Постанова

від 26.03.2013 по справі 815/1018/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/1018/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представників позивача - Щербини Ю.І., Гудкова С.О., (за довіреностями);

представника відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області

ДПС - Мазур Н.С. (за довіреністю),

представника відповідача - Головного управління ДКС України

в Одеській області - Боровець Ю.В.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України суми заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Малиновському районі), Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292350/0 від 29.04.2011 року та стягнення з Державного бюджету України суми заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050 грн.

13.02.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.46-54), та в остаточній редакції позовних вимог просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, № 0000352350/0 від 16.05.2011 року, № 0000432350/0 від 30.06.2011 року та стягнути з державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050 грн., за лютий 2011 року на суму 194931 грн. та за березень 2011 року на суму 440050 грн.

Позивач мотивує свої уточнені позовні вимоги тим, що:

- за результатами позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року, відповідачем складено акт перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року, яким встановлено порушення з боку позивача п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Легран» завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму у розмірі 568050 грн. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292350/0 від 29.04.2011 року;

- за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Легран», проведеної ДПІ у Малиновському районі з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року, відповідачем складено акт перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011року, яким встановлено порушення з боку TOB «Легран» п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму у розмірі - 194931 грн. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352350/0 від 16.05.2011 року;

- за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Легран», проведеної ДПІ у Малиновському районі з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011року, відповідачем складено акт перевірки №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року, яким встановлені порушення з боку TOB «Легран» пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, а саме визначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2011року у розмірі 440050 грн. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000432350/0 від 30.06.2011 року.

Позивач із вказаними порушеннями не погоджується, вважає висновки актів перевірок, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, позивач в адміністративному позові зазначає, що в акті перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011року податковий орган посилається на акти попередніх перевірок, проведених ДПІ у Малиновському районі з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень, жовтень-грудень 2010 року , результати яких залишились неузгодженими, оскільки податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування, прийняті на підставі цих актів перевірки оскаржені позивачем в судовому порядку. Відтак, позивач зазначає, що висновки ДПІ у Малиновському районі щодо порушення з боку позивача вимог податкового законодавства при заповненні додатку 2 до податкової декларації, є необґрунтованими, оскільки зроблені на підставі оскаржуваних актів.

Крім того, позивач зазначає, що в актах перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011року, №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року робиться посилання на те, що згідно даних АРМу автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по ТОВ «Легран» за лютий 2010 року виявлені розбіжності « 2 категорії» та за лютий 2011 року виявлено розбіжності « 1 категорії», а отже позивач не має право на бюджетне відшкодування ПДВ за січень в сумі 568050,00 грн., за лютий 2011 року на суму у розмірі 194931 грн., за березень у розмірі 440050 грн., проте, позивач зазначає, що цієї розбіжності фактично не існує, що підтверджується первинними документами підприємства та його звітністю, поданою до ДПІ, а також актом планової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року та зустрічними перевірками контрагента позивача - ПП ВКФ «Велес-агро». Разом з цим, як зазначає позивач, технічне, необґрунтоване комп'ютерне співставлення даних не може бути підставою для віднесення TOB «Легран» до другої категорії платників податків з ознаками ризику та відмовою щодо отримання позивачем бюджетного відшкодування ПДВ.

Позивач в адміністративному позові обґрунтовує правомірність заявленого ним бюджетного відшкодування також тим, що в ході здійснення своєї господарської діяльності TOB «Легран» укладало з ПП ВКФ «Велес-Агро» договори купівлі-продажу продажу сільськогосподарської техніки, яке в свою чергу є основним постачальником TOB «Легран» та виробником продукції, а також укладало з ним договори оренди, на виконання яких ПП ВКФ «Велес-Агро» реалізувало TOB «Легран» товари, надало в оренду офісне та складські приміщення, що підтверджується відповідними видатковими накладними, актами надання послуг, виписаними на користь TOB «Легран» належним чином оформленими податковими накладними, доказами сплати позивачем за поставлений товар та надані в оренду приміщення.

Крім того, позивач в обґрунтування правомірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування посилається також на те, що в актах перевірок зазначено, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

Разом з цим, позивач посилається на те, що відповідачем порушення п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не зазначено всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень, відсутні посилання на первинні документи, або інші документи щодо здійсненої господарської операції, за наслідком якої встановлені порушення.

Також, щодо визначених податковим органом порушень з боку ТОВ «Легран» в акті перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року, позивач зазначає, що вказане в акті перевірки порушення п.п.14.1.18. п.14.1 ст.14 ПК України є необґрунтованим, оскільки приписами цієї норми визначено лише поняття бюджетного відшкодування, а податковим органом в свою чергу, не зазначено в чому саме полягає порушення позивачем цієї статті.

Відтак, позивач вказує на те, що висновки актів перевірок є необ'єктивними та спростовуються первинною документацією, що надавалась при здійсненні цих перевірок, а також даними, що викладені ТОВ «Легран» у поданій звітності, і як наслідок зазначає, що ним правомірно та відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року у розмірі 568050 грн., за лютий 2011 року у розмірі 194931 грн. та за березень 2011 року у розмірі 440050 грн.

Відповідач - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС - надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.2 а.с.76-79), в яких зазначив, що не погоджується з доводами позивача, та вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що основним постачальником товару та надання послуг оренди позивачеві було підприємство ПП ВКФ «Велес Агро», яким сформований податковий кредит від СГД високого ризику, тобто яким фактично податок до бюджету не перераховувався. Отже, як вказує відповідач, оскільки постачальники позивача по ланцюгу до виробника не сплатили податок до бюджету, то заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції, а тому підтвердити бюджетне відшкодування ПДВ, заявлене позивачем, відповідач не має можливості.

Відповідач - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУДКС України в Одеській області) - надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.2 а.с.124-126), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що відповідно до п.п.200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державної казначейської служби України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Оскільки, Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області не отримувало висновок на повернення з Державного бюджету України сплаченого податку на додану вартість на користь ТОВ «Легран», тому не мало жодних підстав на здійснення операції щодо повернення спірної грошової суми. На підставі зазначеного та, враховуючи, що норми податкового законодавства не передбачають звернення до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування відповідач - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням наданих остаточних уточнень позовних вимог, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Представник відповідача - ГУДКС України в Одеській області в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідачів, ознайомившись з запереченнями відповідачів, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Легран» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 07.04.2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100155552, ТОВ «Легран» 06.05.2000 року зареєстровано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 308513615419 (т.1 а.с. 20).

Судом встановлено, що позивач, за результатами своєї господарської діяльності, надав до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року (вх. №9000699213 від 21.02.2011 року), податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року (вх. №9001440270 від 21.03.2011 року), податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року (вх. №9002296061 від 19.04.2011 року) (т.1 а.с.71-72,104-105,132-133) разом із довідками щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за ці періоди (т.1 а.с.73,76-78, 108-112, 135-136, 138-140), а також, надав розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно за січень 2011 року у сумі 568050 грн., за лютий 2011 року у сумі 194931 грн. та за березень 2011 року у сумі 440050 грн. (т.1 а.с.74-75, 106-107, 134, 137).

Відповідно до п.п.78.1.8. п.78.1.ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судом встановлено, що у зв'язку з поданням вищевказаних декларацій, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі направлення від 07.04.2011 року № 452 та наказу від 07.04.2011 року № 659 (т.2 а.с.172), наказу від 22.04.2011 року № 770 та направлення на перевірку № 516 від 22.04.2011 року (т.2 а.с.90-91), наказу від 10.06.2011 року № 1028 та направлення від 10.06.2011 року № 893 (т.2 а.с.102-103) проведено позапланові виїзні перевірки ТОВ «Легран» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку: за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року; за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року та за березень 2011 року, за результатами яких відповідачем складені:

- акт перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року, яким встановлено порушення з боку позивача п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму у розмірі 568050 грн. (т.2 а.с.81-89);

- акт перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року, яким встановлено порушення з боку TOB «Легран» п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011року на суму у розмірі 194931 грн. (т.2 а.с.92-100);

- акт перевірки №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року, яким встановлені порушення з боку TOB «Легран» пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, а саме, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року у розмірі 440050 грн. (т.2 а.с.104-110).

На підставі акту перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, яким ТОВ «Легран» зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у розмірі 568050 грн. (декларація за січень 2011 року № 9000699213 від 21.02.2011 року ) (т.1 а.с.21, т. 2 а.с. 111).

На підставі акту перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000352350/0 від 16.05.2011 року, яким TOB «Легран» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 194931,00 грн. (декларація за лютий 2010 року № 9001440270 від 21.03.2011 року) (т.1 а.с.55).

На підставі акту перевірки №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000432350/0 від 30.06.2011 року, яким TOB «Легран» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року у розмірі 440050 грн. (декларація за березень 2011 року № 9002296061 від 19.04.2011 року) (т.1 а.с.66).

Позивач, не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, скористався досудовим порядком оскарження та звернувся із відповідними скаргами про скасування вищевказаних рішень до державної податкової адміністрації в Одеській області та ДПС України (т.2 а.с.44-67, 143-166).

Рішеннями ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі, а скарги директора ТОВ «Легран» залишено без задоволення (т.2 а.с.167-171,177).

Рішенням ДПС України скаргу ТОВ «Легран» на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі від № 0000292350/0 від 29.04.2011 року залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що скарга позивача не підписана уповноваженою особою (т.2 а.с.140).

Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги на податкові повідомлення-рішення від 16.05.2011 року № 0000352350/0 та від 30.06.2011 року № 0000432350/0, скарга ТОВ «Легран» залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (т.2 а.с.141-142).

Відтак, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в актах перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року, №45/23-310/30851368 від 13.05.2011року, №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року висновках відповідача щодо порушення ТОВ «Легран» вимог п.п.14.1.18. п.14.1 ст.14 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Так, розділом 3 «Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року» акту перевірки 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Легран» питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року» та акту перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Легран» питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року, встановлено, що згідно з поданою TOB «Легран» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року (вх. № 9000699213 від 21.02.2011р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 568050 грн. та згідно з поданою TOB «Легран» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за лютий 2011р. (вх. № 901440270 від 21.03.2011р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 194931 грн.

Згідно цього ж розділу актів перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року та №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року податковим органом не встановлено взаємовідносин ТОВ «Легран» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, а також не встановлено укладення ТОВ «Легран» недійсних правочинів.

Як вже зазначено судом, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року.

Так, у п.п.3.1, 3.2, 3.3 «Перевірка показників податкової декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року» розділу 3 акту перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року зазначено, що згідно з поданими ПП «Легран» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року (вх. від 22.11.2010р. № 9005342416) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 392522 грн.; податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010 року (вх.№9005781530 від 20.12.2010р.) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 460625 грн.; податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року (вх. № 9006463941 від 20.01.2011р.) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 400704 грн. та у п.п.3.4. «Перевірка показників податкової декларації з ПДВ за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року» розділу 3 акту перевірки та №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року зазначено, що згідно з поданими ПП «Легран» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010 року (вх. від 20.12.2010р. №9005781530) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 460625 грн.; податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010р. (вх. від 20.01.2011р. №900646341) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 263999 грн.; податковою декларацією з ПДВ за січень 2011р. (вх. від 20.12.2010р. №900699213) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 571448 грн.

Декларації за жовтень, вересень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року були перевірені в ході виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (акт від 04.02.2010 року N 8/23-310/30851368, акт від 18.03.2011р. № 17/23-310/30851368, акт від 04.02.2011р. № 9/23-310/30851368, акт від 22.04.2011р. № 37/23-310/30851368).

За наслідками проведених перевірок встановлено порушення з боку позивача п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме зазначено, що TOB «Легран» завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму у розмірі 392522 грн., за вересень 2010 року на суму у розмірі 405607 грн., за грудень 2010 року на суму у розмірі 400704 грн., за листопад 2010р. на суму у розмірі 405607 грн., за листопад 2010р. на суму у розмірі 400704 грн. та встановлено порушення з боку позивача п. 200.4. ст. 200 розділу V Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим TOB «Легран» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму у розмірі - 568050 грн.

В п.3.4.1 «Перевірка правильності визначення податкових зобов'язань за січень 2011 року» розділу 3 акту перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року та в п.4.1 «Перевірка правильності визначення податкових зобов'язань за грудень 2010 року» розділу 4 акту перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року зазначено, що перевірку проведено з використанням таких документів: контракти на поставку продукції, вантажно-митні декларації та інше, та за результатом перевірки не встановлено заниження або завищення TOB «Легран» задекларованих показників в рядках 1-9 декларації.

В п.3.4.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за січень 2011 року» розділу 3 акту перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року та в п.4.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за лютий 2011 року» розділу 4 акту перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року зазначено, що основним постачальником товару та надання послуг оренди було ПП «ВКФ «Велес-Агро».

Згідно розділу 4 «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2011 року» акту перевірки № 37/23-310/30851368 від 22.04.2011 року відповідачем зазначено, що на момент перевірки, згідно даних АРМу автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту, по TOB «Легран» за лютий 2010 року виявлено розбіжності 2 категорії, та встановлено, що відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ПП «ВКФ «Велес-Агро» (код за ЄДРПОУ 31427962), що являється основним контрагентом позивача, у лютому 2010 року по відносинам з TOB «Легран» (код ЄДРПОУ 30851368) мають місце розбіжності у розмірі 121707,95 грн. Згідно наказу ДПА України від 18.04.08 № 266 з урахуванням змін, внесених наказами ДПА України від 08.12.08 № 765 та від 30.12.09 № 742 та відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Легран» належить до другої категорії платників податків, тобто має ознаки ризикового і не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.4.4 «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 року» акту перевірки №45/23-310/30851368 від 13.05.2011 року зазначено, що перевіркою показників довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2) до податкової декларації за грудень 2010р. встановлено, що додаток 2 до податкової декларації з ПДВ заповнений з порушенням вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». Також, зазначено, що на момент перевірки, згідно даних АРМу автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту, по TOB «Легран» за лютий 2011 року виявлено розбіжності 1 категорії.

Таким чином, у висновках цих актів зазначено, що від'ємне значення по декларації за січень та лютий 2011 року виникло у зв'язку з реалізацією на експорт сільськогосподарського обладнання за ставкою ПДВ 0%. Разом з цим, у висновках актів зазначено, що згідно службових записок ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 18.02.2011 року №142/7/26-104 та від 10.03.2011 року №232/7/26-104 основним контрагентом TOB «Легран» - ПП «ВКФ «Велес-Агро» сформований податковий кредит від СГД високого ступеню ризику, тобто яким фактично податок до бюджету не перераховувався, і ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси пропонується використати цей факт для недопущення безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету.

Також, у висновках актів зазначено, що за результатами перевірок встановлені порушення позивачем п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим TOB «Легран» завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму у розмірі 568050 грн. та за лютий 2011 року на суму у розмірі 194931 грн.

Відповідно до розділу 3 «Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року» акту перевірки №64/23-310/30851368 від 30.06.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Легран» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року зазначено, що згідно з поданою ТОВ «Легран» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року (вх.№9002296061 від 19.04.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 440050 гривень. Також, зазначено, що перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Крім того, вказано, що за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин TOB «Легран» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

В акті також зазначено, що на момент перевірки, згідно даних АРМу автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту, по TOB «Легран» за лютий 2010р. виявлено розбіжності 2 категорії, та встановлено, що відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ПП ВКФ "Велес-Агро" (код за ЄДРПОУ 31427962), що являється основним контрагентом перевіряємого підприємства, у лютому 2010 року задекларувало у розділі І «Податкові зобов'язання» податок на додану вартість по відносинам з TOB «Легран» у сумі 491847,07 грн.

Згідно наказу ДПА України від 18.04.08 № 266 з урахуванням змін, внесених наказами ДПА України від 08.12.08 № 765 та від 30.12.09 № 742 та відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України TOB «Легран» належить до другої категорії платників податків, тобто, має ознаки ризикового і не має право на бюджетне відшкодування додатку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 440050 грн.

Разом з цим, зазначено, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ порушень не встановлено.

У висновку цього акту зазначено, що від'ємне значення по декларації за березень 2011 року виникло у зв'язку з реалізацією на експорт сільськогосподарського обладнання (плуги, запчастини до с/г техніки) за ставкою ПДВ 0 відсотків. Разом з цим, вказано, що згідно службової записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 29.06.2011р. 1092/7/26-104 основним контрагентом TOB «Легран» - ПП «ВКФ «Велес-агро» сформований податковий кредит від СГД високого ступеню ризику, тобто яким фактично податок до бюджету не перераховувався. Таким чином, перевіркою встановлено, що TOB «Легран» належить до другої категорії платників датків, тобто має ознаки ризикового і не має право на бюджетне відшкодування податку на дану вартість за березень 2011 року у сумі 440050 грн., і як наслідок зазначено, що на порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України TOB «Легран» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на 440050 грн.

В матеріалах справи містяться та досліджені судом вищезазначені службові записки (т.2 а.с.173-175).

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку щодо наявності порушень з боку позивача вимог п.п.14.1.18. п.14.1 ст.14 та п.200.1 ст.200 ПК України ПК України, в тому числі, на підставі даних співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів ПП «ВКФ «Валес-Агро» - основного контрагента позивача.

Проте, суд вважає, що посилання відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», яка встановила розбіжності між даними декларацій ТОВ «Легран» та ПП «ВКФ «Валес-Агро» як на підставу того, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 із подальшими змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Як вбачається зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст.3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України). Разом з тим, програмне забезпечення "Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість" до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 984).

Згідно з пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Проте, як вже встановлено судом, та не спростовувалось представниками відповідача в судовому засіданні, в порушення вищезазначених вимог Порядку № 984, акти перевірки ДПІ у Малиновському районі, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не містять встановлених цим Порядком даних, а саме: суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства; фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; не зазначено чітко період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснені ці порушення, що призвели до завищення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Тобто, висновки актів перевірки зроблені на підставі даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, без посилання на конкретні первинні документи та господарські операції, що вказують на відповідні розбіжності.

Разом з тим, слід зазначити, що в актах перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначено, що податковим органом не встановлено взаємовідносин ТОВ «Легран» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними та не встановлено укладення ТОВ «Легран» недійсних правочинів.

В свою чергу, представниками позивача на підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування за січень, лютий, березень 2011 року були надані до суду: господарські договори, акти здачі-прийняття робіт, виписки по рахункам, податкові та видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (т.1, а.с.71-187, 210-250, т.2, а.с.1-43), проте, у зв'язку із відсутністю в акті перевірки жодних посилань на первинні документи та господарські операції, що призвели до завищення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та не оспорюванням під час розгляду справи представниками відповідача дійсності та товарності господарських операцій ТОВ «Легран» із його контрагентами за спірний період, суд не надавав правову оцінку договорам та іншим первинним документам, в тому числі, документам бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси як на підставу зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на те, що за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачання ПП «ВКФ «Велес Агро» у звітних періодах, в яких виникло від'ємне значення, за рахунок якого виникла сума бюджетного відшкодування ПДВ, є ризикові контрагенти; постачальники позивача по ланцюгу до виробника не сплатили податок до бюджету, у зв'язку з чим у відповідача не має можливості підтвердити бюджетне відшкодування по ПДВ, враховуючи наступне.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Суд не приймає твердження відповідача щодо підстав висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, через те що ДПІ не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями контрагентів, оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес"АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Крім того, як встановлено судом, податковий орган дійшов висновку щодо порушень з боку ТОВ «Легран» вимог податкового законодавства, зокрема, враховуючи дані актів попередніх перевірок, які складені за результатами перевірок з питань достовірності суми бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року (акти ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 04.02.2011 року N 8/23-310/30851368 та від 18.03.2011р. № 17/23-310/30851368).

Однак, суд не приймає до уваги вказані посилання відповідача, враховуючи наступне.

Так, пункт 56.18 ст.56 Податкового кодексу України визначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що на час подання позивачем податкових декларацій за січень, лютий, березень 2011 року, податкові зобов'язання не були узгодженими, оскільки результати перевірок, відображені в актах попередніх перевірок ТОВ «Легран», оскаржувались в судовому порядку. Відтак, у податкового органу під час складання актів перевірок були відсутні підстави для висновків щодо завищення з боку ТОВ «Легран» суми бюджетного відшкодування.

Суд акцентує увагу також на тому, що в матеріалах справи міститься постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року по справі № 2а-10147/10/1570 за адміністративними позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Легран" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості, якою скасовано, зокрема, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 18.02.2011 року №0000092350/0, яке прийнято на підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 04.02.2011 року N 8/23-310/30851368 та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 18.03.2011 року №0000112350/0, прийняте на підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 18.03.2011р. № 17/23-310/30851368 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Легран" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (м.Одеса, вул.Садова, 1-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легран" бюджетної заборгованості з ПДВ за спірний період.

Дана постанова набрала законної сили, оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року апеляційні скарги державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду без змін (т.1 а.с.196-207).

Згідно ч.1 ст. 72. КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, який був обізнаний про розгляд вказаної адміністративної справи, при визначенні правопорушень за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються по цій адміністративній справі, передчасно використав висновки попередніх актів перевірки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем при визначенні позивачу порушення вимог п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України не дотримано вимоги п.п. 4,5,6 розд. І, пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки встановлення порушення зроблено без посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності позивача та первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів та не враховано підстави, з якими саме закон пов'язує відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування та передчасно зроблено посилання як на підставу відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування на акти попередніх перевірок.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в актах перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилається на зміст службових записок ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, в яких зазначено, що у ході відпрацювання TOB «Легран» (код 30851368) з питання нарахування бюджетного відшкодування встановлено, що основним постачальником цього товариства є ПП „ВКФ «Велес Aгpo» (код 31427662). Вказане приватне підприємство заявлено, як виробник експортованої TOB «Легран» продукції, при цьому подальша перевірка фактичної сплати ПДВ до бюджету по ПП «ВКФ «Велес Aгpo» не здійснюється. Також у цих службових записках міститься посилання на те, що у відповідності до п.п. 2.7.2 п. 2.7 розділу 2 Наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 „Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби в України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ" відділ податкової міліції володіє інформацію щодо формування податкового кредиту ПП „ВКФ «Велес Aгpo» від СГД високого ступеню ризику, тобто яким фактично податок до бюджету не перераховувався і пропонується використати зазначену інформацію при проведенні перевірки TOB «Легран» з метою недопущення безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету.

Суд вважає посилання відповідача у висновках актів перевірки на вказані службові записки необґрунтованим, оскільки вказані службові записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси є внутрішніми документами податкового органу, вони не носять імперативного характеру та посилання, викладені в них, не підтверджені жодними доказами або посиланням на такі докази.

При цьому, суд також зазначає, що наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року N 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», на яке робиться посилання у вказаних службових записках, втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24 травня 2011 року N 306.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податкового кодексу України.

Підпунктом 4.1.18 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.201 ст. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наведені норми також свідчать про те, що для підтвердження наявності права на бюджетне відшкодування, податковий орган мав дослідити чи сплачені кошти за фактично отримані товари, послуги шляхом дослідження первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що, як встановлено судом, податковим органом зроблено не було.

Разом з тим, суд зазначає, що п. 200.5 ст.200 Податкового кодексу України визначені підстави, за яких платники податку не мають права на отримання бюджетного відшкодування, проте, як встановлено судом, відповідачем не було встановлено таких підстав при проведенні перевірки. В свою чергу, вказана норма також не визначає таку підставу для позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування як належність платника податку до «другої категорії» чи «першої категорії» платників податків, який має ознаки ризикового і отже не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що згідно з пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Як вбачається з даної норми законодавства, нею визначено лише поняття бюджетного відшкодування, на підставі чого суд вважає некоректним посилання відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на порушення позивачем пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, № 0000352350/0 від 16.05.2011 року, № 0000432350/0 від 30.06.2011 року прийняті відповідачем безпідставно та необґрунтовано.

Слід зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державної казначейської служби. З урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Тобто, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державної казначейської служби України відповідний висновок.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державної казначейської служби. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку, оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету.

Спірна сума бюджетного відшкодування у встановлений законом строк позивачу не відшкодована, проти чого не заперечували представники відповідачів у судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням висновків суду про протиправність зменшення позивачу бюджетного відшкодування, суд вважає необхідним також задовольнити вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050 грн., за лютий 2011 року у розмірі 194931 грн. та за березень 2011 року у розмірі 440050 грн., оскільки в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Легран» має право на таке відшкодування згідно вимог діючого законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, в актах перевірки, на підставі яких прийняті спірні рішення, висновки відповідача про порушення позивачем п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на даних інформаційних систем ДПС і даних актів попередніх перевірок, рішення по яким скасовані в судовому порядку, та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси: № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, № 0000352350/0 від 16.05.2011 року, № 0000432350/0 від 30.06.2011 року підлягають скасуванню, а суми заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, а отже позовні вимоги ТОВ «Легран» підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2,7,8, 9,14,70,71,72,79,86,94,103,158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, та стягнення з Державного бюджету України суми заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, № 0000352350/0 від 16.05.2011 року, № 0000432350/0 від 30.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» (код ЄДРПОУ 30851368) суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050 грн., за лютий 2011 року у розмірі 194931 грн. та за березень 2011 року у розмірі 440050 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 26.03.2013 року.

Суддя О.М.Соколенко

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000292350/0 від 29.04.2011 року, № 0000352350/0 від 16.05.2011 року, № 0000432350/0 від 30.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» (код ЄДРПОУ 30851368) суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050 грн., за лютий 2011 року у розмірі 194931 грн. та за березень 2011 року у розмірі 440050 грн.

26 березня 2013 року

.