Ухвала

від 05.04.2013 по справі 805/811/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року справа №805/811/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Колеснікова О.Ю., ОСОБА_3, представників відповідача Романюк Л.М., Ізмалкової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 805/811/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське будівництво" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012204 від 27.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське будівництво" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012204 від 27.12.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року позов було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення, а саме: здійснення правочинів на постачання послуг, які фактично ТОВ «Компанія «Ексклюзивбуд» не надавало у серпні 2012 року та оплати не отримувало, а був лише факт складання первинних документів, зокрема, податкової накладної без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, наданого до перевірки, по взаємовідносинам між ТОВ «Міське будівництво» та ТОВ «Компанія «Ексклюзивбуд» за період з 01.08.2012 року по 30.08.2012 року встановлено, що за угодою №51 від 30.08.2011 року були виконані роботи на суму 646970,11 грн., оплата відсутня, кредиторська заборгованість складає 646970.11 грн.

Згідно з Єдиним реєстром реєстрації податкових накладних ТОВ «Компанія Екслюзивбуд» зареєстровано податкову накладну від 31.08.2012 року № 11 за №9055471696., в якій в рядку «вид цивільно-правового договору» зазначений договір від 02.11.2009 року № 0211/1, за яким роботи не виконувались, оплата або передплата за послуги відсутня, дебіторська заборгованість складає 1777857,64 грн.

Таким чином, в межах зазначеного договору відсутні підстави для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, але цей факт не було враховано судом першої інстанції при винесені рішення.

У зв'язку з тим, що сплати не було, позивач неправомірно відніс суму податку на додану вартість до податкового кредиту, але суд у порушення вищезазначеної норми, не надав належної оцінки зазначеним фактам.

При проведенні перевірки встановлено невідповідність номенклатури послуг у податковій накладній, а саме: згідно з копією виконаних робіт, наданої до перевірки ТОВ «Міське будівництво», встановлено, що ТОВ «Компанія «Екслюзивбуд» здійснювало будівельні роботи за угодою № 51 від 30.08.2011 року (обліцовочні роботи), а в податковій накладній від 31.08.2012 року № 11 у номенклатурі товарів/послуг зазначено будівельно-монтажні роботи.

Судом першої інстанції не було враховано норми вищезазначеного Класифікатору.

Позивач не мав права включати суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до картки платника «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», вбачається, що ТОВ «Компанія «Ексклюзивбуд» анульовано свідоцтво платника ПДВ від 21.11.2012 року за фактом «відсутності поставок та неподання декларацій».

Фактично господарської операції між підприємствами не було, а був лише факт складання первинних документів, зокрема видаткових накладних та податкових накладних без мети реального настання правових наслідків.

При перевірці первинних документів було встановлено не відповідність особи ( з боку «Підрядника») за угодою від 02.11.2009 року №0211/1, яка підписана директором ОСОБА_7, а угода від 30.08.2011 року №51 підписана ОСОБА_8

Відповідно до інформації, отриманої з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» вбачається, що ТОВ «Компанія «Ексклюзивбуд» зареєстровано 21.11.2005 року, керівником є ОСОБА_8

Судом першої інстанції не досліджено, що ОСОБА_7 є невстановленою особою, угода від 02.11.2009 року № 0211/1 підписана не уповноваженою на це особою.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 200062161 від 15.08.2012 року (а.с. 121) та взятий на облік як платник податків до ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС 28.11.1995 року за № 1176 (а.с. 122).

З 07.12.2012 року по 20.12.2012 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Міське будівництво" з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд", за наслідками якої складено акт від 27.12.2012 року № 4394/22-4/23979469 (а.с. 10-26).

Згідно з висновком акту, перевіркою встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у вигляді заниження ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" суми ПДВ, яка підлягає сплаті (рядок 25) у розмірі 107 828 грн., у т.ч. за серпень 2012 року у сумі 107 828 грн. (а.с. 26).

Порушення позивачем положень п.п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України обґрунтовано нікчемністю угоди - договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд", на підставі якого сформовано податковий кредит серпня 2012 року. При цьому, висновок про нікчемність угоди ґрунтується на розбіжностях між даними податкової накладної № 11 від 31.08.2012 року та даними Єдиного реєстру реєстрації податкових накладних, розбіжностях щодо виду проведених робіт, незнаходженні за юридичною адресою контрагента позивача, невідповідності посадової особи, що підписала угоду від 02.11.2009 року № 0211/1 та податкову накладну № 11 від 31.08.2012 року.

14.01.2013 року податковим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012204 (№340/00/22-4), яким ТОВ "Міське будівництво" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 107 828 гривень, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 53 914 гривень (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2011 року між ТОВ "Міське будівництво" як Замовником та ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" як Підрядником укладено договір підряду № 51, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, та відповідно до затвердженої проектної документацією виконати за завданням Замовника підрядні роботи на об'єкті (два багатоповерхових будинки з вбудовано-прибудованими комерційними приміщеннями, підземними і вітальними автозупинками по проспекту 25 років РККА в мікрорайоні 18-й у Ворошиловському районі м. Донецька) та здати виконані роботи Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти якісно виконані роботи і оплатити їх. Загальна вартість робіт буде визначатись на підставі актів виконаних робіт (типова форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3), підписаних сторонами. Строк виконання всіх робіт по цьому договору визначається графіком виконання робіт, підписаним сторонами. Замовник здійснює розрахунок з Підрядником за фактично виконані Роботи, підтверджені актами здавання-прийомки виконаних робіт. Оплата прийнятих робіт здійснюється Замовником після підписання Замовником акта здачі-прийомки виконаних робіт. Також зазначеним договором передбачені порядок та умови проведення робіт, матеріально-технічне забезпечення, обов'язки сторін, виконання та прийняття виконаних робіт та ін. умови (а.с. 28-31).

Підрядником були проведені роботи на суму 646 970,11 гривень, в т.ч. ПДВ 107 828,32 гривень, що підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 за серпень 2012 року (а.с. 32); актом прийомки виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року ф. КБ-2в (а.с. 33-34); підсумковою відомістю ресурсів (витрати за фактом) за липень 2012 р. (а.с. 32-36); актом звірки взаємних розрахунків за серпень 2012 року (а.с. 37).

За наслідками господарської операції "будівельно-монтажні роботи", ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" виписало позивачу податкову накладну № 11 від 31.08.2012 року (а.с. 27), відповідно до якої виконано роботи на суму 646 970,00 грн., у т.ч. ПДВ 107 828,35 грн.

Вказану податкову накладну позивач включив до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року (а.с. 92-118).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договором з ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б свідчили про нікчемність правочину - договору підряду № 51 від 30.08.2011 року, укладеного позивачем із ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд". Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

В акті перевірки відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.11.2012 року № 4837/22-10/33832421 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Міське будівництво", яким встановлено відсутність ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" за місцезнаходженням. Перевірка факту відсутності підприємства за вказаною фактичною адресою податковими органами не проводилась, а внесення запису до ЄДР щодо відсутності підприємства за юридичною адресою здійснено 06.12.2012 року, у той час як спірні відносини мали місце у серпні 2012 року.

Крім того, як вбачається з договору від 02.11.2009 року № 0211/1, укладеним між позивачем та ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд", він підписаний від імені Підрядника ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" директором ОСОБА_7. Договір підряду № 51 від 30.08.2011 року, укладений між позивачем та ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" підписаний від імені Підрядника ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" директором ОСОБА_8. Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував, що з 2009 року директор підприємства не змінювався, і що у ОСОБА_8 на час укладення договору № 51 від 30.08.2011 року були відсутні повноваження на його підписання. Згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.11.2012 року № 4837/22-10/33832421 (а.с. 211) визначено, що відповідальною особою ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд" є ОСОБА_8. Згідно роздруківки з офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (а.с. 213) керівником підприємства також вказаний ОСОБА_8. Отже, у даному випадку у відповідача відсутні підстави стверджувати про відсутність у ОСОБА_8 повноважень щодо укладення договору № 51 від 30.08.2011 року.

Щодо доводів податкового органу на невідповідність даних податкової накладної, наданої позивачем, даним податкової накладної, зазначеним у Єдиному реєстрі реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що з цього приводу позивачем було направлено запит № 13164519 від 13.09.2012 року щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних по накладній від 31.08.2012 року (а.с. 55), на який було отримано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 13164519 з такими відомостями: номер документа 11 / - -, дата виписки документа 31.08.2012 року, ІПН продавця 338324226555, сума ПДВ 107 828,35 гривень, ПІБ уповноваженої особи, що виписала податкову накладну ОСОБА_8 (а.с. 56). Зазначені дані повністю відповідають даним податкової накладної № 11 від 31.08.2012 року (а.с. 27). Податкова накладна містить усі передбачені законодавством реквізити, печатку контрагента, підпис уповноваженої особи, посилання на договір підряду від 30.08.2011 року, інформацію про виконані будівельно-монтажні роботи, суму виконаних робіт з зазначенням розміру ПДВ.

Натомість, відповідачем надана податкова накладна № 11 від 31.08.2012 року на аналогічну суму робіт та ПДВ, однак із посиланням на договір підряду від 02.11.2009 року (а.с. 208), яка не містить печатки контрагента позивача, підпис уповноваженої особи, що є обов'язковими реквізитами, що пред'являються до податкової накладної статтею 201 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідач, зазначаючи, що надана ним податкова накладна взята з Єдиного реєстру реєстрації податкових накладних (тобто в електронному вигляді), не надав суду підтвердження щодо дотримання умов реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та доказів накладання відповідного електронного підпису на цю податкову накладну. Таким чином, надана відповідачем податкова накладна не може вважатись належним та допустимим доказом у даній справі відповідно до положень 69, 70, 79, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання відповідача на невідповідність виду проведених виконаних робіт за договором та за податковою накладною № 11 від 31.08.2012 року, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що договором підряду № 51 від 30.08.2011 року визначено предмет договору - підрядні роботи на об'єкті: два багатоповерхових будинки з вбудовано-прибудованими комерційними приміщеннями, підземними і вітальними авто зупинками по проспекту 25 років РККА в мікрорайоні 18-й у Ворошиловському районі м. Донецька. При цьому, у пункті 1.1 прямо визначено, що склад робіт визначається завданням Замовника та проектною документацією (а не податковою накладною). У податковій накладній вказано, що були проведені "будівельно-монтажні роботи". Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт підрядником були виконані "облицовочные работы" (а.с. 32). У розділі "Локальний кошторис 2-1-1" акту прийомки виконаних будівельних робіт (а.с. 33-34) визначено, які саме роботи по облицюванню були здійснені підрядником (25 позицій). При цьому вартість робіт за цим актом визначена за ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року № 174.

Відповідно до акту прийомки виконаних будівельних робіт (а.с. 33-34) були виконані, у тому числі, опоряджувальні роботи (позиції 1, 8, 11, 17, 18), а також встановлення устаткування та улаштування підведень (позиції 2, 6, 7, 13, 15, 17). Тобто, здійснені як будівельні так і монтажні роботи. Зазначені обставини доводять необґрунтованість висновку відповідача про невідповідність фактично проведених робіт роботам, зазначеним у податковій накладній. Суд зазначає, що у даному випадку назва робіт згідно податкової накладної "будівельно-монтажні роботи" не є іншим, ніж були фактично зроблені, видом робіт, а навпаки узагальнює під однією назвою усі здійснені підрядником роботи з опорядження будівлі.

Таким чином, відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність правочину - договору підряду № 51 від 30.08.2011 року, укладеного позивачем із ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд".

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 135) не може братися до уваги як доказ нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ "Компанія "Ексклюзивбуд", оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Крім того, нормами Податкового кодексу України право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобов'язання його контрагентами. Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про безпідставність донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням на суму 107 828 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 53 914 гривень.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 805/811/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське будівництво" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012204 від 27.12.2012 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 05 квітня 2013 року, в повному обсязі складена 05 квітня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок