Постанова

від 21.02.2013 по справі 826/382/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2013 року 09:30 № 826/382/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіміпак Україна»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіміпак Україна» (надалі - підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року № 00005502001.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 січня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР» не придбавалися, а витрати на придбання таких послуг, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІМІПАК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32824954) з питань дотримання вимог повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР» (код ЄДРПОУ 37479199), за результатами якої складено акт від 23.04.2012р. № 63322-10123/2-60/32919595.

У висновках акту перевірки встановлено порушення ТОВ «СІМІПАК УКРАЇНА» вимог п.185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у серпні 2011 року на суму 24 350,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року № 0000502201, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30 437,50 грн., в тому числі застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 087,50 грн.

Щодо господарських операцій між ТОВ «СІМІПАК УКРАЇНА» та ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між зазначеними підприємства укладено договір № 14/211 від 07.07.2011р., відповідно до умов якого ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», що виступало Постачальником, в особі директора Колосоза Ю.В., зобов'язується надати запасні частини згідно додатку №1 договору, а ТОВ «СІМІПАК УКРАЇНА», що виступало Покупцем, в особі директора Беда В.В., зобов'язується в свою чергу здійснити оплату товару в розмірі 217 800,32 грн., в т.ч. ПДВ - 36 300,05 грн.

На підтвердження фактичного виконання договору та поставки товарів представником позивача були надані до суду податкові накладні, видаткові накладні, а також докази подальшої реалізації придбаної продукції та її використання в господарській діяльності позивача.

Також, представник позивача звертав увагу на те, що підприємство-контрагент було належним чином зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво платника ПДВ, у зв'язку з чим доводи податкового органу про відсутність права позивача на податковий кредит, сформований за результатами діяльності з цим суб'єктом господарювання, є помилковими.

В той же час, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС складено акт від 30.11.2011 № 1440/3-23-40-37479199 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД «Трейдстар» код за ЄДРПОУ 37479199 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями за період березень - серпень 2011року.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД «Трейдстар» за березень-серпень 2011р., які були надані службовою запискою ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.11.2011р. №5640/26-1/51, відповідач прийшов до висновку про те, що ТОВ «ТД «Трейдстар» має ознаки «фіктивності», а саме :

- кількість працюючих -1 особа;

- відсутні в наявності основні засоби ;

- місцезнаходження не встановлено, згідно з актом від 07.07.2011 року №3248/26-1/51;

- проведено експертне дослідження документів експертом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ «ТД «Трейдстар» Колосова Ю.В в представлених на дослідження документах ймовірно виконані не Колосовим Ю.В., а іншою особою.

В судовому засіданні досліджено первинні документи господарської діяльності позивача з ТОВ «ТД «Трейдстар», як підприємства, в якого закуплялися товари з метою їх подальшого продажу ДП «Кримський винний дім», в результаті чого встановлено невідповідності руху таких товарів в просторі та часі, що пояснюється наступним.

Згідно з договором № 14/211 від 07.07.2011р., укладеного між ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», та ТОВ «СІМІПАК УКРАЇНА», та додатком до нього, перший поставив на адресу позивача: мембрану (без прокладки) в кількості 0,75 шт. 08.07.2011р. відповідно до податкової накладної від 08.07.2011р. № 168 та в кількості 1,25 шт. 03.08.2011р. відповідно до податкової накладної від 03.08.2011р. № 96 . Разом з тим, видаткова накладна на мембрану виписана 19.08.2011р. Також, видаткова накладна від 19.08.2011р. складна по факту поставки супорта натягувала - 1 шт., комплекту гумових ущільнень - 1 шт. та керамічних підшипників ковзання - 10 шт. В свою чергу, згідно з податковою накладною від 22.07.2011р. № 464, керамічні підшипники ковзання поставлено 22.07.2011р. . Також, згідно з цією ж податковою накладною 22.07.2011р. на адресу позивача поставлено гуму червону мікроскопічну в кількості 1 шт. Разом з тим, відповідно до видаткової накладної № 0807, таку гуму поставлено 08.07.2011р.

Суд звертає увагу на невідповідність номерів податкових накладних з точки зору порядкового зростання, а також невідповідність дат поставки товарів у податкових та видаткових накладних.

Крім того, з документів, які позивач надав на підтвердження подальшого руху товарів, вбачається, що ТОВ «Сіміпак Україна» спочатку поставило товар, а згодом виконало на користь ДП «Кримський винний дім» роботи з встановлення власних мембран, суппорту натягувала та комплекту гумових ущільнювачів, у зв'язку з чим на адресу останнього було складено такі податкові накладні: від 04.07.2011р. - мембрана в кількості 0,720 шт.; від 02.08.2011р. - мембрана в кількості 1,280 шт., комплект гумових ущільнень - 1 шт.; від 19.08.2011р. - суппорт натягувач в кількості 0,839 шт.; від 02.09.2011р. - встановлення вищевказаного товару.

Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що поставка товару на адресу ДП «Кримський винний дім» відбулась раніше, ніж цей товар було закуплено у ТОВ «ТД «Трейдстар». Такі обставини не можуть відповідати дійсності, у зв'язку з чим суд ставить під сумнів купівлю у ТОВ «ТД «Трейдстар» товару.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання продукції між позивачем та ТОВ «ТД «Трейдстар» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати наявні в матеріалах справи податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів ТОВ «ТД «Трейдстар».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Таким чином, беручи до уваги сумнівність ведення господарської ТОВ «ТД «Трейдстар» в рамках правового поля, враховуючи суперечливість документів податкового та бухгалтерського обліків між собою, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 28 лютого 2013 року