про порушення позивачем вимог п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування на момент виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР.

Згідно зі ст. 1 цього Закону, підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за такі правопорушення: проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт; виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.

Оскільки відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», ним правомірно накладено на позивача штраф у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем накладено штраф на підставі неіснуючого Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», з чим погодився суд першої інстанції, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22 грудня 2011 року N 4220-VI Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (з наступними змінами та доповненнями) викладено в новій редакції, з урахуванням яких цей Закон містить назву «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Вказані зміни до Закону набрали чинності 19.01.2012 року та зворотної дії у часі не мають, а тому підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, тобто після 19.01.2012 року.

Проте, оскаржувана постанова, якою на позивача накладено штраф винесена 01.12.2011 року, тобто до внесення вказаних змін та набрання ними чинності, а тому відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» за порушення п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова про накладення штрафу № 820 від 01.12.2011 року відповідачем прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про її скасування.

З огляду на те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про її скасування та прийняття нової постанови, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі № 2а-529/12/0970 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 29.03.2013 року.