Рішення

від 08.04.2013 по справі 5011-32/17897/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.13 р. Справа № 5011-32/17897/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ, ідентифікаційний код 25098916

до Відповідача 1: Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», м. Киїів, ідентифікаційний код 33668915 в особі Філії 05, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33668915

та Відповідача 2: Кіровського Відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, м. Макіївка, ідентифікаційний код 35020942

про: визнання недійсним договору, укладеного між ПП «НИВА-В.Ш.» та Кіровським ВДВС Макіївського міського управління юстиції в частині встановлення винагороди 14,8 %; визнання незаконними утримання, здійснені ПП «НИВА-В.Ш.» в сумі 43 026, 51 грн. за реалізацію нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"; зобов'язання ПП "НИВА-В.Ш." перерахувати на рахунок Кіровського ВДВС Макіївського міського управління юстиції кошти у сумі 43 026,51 грн.; зобов'язання Кіровський ВДВС Макіївського міського управління юстиції після отримання від ПП "НИВА-В.Ш." коштів в розмірі 43 026, 51 грн. від реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", здійснити розподіл коштів відповідно до порядку передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

із залученням до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача 1 - Малишева К.Г. (за довіреністю №547/13 від 01.04.2013р.);

від Відповідача 2 - Дубас Л.О. (за довіреністю №104 від 04.04.2013р.);

від Третьої особи - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 25.03.2013р. на 08.04.2013р.

У судовому засіданні 08.04.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

10.12.2012р. Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», м. Київ (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», м. Киїів (далі -Відповідач 1), Кіровського Відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, м. Макіївка (далі -Відповідач 2) про визнання недійсним договору, укладеного між ПП «НИВА-В.Ш.» та Кіровським ВДВС Макіївського міського управління юстиції в частині встановлення винагороди 14,8 %; визнання незаконними утримання, здійснені Відповідачем 1 в сумі 43 026, 51 грн. за реалізацію нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" - незаконними; зобов'язання Відповідача 1 перерахувати на рахунок Відповідача 2 кошти у сумі 43 026,51 грн.; зобов'язання Відповідача 2 після отримання від Відповідача 1 коштів в розмірі 43 026, 51 грн. від реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", здійснити розподіл коштів відповідно до порядку передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на незаконне завищення суми винагороди спеціалізованої торгівельної організації, який має дорівнювати сумі гарантійного внеску з реалізації предмету іпотеки.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: протокол №0512519-1 від 28.09.2012р., постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2012р., виконавчий лист, правоустановчі документи, іпотечний договір №30ДС/114/307/2006-ИВ від 05.07.2006р., лист від 07.11.2012р., лист від 04.10.2012р., нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст. 44 Закону України „Про іпотеку", ст.54 Закону України „Про виконавче провадження", п.п.1.4., 2.10., 3.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовом, в перебігу розгляду якої Відповідачем 1 було надане клопотання з додатками про передачу матеріалів цієї справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області (а.с.а.с.47-71), а Відповідач 2 надав письмовий відзив на позов №1730/6 від 25.01.2013р. (а.с.а.с.31-36), якими проти позову заперечив, посилаючись на проведення спірних прилюдних торгів із дотриманням вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. згідно ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу №5011-32/17897-2012 було направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області, який ухвалою від 18.02.2013р. прийняв справу до провадження судді Попкова Д.О. і призначив до розгляду, в перебігу якого:

Позивач надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.92-95, 97-98, 99-101), у тому числі клопотання від 11.03.2013р. про необхідність залучення третьої особи та клопотання від 07.03.20113р. про розгляд справи без участі представника, а у письмових поясненнях №4339/20.2.ДС-б.б-16.2 від 22.03.2013р. навів нормативне обґрунтування обраних способів судового захисту та необхідності залучення третьої особи.

Відповідач 1 надав відгук на позовну заяву №558 від 22.03.2013р. (а.с.а.с.115-147) з додатками (а.с.а.с.119-147), яким проти позову заперечив, вказуючи, що при проведенні розрахунків за надані послуги були дотримані всі вимоги чинного законодавства та дотримані умови договору, окрім того наголосивши про відсутність підстав у Позивача для визнання договору недійсним через те, що він не є стороною спірного договору.

Відповідачем 2 підтримав свої заперечення проти позовних вимог, надані під час розгляду цієї справи Господарським судом м. Києва, та представив додаткові документи (а.с..а.с.103-114).

Ухвалою суду від 25.03.2013р. до участі у справі залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - Третя особа).

Третя особа своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довела, процесуальними правами, передбаченими ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась, хоча її обізнаність про судовий розгляд підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.153).

У судовому засіданні 08.04.2013р. присутні представники Відповідачів 1, 2 проти позову заперечили, вказуючи на відсутність станом на поточний момент будь-яких додаткових документів на обґрунтування своєї позиції і наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності інших його учасників.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених інших учасників справи, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 і 77 цього Кодексу і поданого Позивачем клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору з огляду на надання судом достатнього часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті спору з представленням відповідних підтверджуючих доказів (у разі наявності) та загальну тривалість провадження у справі.

Вислухавши у судовому засіданні представників Відповідачів 1, 2, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Задля забезпечення грошових зобов'язань Третьої особи (Позичальник/Іпотекодавець) перед Позивачем (Кредитодавець/Іпотекодержатель) за кредитним договором №30ДС/114/К07/2006-ИВ від 05.07.2006р. між цими сторонами укладений іпотечний договір від 25.07.2006р. (а.с.а.с.16-19), за умовами якого предметом іпотеки була визначена нежитлова будівля кафе - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 113,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

22.07.2011р. Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист по справі 2-468/2011 (а.с.10) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитним договором №30ДС/114/К07/2006-ИВ від 05.07.2006р. у розмірі 927369,12 грн.

06.03.2010р. на підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Дабас Л.О. винесена постанови ВП№31618852 (а.с.9) про відкриття виконавчого провадження.

23.01.2012р. між Державною виконавчою службою (далі - ДВС) та Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» (далі - Організація) укладено генеральний договір № 4 (а.с.а.с.119-126 (далі - генеральний договір), відповідно до п. 1 якого ДВС України доручає, а Організація особисто за місцем її реєстрації або через філії у відповідних адміністративно-територіальних одиницях з дорученнями Організації, зобов'язується приймати від органів державної виконавчої служби та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та на комісійних умовах, а також забезпечувати належне зберігання арештованого майна та його перевезення.

При проведенні реалізації арештованого майна розмір винагороди Організації за надані послуги з реалізації арештованого державними виконавцями майна не може перевищувати п'ятнадцяти відсотків від суми реалізованого майна, якщо інше не передбачено чинним законодавством, відповідно до п. 6.1. договору

Листом віл 18.08.2012р. (а.с.34) ДВС ГУЮ у Донецькій області повідомило Кіровське ВДВС Макіївського МУЮ про те, що 14.08.2012р. відбулося засідання комісії з питань організації та проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями щодо реалізації арештованого державними виконавцями майна боржників, щодо реалізації майна ОСОБА_1, відповідно до якого переможцем було визначено Донецьку філію ПП «Нива- В.Ш.».

20.08.2010р. між ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції (Відділ/Відповідач 2) та Філією 05 ПП „Нива-В.Ш." (Організатор прилюдних торгів/Відповідач 1) укладено договір №0512519 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки (а.с.а.с.127-129), згідно до п.1.2 якого Відділ передає Організатору прилюдних торгів нерухоме майно арештоване державним виконавцем, а Організатор прилюдних торгів надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

За змістом п.1.3. предметом реалізації на прилюдних торгах визначена приналежне Третій особі нежитлова будівля кафе-магазину - предмет іпотеки за вказаним вище договором іпотеки від 25.07.2006р. стартова (початкова) ціна якого згідно п.1.4. договору визначена сумою 585 394,68грн. без ПДВ

Як встановлено п.3.1. договору винагорода Організатора прилюдних торгів становить 14,8% з урахуванням ПДВ від продажної ціни предмету іпотеки (майна). При цьому, частина винагороди, яка не повинна перевищувати 5% вноситься покупцем майна на рахунок Організатора прилюдних торгів як гарантійний внесок та після реалізації майна залишається Організатору прилюдних торгів в рахунок оплати за надані послуги.

Водночас, згідно п.3.2. договору, у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від початкової, Організатор прилюдних торгів здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає в протоколі прилюдних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок Організатора прилюдних торгів, на який необхідно сплатити ці кошти.

У разі, якщо майно реалізовано за початковою (стартовою) ціною, покупець повинен сплатити Організатору прилюдних торгів залишок винагороди, який дорівнює різниці між загальним розміром винагороди і сумою сплаченого гарантійного внеску (п.3.3.).

Пунктом 3.4. договору визначається зобов'язання покупця перерахувати на депозитний рахунок Відділу зазначену в затвердженому протоколі суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним майна і сумою винагороди Організатора прилюдних торгів за цим лотом сплаченої на поточний рахунок Організатора прилюдних торгів

Як вбачається із змісту п.1.1. цього договору між Відповідачами, його було укладено для виконання умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке було звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №4 від 23.01.2012р., положеннями якого, серед іншого, сторони мають керуватися відносно невизначених в договорі №0512519 від 05.08.2010р. умов (п.5.3.).

28.09.2012р. Відповідачем 1 були проведені прилюдні торги з реалізації майна Позивача, результати яких оформлені протоколом №0512521-1 (а.с.8), за змістом якого виставлене на реалізацію майно було придбано ОСОБА_6 (переможець прилюдних торгів) за початковою ціною - 439 046,01грн. без ПДВ. При цьому, розмір коштів, які має внести Переможець прилюдних торгів до 12.10.2012р. включно на визначений депозитний рахунок державної виконавчої служби становить 374067,20грн. без ПДВ , яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом в сумі 64978,81грн. з ПДВ

За результатами проведених торгів між Відповідачами було укладено акт про виконання робіт №0512519 від 28.09.2012р. (а.с.131), відповідно до п. 6 якого винагорода Відповідача 1 дорівнює 64978,91 грн. з урахуванням ПДВ та становить 14,8% від ціни продажу - 439046,01 грн.

За наведених обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідачі проти позову заперечили з підстав, викладених вище.

Третя особа не скористалась процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглядаю справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки вони об'єднані підставами виникнення та наданими доказами (укладання та виконання спірного договору, протокол прилюдних торгів), що цілком відповідає положенням ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, з огляду на таке:

Виходячи із змісту позовних вимог та наявних матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсними умов укладеного між Відповідачами договору, які визначають розмір винагороди спеціалізованої організації за проведення прилюдних торгів, зобов'язанні Відповідачів до вчинення дій, зумовлених наслідками визнання відповідних умов недійсними і спрямованих на збільшення надходжень Позивача - стягувача від реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, та встановленні незаконності утримання частини винагороди, що перевищую розмір гарантійного внеску.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача.

Обов'язковість доведення наявності факту порушення спірними умовами укладеного між Відповідачами договору та їх виконанням прав та/або інтересів позивача узгоджується і з позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Хоча Позивач не є учасником спірного договору чи зобов'язаною особою у опосередкованих таким договором правовідносинах, його статус як стягувача у виконавчому провадженні, в межах якого на підставі спірного договору відбулася реалізація предмету іпотеки, грошові вимоги якого (стягувача) і мають задовольнятися за рахунок коштів, отриманих від реалізації спірного заставного майна, достатньою мірою обумовлює наявність права ініціювати судове провадження за розглядуваними вимогами щодо недійсності частини спірного договору як заінтересованою особою у розумінні ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України. В свою чергу, решта заявлених вимог за змістом позову не містять самостійних підстав та має виключно похідний характер від першої вимоги щодо недійсності умов договору про визначення винагороди Відповідача 1 у розмірі 14,8%.

Виходячи з наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 3 п. 3.12. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.11.2012р. ініціатор позову, за висновком суду, пов'язує незаконність спірних умов договору, викладених у п.3.1., із обмеженням розміру винагороди спеціалізованої організації розміром гарантійного внеску.

Частиною 8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

В свою чергу, ч.1 ст.44 останнього Закону визначає, що розмір гарантійних внесків покупців нерухомого майна, що реалізується на торгах, не може перевищувати 5 відсотків початкової ціни продажу предмета іпотеки. При цьому, за змістом ч.2 ст.46 Закону України «Про іпотеку», гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Втім, ані положення Закону України «Про виконавче провадження», ані положення Закону України «Про іпотеку» не містять жодних обмежень розміру винагороди спеціалізованої організації розміром гарантійного внеску.

Обмеження щодо розміру винагороди спеціалізованої організації встановлено змістом абз.2 п.3.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038, а саме - розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна.

Між тим, в розглядуваному випадку розмір винагороди становить 14,8%, що не перевищує вказаного вище обмеження. Посилання Позивача на зміст визначення гарантійного внеску, приведено в п. 2.10. згадуваного Тимчасового положення, за яким це є завдатком, що за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого дорівнює сумі винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, визначеній виходячи зі стартової ціни лота, жодною мірою не підтверджують обґрунтованість позовних вимог, оскільки таке визначення за своїм змістом не є обмеженням розміру винагороди, а лише вказує на те, що:

- гарантійний внесок як завдаток є складовою ціни продажу;

- розмір гарантійного внеску зараховується до суми винагороди спеціалізованої організації.

Таким чином, невірне тлумачення Позивачем положень діючого на момент укладання спірного договору законодавства та безпідставне незастосування до розглядуваних правовідносин із визначення обмеження розміру винагороди спеціалізованої організації спеціальної норми абз.2 п.3.1. Тимчасового положення зумовило хибне твердження про недійсність оспорюваної умови укладеного Відповідачами договору №0512519 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 25.07.2006р.

В свою чергу, відповідність спірної умови приписам діючого на момент укладення договору законодавства зумовлює висновок суду про відсутність порушення захищуваних прав або інтересів Позивача як стягувача на отримання більшої суми від реалізації іпотечного майна, та має наслідком відмову у задоволені відповідної позовної вимоги через юридичну неспроможність.

Наразі, оскільки решта заявлених позовних вимог має похідний характер (Позивач не обґрунтував їх самостійними підставами), остільки відхилення першої з позовних вимог зумовлює і відмову суду у задоволені решти вимог.

Водночас, суд також вважає за необхідне звернути увагу Позивача на те, що необхідність здійснення переможцем торгів платежу на користь Відповідача 1 у розмірі оспорюваної частини винагороди в сумі 43026,51 грн., також передбачено і змістом протоколу прилюдних торгів №0512519-1 від 28.09.2012р., який опосередковує обов'язкову у розумінні ст.629 Цивільного кодексу України угоду з відчуження майна, стороною якої є Відповідач 2 в особі Відповідача 1 та переможець, встановлена ст.204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності якої за наявними доказами не спростована та в межах цієї справи не оспорюється.

Крім того, позовна вимоги про визнання утримання Відповідачем 1 суми винагороди в розмірі 43026,51 грн. незаконною, не відповідає передбаченим ст.16 Цивільного кодексу України і ст.20 Господарського кодексу України способам судового захисту та за своєю сутністю є встановленням юридичного факту і предметом доказування при розгляді інших вимог, спрямованих на безпосереднє відновлення порушеного права (зокрема - щодо зобов'язання перерахувати такі кошти). Неналежність обраного способу судового захисту є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволені відповідної позовної вимоги.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що позовна вимога про зобов'язання Відповідача 2 здійснити перерахування Позивачеві 43026,51 грн. після їх отримання від Відповідача фактично спрямована на прийняття умовного рішення в цій частині, що є несумісним із приписами п.4 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ (ідентифікаційний код 25098916) до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», м. Киїів (ідентифікаційний код 33668915) в особі Філії 05, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33668915) та Кіровського Відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, м. Макіївка (ідентифікаційний код 35020942) про визнання недійсним договору, укладеного між ПП «НИВА-В.Ш.» та Кіровським ВДВС Макіївського міського управління юстиції в частині встановлення винагороди 14,8 %; визнання незаконними утримання, здійснені Відповідачем 1 в сумі 43 026, 51 грн. за реалізацію нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"; зобов'язання Відповідача 1 перерахувати на рахунок Відповідача 2 юстиції кошти у сумі 43 026,51 грн.; зобов'язання Відповідача 2 після отримання від Відповідача 1 коштів в розмірі 43 026, 51 грн. від реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі кафе-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", здійснити розподіл коштів відповідно до порядку передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2013р.

Суддя Попков Д.О.