Постанова

від 09.04.2013 по справі 5017/3599/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 5017/3599/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В. В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Чикаленко О.Л. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс 2007"

на рішення господарського суду Одеської області

від 11 лютого 2013 року

у справі № 5017/3599/2012

за позовом Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс 2007"

про спонукання до виконання мирової угоди

В С Т А Н О В И Л А:

10.12.2012 р. Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі Підприємство, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс 2007" (далі відповідач, ТОВ) про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2011 р. у справі № 30/17-2157-2011.

Відповідач відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2013 р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволений у повному обсязі та відповідач зобов'язаний виконати умови мирової угоди, затвердженою ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2011 р. та з останнього на користь позивача стягнута заборгованість за мировою угодою в загальному розмірі 38297 грн. 51 коп., а також 1609 грн. 50 коп. - понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконував умови затвердженої судом мирової угоди в частині погашення заборгованості перед позивачем. При цьому, господарський суд зазначив, що ухвала від 04.08.2011 р. про затвердження мирової угоди не містить всіх необхідних реквізитів, передбачених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим остання не має статусу виконавчого документу, а тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за мировою угодою в загальному розмірі 38297 грн. 51 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на те, що воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так як, ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 09.04.2012 р. об 11:00 направлена апеляційним судом кожному із учасників судового процесу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ця ухвала не повернута підприємством зв'язку до суду, то колегія суддів вважає, що всі учасники судового процесу повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представника скаржника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2011 р. у справі № 30/17-2157-2011 за позовом Підприємства до ТОВ про стягнення заборгованості в сумі 37.613 грн. затверджено мирову угоду.

Відповідно до укладеної мирової угоди відповідач зобов'язався відшкодувати позивачеві не лише зазначену суму заборгованості, а ще й понесені останнім судові витрати по справі: 448 грн. - на сплату держмита та 236 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Мировою угодою передбачено надання відповідачу відстрочки виконання цієї угоди до 31.12.2011 р., а з 01.01.2012 р. - розстрочки її виконання до 01.04.2012 р. за наступним графіком погашення заборгованості:

- в строк до 01.02.2012 р. підлягали сплаті грошові кошти в сумі 12.800 грн.;

- в строк до 01.03.2012 р. підлягали сплаті грошові кошти в сумі 12.800 грн.;

- в строк до 01.04.2012 р. підлягали сплаті грошові кошти в сумі 12.697 грн. 51 коп.,

Ухвалою місцевого суду від 07.06.2012 р. задоволена заява позивача шляхом зазначення в затвердженій судом мировій угоді повного найменування, місцезнаходження та банківських реквізитів боржника та стягувача, а також дати набрання чинності цим судовим актом та строку пред'явлення його до виконання.

05.07.2012 р. позивач звернувся із заявою до Відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції Одеської області (далі ВДВС) про примусове виконання ухвал місцевого суду від 04.08.2011 р. - про затвердження мирової угоди та 07.06.2012 р. - про роз'яснення останньої.

Постановою ВДВС від 11.07.2012 р. у відкритті виконавчого провадження відмовлено з посиланням на невідповідність вищезазначеної ухвали суду від 04.08.2011 р. вимогам, встановленим ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", внаслідок чого, вказана мирова угода не має сили виконавчого документу.

Не погоджуючись із діями ВДВС позивач оскаржив їх у господарському суді Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. у справі № 30/17-2157-2011 скарга позивача на дії ВДВС залишена без задоволення.

14.08.2012 р. позивач звернувся до місцевого суду із заявою про приведення ухвал місцевого суду від 04.08.2011 р. та від 07.06.2012 р. у відповідність до вимог ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2012 р. вищевказана заява позивача залишена без задоволення.

Предметом даного позову є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, оскільки відповідачем не виконанні умови мирової угоди у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 38297 грн. 51 коп. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд послався на те, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки матеріали справи однозначно свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, передбачених мировою угодою, яка затверджена господарським судом Одеської області від 04.08.2011 року під час розгляду справи № 30/17-2157-2011, так як до сьогоднішнього часу свої зобов'язання за цією мировою угодою не виконав та жодної копійки позивачеві не сплатив.

За правилами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Факт того, що судова ухвала від 04.08.2011 р. у справи № 30/17-2157-2011 про затвердження мирової угоди не містить в собі всіх необхідних реквізитів, передбачених ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. по цій справі, що набрала законної сили та постановою ВДВС від 11.07.2012 р., яка, також, до сьогоднішнього часу є чинною та діючою, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що ухвала суду від 04.08.2011 р. не має статусу виконавчого документу.

Згідно п. 3.19 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 (з наступними змінами та доповненнями) одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Аналогічні за змістом роз'яснення наведені у п. 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9.

За наведених обставинах колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", і, відповідно, на має статусу виконавчого документа, інша сторона у справі не позбавлена права звернутись до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі та поклав всі судові витрати по справі на відповідача, а тому рішення місцевого суду є таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2013 року у справі № 5017/3599/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс 2007" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.04.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.