Постанова

від 02.04.2013 по справі 826/2910/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/48

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2013 року 14:35 № 826/2910/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно- будівельне об'єднання "Укртеплобуд" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2012 № 0001712220 та № 0001722220, за участі представників сторін:

представник позивача Моренко Ю.І.;

представник відповідача Колодяжна Л.В.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Укртеплобуд" (далі - позивач, ТОВ "НВПБО "Укртеплобуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2012 № 0001712220 та № 0001722220 (далі - ППР № 0001712220, ППР № 0001722220).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2910/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/2910/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 09.10.2012 по 15.10.2012 ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС на підставі наказу № 1525 від 08.10.2012, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Росукрбуд" (код ЄДРПОУ 34771538) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 22.10.2012 № 3652/22-222-33884354 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001712220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 19 066,00 грн. (за основним платежем - 15 091,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 975,00 грн.).

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001722220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 875,00 грн. (за основним платежем - 1 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 375,00 грн.).

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 16.07.1999 № 966-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 966-XIV).

За твердженням відповідача, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 19 066,00 грн. було заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства всього у загальній сумі 15 091,00 грн., в т.ч. за 3 квартали 2009 року на суму 13 216,00 грн., за 2009 рік на суму 15 091,00 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 875,00 грн. було заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 1 500,00 грн. за грудень 2009 року.

Перевіркою встановлено, що між позивачем (Замовник) в особі директора Ярмоленка С.М. та ТОВ "Росукрбуд" (Підрядник) в особі директора Вержбицького О.В. було складено та підписано наступні договори:

- договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 510 від 20.05.2009, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався виконати аварійний ремонт каналізаційної, зливової мережі в ДНЗ № 619 по вул. Сосницькій, 8-а в м. Києві у період з 20.05.2009 по 31.12.2009. Загальна вартість даного договору склала 7 794,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 299,00 грн. Замовник сплатив за виконані Підрядником роботи шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок Підрядника згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 2-а за червень 2009 року. На виконання вказаного договору ТОВ "Росукрбуд" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 16 від 17.06.2009 на суму 7 794,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 299,00 грн.;

- договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 509 від 01.04.2009, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався виконати аварійний ремонт каналізаційної мережі в підвальному приміщенні СЗШ № 234 по вул. Райдужній, 12 в м. Києві у період з 01.04.2009 по 31.12.2009. Загальна вартість даного договору склала 15 204,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 534,00 грн. Замовник сплатив за виконані Підрядником роботи шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок Підрядника згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1-а за червень 2009 року. На виконання вказаного договору ТОВ "Росукрбуд" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 15 від 17.06.2009 на суму 15 204,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 534,00 грн.;

- договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 511 від 15.07.2009, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався виконати поточний ремонт зливової каналізаційної мережі та обладнання теплового пункту СЮТ-ЦНТТМ за адресою: м. Київ, вул. Кібальчича, 10 у період з 15.07.2009 по 31.12.2009. Загальна вартість даного договору склала 9 312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 552,00 грн. Замовник сплатив за виконані Підрядником роботи шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок Підрядника згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 3-п за липень 2009 року. На виконання вказаного договору ТОВ "Росукрбуд" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 59 від 21.07.2009 на суму 9 312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 552,00 грн.;

- договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 732 від 03.09.2009, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався виконати аварійний ремонт сантехнічного обладнання туалетних кімнат в ДНЗ № 655 по вул. Курнатовського, 4-в в м. Києві у період з 03.09.2009 по 31.12.2009. Загальна вартість даного договору склала 54 126,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 021,00 грн. Замовник сплатив за виконані Підрядником роботи шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок Підрядника згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 3/1 за вересень 2009 року. На виконання вказаного договору ТОВ "Росукрбуд" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 168 від 28.09.2009 на суму 54 126,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 021,00 грн.;

- договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 814 від 01.12.2009, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався виконати аварійний ремонт внутрішньої каналізаційної мережі в СЗШ № 316 по вул. Бажана, 32-а в м. Києві у період з 01.12.2009 по 31.12.2009. Загальна вартість даного договору склала 9 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 500,00 грн. Замовник сплатив за виконані Підрядником роботи шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок Підрядника згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 14/74 за грудень 2009 року. На виконання вказаного договору ТОВ "Росукрбуд" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 305 від 10.12.2009 на суму 9 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 500,00 грн.

У вищевказаних договорах та вказаних первинних документах від імені директора контрагента позивача ТОВ "Росукрбуд" міститься підпис Вержбицького О.В.

Разом з тим, перевіркою позивача було встановлено, що Вержбицький О.В., придбавши шляхом перереєстрації ТОВ "Росукрбуд", законної господарської діяльності не здійснював та протягом квітня 2009 року - жовтня 2010 року використовував вказане товариство для проведення фіктивних безтоварних операцій, внаслідок чого відповідач дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ "Росукрбуд" правочини не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи копії вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 03.02.2012 по справі № 1-273/12, який набрав законної сили, що було підтверджено в судовому засіданні представником позивача та представником відповідача (Т. 1, арк. 95 - 99 матеріалів справи), Вержбицького О.В. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ТОВ "Росукрбуд" було зареєстровано 01.12.2006 Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією, яке 21.04.2009 було перереєстровано на паспортні дані Вержбицького О.В.

При цьому, фактично Вержбицький О.В. ніяких майнових внесків до статутного фонду ТОВ "Росукрбуд" не вносив, статутний фонд не формував.

Будучи допитаним, підсудний Вержбицький О.В. свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому і пояснив, що у 2009 році ОСОБА_5 запропонував йому зареєструвати на його паспортні дані підприємство, пояснивши, що вести фінансово-господарську діяльність товариство не буде. Вони будуть готувати документи про нібито проведення цим підприємством фінансово-господарських операцій з різними суб'єктами підприємницької діяльності з метою мінімізації своїх податкових зобов'язань. За проведення безтоварних документальних операцій вони повинні були отримувати відсоток від суми таких операцій в розмірі 5-7%. У квітні 2009 року він перереєстрував на свої паспортні дані у Солом'янський райдержадміністрації ТОВ "Росукрбуд", оформив необхідні документи та відкрив рахунок товариства. Печатка цього підприємства знаходилась у ОСОБА_5, хоча документально директором був він. Протягом квітня 2009 року - жовтня 2010 року вони разом із ОСОБА_5 імітували активну фінансово - господарську діяльність, укладали договори з суб'єктами підприємницької діяльності на проведення різних господарських операцій. Ці документи готував ОСОБА_5 та передавав йому на підпис. Він, як директор ТОВ "Росукрбуд", лише підписував договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні. Всі ці документи стосувались того, що ТОВ "Росукрбуд" надавало послуги різним підприємствам переважно в сфері будівництва. Від проведення таких безтоварних операцій вони із ОСОБА_5 отримували 5-7% від суми операції. У жовтні 2010 року з метою приховування слідів такої діяльності, вказане товариство було перереєстроване на громадянина іншої держави.

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що Вержбицький О.В. не приймав реальної участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Росукрбуд".

Разом з тим, пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно приписів пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів виконання ремонтно-будівельних робіт позивачу, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Наведені обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з виконання контрагентом ремонтно-будівельних робіт та отримання їх позивачем фактично не мала товарного характеру, угоди з виконання ремонтно-будівельних робіт не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами.

Відтак, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України , зокрема в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2009 у справі № 21-1828во08.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлено частиною 2 ст. 9 цього Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В наданих суду копіях первинних документів та договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт, укладених між позивачем та ТОВ "Росукрбуд", наявний підпис особи, яка не приймала реальної участі у фінансово-господарській діяльності даного підприємства, підтвердженням чого є вищевикладені обставини.

Відтак, враховуючи, що контрагент позивача зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням особи, яка вироком суду, що набрав законної сили, визнана винною у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, суд звертає увагу, що виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 № 21-421а11 р., постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.), ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

Враховуючи, що виконання ремонтно-будівельних робіт ТОВ "Росукрбуд" на замовлення позивача фактично не здійснювалося, суд дійшов висновку, що позивач не мав підстав для віднесення суми 13 216,00 грн. до валових витрат за 3 квартали 2009 року, та суми 15 091,00 грн. до валових витрат за 2009 рік та неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1 500,00 грн. за грудень 2009 року за цими господарськими операціями.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів податкового органу про заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства всього у загальній сумі 15 091,00 грн., в т.ч. за 3 квартали 2009 року на суму 13 216,00 грн., за 2009 рік на суму 15 091,00 грн., та заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 1 500,00 грн. за грудень 2009 року, у зв'язку з чим ППР № 0001712220 та ППР № 0001722220 суд вважає правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "НВПБО "Укртеплобуд" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Укртеплобуд" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова