Постанова

від 28.02.2013 по справі 802/473/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 802/473/13-а

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Загороднюка Андрія Григоровича,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка М. А.,

представників позивача: Жгун З. Р., Чорного В. В.,

представників відповідача: Гуменюк О. І., Павельчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Фермент"

до: Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Фермент" (далі - ПАТ "Фермент", товариство або позивач) до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Тростянецька ОДПІ, податковий орган або відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що товариство не погоджується із висновками про правомірність визначення зобов'язань зі сплати земельного податку, на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001371555 від 14.09.2012 року, № 0001521555 від 15.10.2012 року, № 0001601555 від 12.11.2012 року, № 0001641555 від 13.11.2012 року, № 0001871555 від 05.12.2012 року, № 0001961555 від 24.12.2012 року.

Позивач визнає, що у зв'язку з відсутністю необхідних коштів, у 2012 році мали місце порушення термінів сплати податкових зобов'язань, проте з нарахованими сумами штрафних санкцій товариство не погоджується. Вважаючи вказані рішення податкового органу такими, що ґрунтуються на недостовірних даних, просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх, виходячи з доказів, що місяться у матеріалах справи.

Представники відповідача із заявленим позовом не погодились, посилаючись на мотиви, викладені в письмових запереченнях (а. с. 59-62), а тому просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази та надавши їм юридичної оцінки, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Фермент" перебуває на податковому обліку в органах ДПС з 18.12.1998 року, є платником податків, код ЄДРПОУ 30165577.

На підставі актів камеральних перевірок Тростянецькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

1) № 0001371555 від 14.09.2012 р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 733, 36 грн.,

2) № 0001521555 від 15.10.2012 р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 1336, 12 грн.,

3) № 0001601555 від 12.11.2012 р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 1336, 12 грн.,

4) № 0001641555 від 13.11.2012 р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 740, 50 грн.,

5) №0001871555 від 05.12.2012 р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 1336, 12 грн.,

6) №0001961555 від 24.12.2012р., яким визначено суму штрафу до сплати в розмірі 3977, 55 грн.

Аналізуючи вказані рішення, судом встановлено наступне.

1) згідно акту № 0001371555 від 14.09.2012 року, після проведення державним податковим інспектором Ладижинського відділення Тростянецької ОДПІ камеральної перевірки зафіксовано, що платником земельного податку - позивачем - порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, задекларованого у податковій декларації. Податковим повідомленням - рішенням № 0001371555 від 14.09.2012 року визначено суму штрафу до сплати в розмірі 733, 36 грн. за несвоєчасну сплату 3366, 31 грн. та 300, 49 грн. податкового боргу з земельного податку за травень 2012 року з кінцевим строком сплати 30.06.2012 року. В доданому до повідомлення-рішення розрахунку штрафних санкцій зазначено дату сплати 30.08.2012 року, тоді як фактично товариство сплати земельного податку 30.08.2012 року не проводило, що підтверджується виписками банків по існуючим рахункам.

2-3) на підставі акту камеральної перевірки від 08.10.2012 року № 0001451555 відповідачем сформовано два ідентичних податкових повідомлення - рішення за № 0001521555 від 15.10.2012 року та № 0001601555 від 12.11.2012 року, тоді як за актом перевірки може бути складено тільки одне податкове повідомлення-рішення. Позивач вказав, що податкове повідомлення - рішення № 0001601555 від 12.11.2012 року може бути сформовано лише у випадку скасування попереднього повідомлення-рішення № 0001521555 від 15.10.2012 року, чого фактично здійснено не було.

У розрахунках штрафних санкцій визначений розмір штрафу в сумі 1336, 12 грн., який безпідставно нарахований двічі за ставкою 20 % на суму щомісячного зменшення податкового зобов'язання 6680, 61 грн., неправомірно враховану відповідачем як сплату податку за червень, виходячи з хибного висновку посадових осіб податкового органу, які зменшення згідно уточнюючої декларації раніше узгодженого податкового зобов'язання вважають зменшенням (погашенням) податкового боргу.

Позивач податкові повідомлення - рішення за № 0001521555 від 15.10.2012 року та № 0001601555 від 12.11.2012 року вважає неправомірними та просить суд їх скасувати.

4) Податкове повідомлення-рішення № 0001641555 від 13.11.2012 року, яким визначено суму штрафу до сплати в загальному розмірі 740, 50 грн., з яких 566, 77 грн. - за прострочення сплати суми 2833, 87 грн. боргу за червень 2012 року та 173, 3 грн. - за прострочення сплати суми 868, 65 грн. боргу за липень 2012 року 2547, 27 грн. Позивач вважає, що його сформовано неправомірно, оскільки станом на день складення акту перевірки та податкового повідомлення - рішення товариство сплату земельного податку за червень-липень в зазначених сумах не здійснювало. В доданому до даного повідомлення-рішення розрахунку штрафних санкцій невірно зараховано в оплату податкових зобов'язань за вказані періоди частину зі сплачених ПАТ "Фермент" 09.10.2012 року коштів. З перерахованих товариством цього числа грошових коштів в розмірі 5 000, 00 грн. в якості сплати земельного податку, виходячи з фактичного стану його сплати, мали бути зараховані податковим органом в порядку черговості в погашення недоплаченого товариством узгодженого податкового зобов'язання за квітень -2546, 41 грн., а залишок в сумі 2453, 59 грн. - в часткову оплату податкового зобов'язання за травень 2012 року .

З врахуванням викладеного, представник позивача пояснив, що штрафні санкції нараховані невірно та передчасно. Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0001641555 від 13.11.2012 року позивач розцінює, як таке, що сформоване ПАТ "Фермент" з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичного стану сплати земельного податку.

5) Податкове повідомлення - рішення №0001871555 від 05.12.2012 року, яким визначено суму штрафу до сплати в сумі 1336, 12 грн., теж позивач вважає неправомірним. В судовому засіданні пояснено, що штраф за ставкою 20 % безпідставно нарахований на суму щомісячного зменшення податкового зобов'язання 6680, 61 грн.. Зазначено, що враховану податковим органом як сплату податкового боргу за липень, виходячи з хибного висновку посадових осіб відповідача, які, внаслідок невірного трактування норм п. 46.1 ст. 46 ПК України, зменшення згідно уточнюючої декларації раніше узгодженого податкового зобов'язання вважають погашенням податкового боргу.

До того ж, фактично сплата узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за липень 2012 року в сумі 3867, 72 грн. відбулась 30.11.2012 року з перерахованих цього числа 15 000 грн. і розмір штрафних санкцій за порушення терміну сплати, з врахуванням викладеного, має складати лише 773, 54 грн. (20 % від суми погашеного податкового боргу 3867, 72 грн.).

6) Податкове повідомлення - рішення № 0001961555 від 24.12.2012 року, яким визначено суму штрафу до сплати в загальному розмірі 3977, 55 грн., з яких 599, 81 грн. - за прострочення сплати суми 2999, 07 грн. боргу за липень 2012 року, 2078, 97 грн. - за прострочення сплати суми 10394, 86 грн. боргу за серпень 2012 року, 30, 69 грн. - за прострочення сплати суми 153, 47 грн. боргу за серпень 2012 року, 1268, 08 грн. - за прострочення сплати суми 6340, 40 грн. боргу за вересень 2012 року, сформовано неправомірно.

В доданому до даного повідомлення-рішення розрахунку штрафних санкцій вказані суми сплаченого боргу, на дату його нарахування суми боргу визначені невірно, нараховані штрафні санкції і на суму зменшення податкового зобов'язання, і як наслідок суми штрафних санкцій завищені.

У розрахунку зазначена сума сплаченого 30.11.2012 року боргу в розмірі 19887, 80 грн., тоді як фактично товариство цього дня перерахувало лише 15 000 грн., що свідчить про неправомірне включення відповідачем до суми сплаченого боргу і частини суми зменшення податкового зобов'язання згідно уточнюючої декларації.

Фактично сума податкового боргу зі сплати земельного податку у періоді липень-вересень 2012 року складала щомісяця 3867, 72 грн. І з перерахованих товариством 30.11.2012 року 15 000 грн. земельного податку, виходячи з фактичного стану його сплати, мали бути зараховані податковим органом в порядку черговості в погашення недоплаченого товариством узгодженого податкового зобов'язання за травень 2012 року - 1414, 13 грн., в погашення узгодженого податкового зобов'язання за червень 2012 року -3867, 72 грн., за липень 2012 р. - 3867, 72 грн., за серпень - 3867, 72 грн., а залишок в сумі 1982, 71 грн. - в часткову оплату податкового зобов'язання за вересень 2012 року.

Крім того, штрафні санкції податковий орган мав право нараховувати, виходячи з здійсненого товариством погашення фактично існуючого, а не завищеного відповідачем, податкового боргу.

В акті камеральної перевірки № 00053/1555-30165577 від 05.12.2012 року, на підставі якого було сформоване податкове повідомлення - рішення № 0001961555 від 24.12.2012 року, вказані дані, що не відповідають дійсності, відповідно й зазначене повідомлення - рішення позивач вважає необґрунтованим і неправомірним.

Таким чином, спільним порушенням, зважаючи на яке, податковий орган виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є вказівка на недотримання позивачем встановлених граничних строків сплати земельного податку. Внаслідок чого застосовано наслідки, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийняттям таких рішень, позивач на основі ст. 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, звернувся з даним позовом до суду.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, встановивши належність і допустимість наданих доказів, суд не погоджується з висновками відповідача, а тому виносить рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, зважаючи на наступне.

У відповідності до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. ПАТ "Фермент" є таким платником.

Пунктом 16.1.3 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем до податкового органу подавались податкові декларації зі сплати земельного податку.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як з'ясувалось в ході судового розгляду справи, ПАТ "Фермент" узгодило податкові зобов'язання зі сплати земельного за 2012 рік шляхом подання 16.02.2012 року до податкового органу засобами електронного зв'язку податкової декларації (звітна) з плати за землю за 2012 рік (реєстраційний № 9005858796) з визначенням щомісячної суми сплати земельного податку в розмірі 10548, 33 грн.

Рішенням 13 сесії Ладижинської міської ради 6 скликання від 20.03.2012 року № 387 ПАТ "Фермент" диференційовано ставку земельного податку в 2012 році в 1,1 рази (попередня ставка - 3), наслідком чого стає зменшення розміру плати за землю.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено обов'язок платників податків подавати уточнюючі декларації у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

Згідно цієї уточнюючої декларації, починаючи з березня 2012 року, зменшено на суму 6680, 61 грн. раніше задекларований щомісячний розмір податкового зобов'язання по земельному податку за 2012 рік, тому він став дорівнювати 3867, 72 грн. (10548,33 - 6680,61 = 3867,72).

Таким чином, після подання товариством 03.05.2012 року уточнюючої податкової декларації з плати за землю, сума самостійно визначеного та узгодженого щомісячного грошового зобов'язання з земельного податку з березня по грудень 2012 року становить 3867, 72 грн.

Саме цю суму посадові особи податкового органу повинні були нараховувати щомісячно як узгоджене грошове зобов'язання та у разі несвоєчасної його сплати (повністю чи частково), отримали б право застосовувати відповідні, передбачені законом штрафні санкції.

Натомість, посадові особи посадового органу, після отримання уточнюючої декларації, з 03.05.2012 року до кінця минулого року, продовжували щомісяця до облікової картки особового рахунку товариства проводити нарахування грошового зобов'язання по сплаті земельного податку в сумі 10548, 33 грн. (щомісячний розмір земельного податку на 2012 рік за даними раніше поданої звітної декларації від 16.02.2012 р.) в останній, передбачений п.287.3 ст. 287 ПК України, день строку сплати і в цей же день до картки вносили запис суми 6680, 61 грн. (сума нарахованого до зменшення податкового зобов'язання з плати за землю, починаючи з березня до кінця 2012 року за уточнюючою декларацією від 03.05.2012 р.) зі знаком мінус, неправомірно вважаючи цю суму погашенням податкового боргу.

Отже, вчиняючи такі дії всупереч чинному законодавству та фактичним обставинам, відповідач неправильно визначав суми збільшення та зменшення податкового боргу по сплаті земельного податку, а саме:

- безпідставно збільшував щомісячно податковий борг (недоїмку) на 10548, 33 грн. (згідно показників декларації від 16.02.2012 року), чим завищував фактичний його розмір,

- зменшував податковий борг на 6680, 61 грн. - суму, на яку відбулось зменшення щомісячного податкового зобов'язання (зазначену в уточнюючій декларації від 03.05.2012 року), розцінюючи це як погашення податкового зобов'язання.

Крім того, суд вважає, що податковий орган помилково застосував до позивача наслідки, передбачені ст. 126 ПК України, так як жодною проаналізованою нормою законодавства не зафіксовано твердження, за яким дату подання уточнюючої декларації слід вважати датою фактичної сплати податку.

Таким чином, суд зауважує, що подання податкової декларації з плати за землю та фактична сплата узгодженого в поданій декларації податкового зобов'язання є нетотожними та відокремленими у часі діями.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.2. ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Інших джерел погашення податкового боргу чинним законодавством не передбачено. І зменшення узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючої податкової декларації Податковим кодексом України не розглядаються в якості джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Сума зменшення згідно уточнюючої декларації раніше узгодженого податкового зобов'язання не є сплатою, зменшенням (погашенням) податкового боргу, як хибно вважає відповідач, посилаючись на норми п. 46.1 ст. 46 ПК України.

Згідно зазначених норм, податкова декларація - це документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Тобто податкова декларація є підставою для сплати податкового зобов'язання за рахунок джерел, визначених ПК України, і ні в жодному випадку не є документом , який можна розцінювати як документ про сплату податкового боргу.

Посадові ж особи ОДПІ, на власний розсуд трактуючи норми п. 46.1 статті 46 ПК України, ототожнюють подання уточнюючої декларації на зменшення узгодженого щомісячного розміру податкового зобов'язання, що був задекларований згідно декларації від 16.02.2012 року, на суму 6680, 61 грн. з фактичною сплатою цієї суми.

І саме цей хибний висновок Тростянецької ОДПІ, що міститься у всіх актах камеральних перевірок, на підставі яких сформовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, слугував в основному підставою для безпідставного нарахування товариству штрафних санкцій на зменшену ним суму самостійно визначеного податкового зобов'язання.

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату непогашеного податкового боргу зі сплати податку на землю підлягають нарахуванню лише за фактом погашення ПАТ "Фермент" податкового боргу за рахунок джерел, передбачених чинним законодавством.

Додані до повідомлень - рішень розрахунки штрафних санкцій, що зроблені на підставі хибних висновків актів камеральних перевірок, містять відомості, які не відповідають нормам закону та фактичним обставинам, в них невірно вказані дати сплати та суми сплаченого податкового боргу, невірно визначені періоди, в рахунок яких слід зараховувати фактично сплачені товариством суми земельного податку, і, як наслідок, суми штрафних санкцій визначені невірно, розміри їх безпідставно завищені, нараховані неправомірно.

Отже, висновки відповідача є помилковими, а тому у даному випадку не можуть застосовуватись до позивача санкції у вигляді накладення штрафу за прострочення внесення коштів на відповідні рахунки.

Крім того, варто звернути увагу на те, що податкове повідомлення-рішення № 0001371555 від 14.09.2012 року оформлено з порушенням вимог п.86.8 ст. 86 ПК України, згідно якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Акт камеральної перевірки, відповідно до п. 86.2 статі 86 ПК України, після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що акту камеральної перевірки, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, товариству вручено не було.

Також, як свідчить аналіз інформації, відображеної в обліковій картці позивача по земельному податку (а. с. 71-85), при існуючому податковому борзі, суми, які зараховувались як сплата податку, спрямовувались на погашення пені.

Вказане суперечить вимогам п. 131.2 ст. 131 ПК України, відповідно до якого при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Описані дії також свідчать про неправильний розрахунок відповідачем податкового зобов'язання та штрафів.

На підставі вищевикладеного, суд визнає сформовані податкові повідомлення-рішення № 0001371555 від 14.09.2012 року, № 0001521555 від 15.10.2012 року, № 0001601555 від 12.11.2012 року, № 0001641555 від 13.11.2012 року, № 0001871555 від 05.12.2012 року, № 0001961555 від 24.12.2012 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, наслідком чого є їх скасування.

Таким чином, проаналізований доказовий матеріал дає суду законні підстави для задоволення адміністративного позову повністю, так як Тростянецька ОДПІ, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо податковим органом не доведено інше.

В даному випадку, відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних рішень, оскільки факт вказаних порушень позивачем, не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З обставин адміністративної справи вбачається, що Тростянецькою ОДПІ не доведено правомірності оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Згідно до п.19. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та /або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0001371555 від 14.09.2012 року, № 0001521555 від 15.10.2012 року, № 0001601555 від 12.11.2012 року, № 0001641555 від 13.11.2012 року, № 0001871555 від 05.12.2012 року, № 0001961555 від 24.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Фермент" судові витрати в сумі 114 грн. (сто чотирнадцять гривень) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович