Постанова

від 21.03.2013 по справі 2а-163/11/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 р. (10:49) Справа №2а-163/11/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.04.2011 року,

відповідача - Антипова Є.С., довіреність №2681/10/10 від 04.03.2013 року,

прокурора - Аметової Е.Л., посвідчення №009379,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання противоправними податкових повідомлень-рішень від 18.11.2010 року №0002971701/0 та №0002981701/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для одержання податкового кредиту. При цьому, документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків по ланцюгу постачання не відносяться до первинних документів позивача, у зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2011 року провадження в адміністративній справі відкрито суддею Кушновою А.О.

Прокуратурою АР Крим 12.03.2011 року в порядку ст. 60 КАС України заявлено про вступ до участі у справі.

У зв'язку з відпусткою судді Окружного адміністративного суду АР Крим Кушнової О.А розпорядженням № 10 від 28.03.2011 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2а-163/11/0170.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями адміністративну справу № 2а-163/11/0170 передано до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренка Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.03.2011 року справу прийнято до провадження суддею Сидоренко Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим.

У зв'язку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.12.2011 року провадження по справі поновлено з 24.01.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012 року провадження по справі зупинено до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2012 року провадження по справі поновлено з 21.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2012 року по справі призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи».

У зв'язку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.02.2013 року провадження по справі поновлено з 05.03.2013 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 21.03.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що при проведенні перевірки позивача встановлено розбіжності по податковому кредиту з податку на додану вартість. Розбіжності виникли внаслідок того, що до перевірки не надані документи, які б підтверджували факти сплати за товари та послуги, отримані від контрагентів ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван тревел» та ТОВ «Віп-Респект».

Прокуратурою підтримано позицію відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (чинному на момент вирішення справи, далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 25.11.2009 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 25.11.2009 року (т.2 а.с.125).

Позивачем 17.12.2009 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за №100259420 (т.2 а.с.126).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в період з 01.11.2010 року по 12.11.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань завищення податкового кредиту по податковим декларація з ПДВ за період червень-серпень 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1216608,00 грн.

При проведенні перевірки відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів СПД ОСОБА_3 встановлено розбіжності по податковому кредиту з ПДВ:

- за червень 2010 року на суму 440521,00 грн. по контрагенту ТОВ «Активстрим» (ЄДРПОУ 36884933),

- за липень 2010 року на суму 381242,00 грн. по контрагенту ТОВ «Сенді Трейдінг» (ЄДРПОУ 37119045),

- за серпень 2010 року на суму 394845,00 грн. по контрагенту ТОВ «Караван тревел» (ЄДРПОУ 37102445).

Висновки перевірки обґрунтовані тим, що згідно бази даних ДПА України перелічені вище контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до наданих для перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів СПД ОСОБА_3

Висновки перевірки зафіксовані в акті №1639-17-1-09-2608620601 від 17.11.2010 року (т.1 а.с.8-15).

Крім того, посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в період з 16.11.2010 року по 17.11.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань завищення податкового кредиту по податковим декларація з ПДВ за вересень 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 235675,00 грн.

При проведенні перевірки відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів СПД ОСОБА_3 встановлено розбіжності по податковому кредиту з ПДВ за вересень 2010 року по контрагенту ТОВ «ВІП-Респект» (ЄДРПОУ 36519675).

Висновки перевірки обґрунтовані тим, що згідно бази даних ДПА України ТОВ «ВІП-Респект» (ЄДРПОУ 36519675) не знаходяться за юридичною адресою, до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до наданих для перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів СПД ОСОБА_3

Висновки перевірки зафіксовані в акті №1640-17-1-09-2608620601 від 18.11.2010 року (т.1 а.с.17-22).

На підставі даних акту №1639-17-1-09-2608620601 від 17.11.2010 року, враховуючи виявлені під час перевірки порушення, податковим органом 18.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002971701/0, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 1707818,80 грн., у тому числі 1216608,00 грн. за основним платежем та 491210,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.7).

На підставі даних акту №1640-17-1-09-2608620601 від 18.11.2010 року, враховуючи виявлені під час перевірки порушення, податковим органом 18.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002981701/0, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 360377,55 грн., у тому числі 235675,00 грн. за основним платежем та 70702,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.16).

Не погодившись з названими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було їх оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість за період липень-вересень 2010 року.

У період до 01.01.2011 року порядок оподаткування податком на додану вартість було визначено нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Вказаним Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, зі змісту норм Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як зазначалось вище, саме відсутність необхідних первинних документів, які підтверджують поставку товару (товарно-транспортних накладних та ін.), стало підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван тревел» та ТОВ «Віп-Респект».

Під час розгляду справи судом перевірені доводи відповідача та встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2010 року між ТОВ «ВІП-Респект» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір №01/11/10 (т.2 а.с.68-69). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар:клей поліуретановий в кількості та асортименті вказаних у рахунках-фактурах або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

Згідно з п.2.1 цього Договору постачальник здійснює поставку товару покупцю заздалегідь обумовленими партіями, асортимент та кількість яких вказуються у рахунках-фактурах або накладних, що є невід'ємною частиною даного договору протягом двох робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Оплата у розмірі 100% від вартості товару здійснюється протягом 30 днів календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.1 Договору).

Крім того, 01.08.2010 року між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Караван тревел» (постачальник) укладено договір поставки № 01/08/10 (т.2 а.с.70-71).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором (п.1.1. Договору).

Поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем, складених у письмовій або усній формі (п.3.1. Договору).

Згідно з п.3.4 Договору право власності переходить до покупця з моменту передачі товару у порядку, визначеному п.4.3 Договору.

Місцем відвантаження товару є склад продавця (п.4.1 Договору).

Отже, зі змісту вказаних вище цивільно-правових угод вбачається, що відвантаження товару відбувається зі складу продавця. Таким чином, продавець поставку товару не здійснює. Поставка товару має відбуватись засобами покупця, тобто ФОП ОСОБА_3

Що стосується умов здійснення поставки товару за правочинами, укладеними з ТОВ «Активстрим» та ТОВ «Сенді трейдінг», то вказані цивільно-правові угоди позивачем суду представлені не були. Зазначене вище виключає можливість визначити на яких саме умовах було здійснено поставу товару від даних контрагентів.

З метою підтвердження поставки товару від контрагентів ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван тревел» та ТОВ «Віп-Респект» позивачем суду були надані копії первинних документів: накладних, видаткових та податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Наказу № 88).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 року № 363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, який зареєстровані Міністерством юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568 (далі - Наказ № 363).

Відповідно до п.11.1 Наказу № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.п.11.3-11.7 Наказу № 363).

Під товарно-транспортною накладною слід розуміти єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п.1 Наказу № 363).

Отже, з урахуванням зазначеного вище, належним первинним документом, що підтверджує факт здійснення перевезення (поставки) товарів є товарно-транспортна накладна. Наявність вказаного документу є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку здійсненої господарської операції щодо поставки товару.

Як було встановлено судом вище, здійснення поставки товару від контрагентів здійснювалось засобами позивача зі складу продавця.

При цьому, постачальники позивача ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван тревел» та ТОВ «Віп-Респект» зареєстровані за місцезнаходженням у місті Києві. На цей факт вказують відомості, зазначені в актах перевірок, дані договорів поставки, податкових та видаткових накладних.

Так, ТОВ «Караван тревел» (ЄДРПОУ 37102445) зареєстроване за адресою: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна,7.

ТОВ «Сенді Трейдинг» (ЄДРПОУ 37119045) зареєстроване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,38.

ТОВ «Активстрим» (ЄДРПОУ 36884933) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 371.

ТОВ «ВІП-Респект» (ЄДРПОУ 36519675) зареєстроване за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька,5, офіс 1.

Однак, не зважаючи на умови поставки, віддаленість контрагентів один від одного, позивачем не було представлено суду товарно-транспортних накладних, які є належним первинним документом, що підтверджує факт здійснення поставки товару.

Не було позивачем також надано суду будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення поставки товару, його належного оприбуткування та зберігання на складі.

З урахуванням цього, наявні в матеріалах справи видаткові накладні не можуть бути взяті судом до уваги як доказ відвантаження позивачем товару від контрагентів.

З метою з'ясування обставин, чи було позивачем фактично отримано товар від контрагентів, проведено оплату за товар та використано його у своїй господарській діяльності судом по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Експертом 05.07.2012 року було надано Висновок судової економічної експертизи № 16, проведеної за матеріалами справи №2а-163/11/0170/5 (т.2 а.с.113-124).

Згідно висновку експерта під час дослідження первинними документами підтверджено отримання ФОП ОСОБА_3 товарів від контрагентів ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван трепел» та ТОВ «Віп-Респект» на загальну суму 7084728,90 грн.

Фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_3 у липні-серпні 2010 року від названих контрагентів в акті ДПІ експертом не визначалось, оскільки об'єктом дослідження економічної експертизи є документи бухгалтерського та податкового обліку та звітності, які свідчать про документальне підтвердження здійснених господарських операцій.

Оплата ФОП ОСОБА_3 на адресу ТОВ «Активстрим» за отримані товари, роботи, послуги в червні 2010 року проводилась в готівковій формі на загальну суму 2643123,89 грн.

Документи, що підтверджують оплату ФОП ОСОБА_3 за придбані товари, роботи, послуги від ТОВ «Сенді трейдінг» у липні 2010 року, від ТОВ «Караван тревел» у серпні 2010 року, на дослідження представлені не були.

У висновку експертом також вказано на те, що відповісти на питання, чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_3 подальше використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих з червня по серпень 2010 року на загальну суму 8628367,00 грн. по наданим на дослідження документам не виявляється можливим.

Враховуючи, що внаслідок проведеного експертного дослідження не були отримані необхідні дані, які мають значення для правильного вирішення спору та для встановлення яких необхідні спеціальні знання, судом по справі було призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу. Проведення експертизи було доручено ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз».

Проте, дослідження проведено не було, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано документів, витребуваних експертом у клопотанні.

Таким чином, під час розгляду справи не підтверджено факт отримання позивачем товару від контрагентів ТОВ «Активстрим», ТОВ «Сенді трейдінг», ТОВ «Караван тревел» та ТОВ «Віп-Респект».

За таких умов, суд дійшов висновку, що навіть за наявності податкових накладних, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по правочинам, проведення яких не підтверджено первинними документами.

Відтак, обґрунтованими є висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

за червень 2010 року на суму 440521,00 грн. по контрагенту ТОВ «Активстрим»,

за липень 2010 року на суму 381242,00 грн. по контрагенту ТОВ «Сенді Трейдінг»,

за серпень 2010 року на суму 394845,00 грн. по контрагенту ТОВ «Караван тревел»,

за вересень 2010 року на суму 235675,00 грн. по контрагенту ТОВ «Віп-Респект».

На час прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були чинними норми Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом «б» п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону передбачалось, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено відповідальність платників податків за порушення вимог податкового законодавства шляхом накладення штрафних санкцій.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на зазначене вище, правомірним є донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до нього штрафних санкцій.

Враховуючи зазначене вище, податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0002971701/0 та №0002981701/0 є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Керчі правомірно, на підставі та в межах закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

За таких умов, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.03.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 25.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.