Рішення

від 28.03.2013 по справі 910/3392/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3392/13 28.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Принт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "День Печаті"

про стягнення 83 320,80 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: Самойлович О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Мучинська І.М. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 83 320,80 грн., а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 було порушено провадження у справі № 910/3392/13, розгляд справи було призначено на 12.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 у зв'язку з неявкою представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 28.03.2013.

В судовому засіданні 28.03.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов укладеного господарського договору у спрощений спосіб, було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 99 009,50 грн., проте відповідач здійснив лише часткову оплату такого, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 77 961,75 грн.

27.03.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву, в якій він просив стягнути з ТОВ "День Печаті" на користь ТОВ "Сан Принт" суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 77 961,75 грн., яка, з урахуванням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, приймається судом як уточнення позовних вимог в частині суми основного боргу, і розгляд справи здійснюється судом в межах заявленої позивачем суми - 77 961,75 грн.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечив проти заявлених до нього позивачем вимог, з урахуванням поданого через канцелярію Господарського суду міста Києва відзиву на позовну заяву. У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач наголошував на тому, що він не погоджується із зазначеними позовними вимогами з тих підстав, що відповідач виконує свої зобов'язання відповідно до умов укладеного договору з позивачем, оскільки до наданих відповідачем платіжних доручень, останнім було сплачено борг у сумі 18 000,00 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши відповідність наявних в справі копій документів їх оригіналам, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних № КВ008391 від 30.09.2010 на суму 24 838,50 грн., № КВ008765 від 11.10.2010 на суму 23 482,00 грн., № КВ009070 від 18.10.2010 на суму 26 122,00 грн., № КВ009613 від 01.11.2010 на суму 15 714,00 грн. та № КВ009717 від 04.11.2010 на суму 8 853,00 грн. на загальну суму 99 009,50 грн., двосторонньо підписаних та посвідчених печатками представників позивача та відповідача, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом суму 99 009,50 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 16519 від 23.11.2012 на суму 5000,00 грн., № 16680 від 28.12.2012 на суму 10 000,00 грн. та № 16762 від 04.02.2013 на суму 3000,00 грн., відповідачем було частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 18 000,00 грн.

20.12.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 35 від 20.12.2012 про сплату заборгованості за поставлений товар у вигляді паперу в строк 2 (двох) днів з моменту отримання даної претензії, направлення якої позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1957 від 24.12.2012, та описом вкладення у цінний лист.

Як зазначав позивач у позові та заяві від 27.03.2013, на момент подачі позовної заяви до Господарського суду м. Києва, позивач відповідно до видаткових накладних № КВ008391 від 30.09.2010, № КВ008765 від 11.10.2010, № КВ009070 від 18.10.2010, № КВ009613 від 01.11.2010, № КВ009717 від 04.11.2010, поставив відповідачу товар, який відповідачем був прийнятий, але не оплачений в повному обсязі. Станом на ммент розгляду справи позивач наголошував на тому, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 77 961,75 грн., яку і просив суд стягнути в судовому порядку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України, виникли правовідносини поставки шляхом укладення відповідного договору у спрощений спосіб, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № КВ008391 від 30.09.2010 на суму 24 838,50 грн., № КВ008765 від 11.10.2010 на суму 23 482,00 грн., № КВ009070 від 18.10.2010 на суму 26 122,00 грн., № КВ009613 від 01.11.2010 на суму 15 714,00 грн. та № КВ009717 від 04.11.2010 на суму 8 853,00 грн. на загальну суму 99 009,50 грн., а відповідачем вказаний товар на суму 00 009,50 грн. було прийнято.

Також судом встановлено що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно вищенаведених видаткових накладних, таким чином, враховуючи приписи ст. 692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару, розпочався з моменту прийняття товару згідно видаткових накладних, тобто негайно з дати отримання товару за кожною накладною, що узгоджується і з приписами інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Проте, відповідачем всупереч ст. 692 Цивільного кодексу України не було виконано у повному обсязі та у обумовлені законом строки свої зобов'язання по оплаті отриманого товару згідно вищенаведених видаткових накладних, а здійснено лише часткове погашення заборгованості, внаслідок чого станом на момент вирішення спору у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 77 961,75 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час, відповідно до видаткових накладних, у відповідача перед позивачем за поставлений товар існує непогашена заборгованість в сумі 77 961,75 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 77 961,75 грн. (з урахуванням поданої позивачем заяви від 27.03.2013) - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "День Печаті" (код ЄДРПОУ 30184495, місцезнаходження: 02094, м. Київ, провулок Карельський, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Принт" (код ЄДРПОУ 32980785, місцезнаходження: 01133, м. Київ, провулок лабораторний, буд. 1) 77 961 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 75 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 02.04.2013