Постанова

від 06.07.2016 по справі 815/1018/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/48473/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (процесуальний правонаступник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби)

та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013

у справі № 815/1018/13-а Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легран»

до 1. Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (ДПІ)

2. Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (ГУ ДКС України в Одеській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 29.04.2011 № 0000292350/0, від 16.05.2011 № 0000352350/0, від 30.06.2011 № 0000432350/0; стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Легран» (код ЄДРПОУ 30851368) суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 568050,00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 194931,00 грн. та за березень 2011 року у розмірі 440050,00 грн.

У касаційних скаргах ДПІ та ГУ ДКС України в Одеській області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційних скарг.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, позивач подав до ДПІ податкові декларації з ПДВ за січень, лютий, березень 2011 року з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення бюджетного відшкодування в сумі 568050,00 грн., 194931,00 грн. та 440050,00 грн. за січень, лютий, березень 2011 року відповідно.

З метою перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ДПІ проведені позапланові виїзні перевірки, за результатами яких складено акти від 22.04.2011 № 37/23-310/30851368, від 13.05.2011 № 45/23-310/30851368, від 30.06.2011 № 64/23-310/30851368. Згідно з висновками цих актів ТОВ «Легран» порушило норми пункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14, пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК): завищено заявлені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень 2011 року на 568050,00 грн., 194931,00 грн. та 440050,00 грн. відповідно, які були сформовані за рахунок включення сум податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП «ВКФ «Велес-Агро», який у свою чергу задекларував суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними суб'єктами підприємницької діяльності - платниками ПДВ високого ступеню ризику, тобто сплата сум ПДВ якими до бюджету не підтверджена.

За наслідками перевірки ДПІ відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.04.2011 № 0000292350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на суму 568050,00 грн.; від 16.05.2011 № 0000352350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на суму 194931,00 грн.; від 30.06.2011 № 0000432350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 440050,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, набрав чинності 01.01.2011) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.15 у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено у судовому процесі, підставою для зменшення у податковому обліку позивача за сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ за січень, лютий, березень 2011 року на 568050,00 грн., 194931,00 грн. та 440050,00 грн. відповідно стали обставини неможливості підтвердити сплату сум ПДВ по всьому ланцюгу поставки, оскільки суми податкового кредиту, які приймали участь при визначенні цих сум бюджетного відшкодування, були задекларовані позивачем за податковими накладними, виписаними ПП «ВКФ «Велес-Агро», який у свою чергу формував суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені СПД, сплата сум ПДВ якими до бюджету не підтверджена. При цьому, реальність господарських операцій позивача із ПП «ВКФ «Велес-Агро» або іншими контрагентами, за наслідками господарських операцій з якими позивач сформував податковий кредит, який у свою чергу приймав участь у визначенні сум бюджетного відшкодування, ДПІ у судовому процесі не оспорює.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі контролюючим органом не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені. Будь-яких доводів з приводу того, що позивач був обізнаний зі станом виконання податкових зобов'язань постачальником товару ДПІ не наводить.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірне зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень 2011 року на 568050,00 грн., 194931,00 грн. та 440050,00 грн. відповідно згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2011 № 0000292350/0, від 16.05.2011 № 0000352350/0, від 30.06.2011 № 0000432350/0.

При цьому, однак, не можна погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України зазначених сум бюджетного відшкодування, оскільки судом було обрано неправильний спосіб захисту порушеного права позивача.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 ПК, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема у постанові від 16.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ; в постанові від 31.05.2016 у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судові рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень 2011 року у сумах 568050,00 грн., 194931,00 грн. та 440050,00 грн. не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у вище зазначених постановах. Згідно з цією правовою позицією способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та надати такий висновок територіальному органу державної казначейської служби.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково, змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013, позов задовольнити частково: скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.04.2011 № 0000292350/0, від 16.05.2011 № 0000352350/0; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняти висновок про виплату з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легран» (код за ЄДРПОУ - 30851368) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 568050,00 грн., за лютий 2011 року 194931,00 грн., за березень 2011 року - 440050,00 грн. та надати цей висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев