Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-163/11/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-163/11/5/0170

12.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник Прокуратури АР Крим - Гукасян Христина Артушівна,

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 21.03.13 у справі № 2а-163/11/5/0170

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про визнання противоправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання противоправними податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 12.06.13 представник Прокуратури АР Крим проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Інші сторони не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в період з 01.11.2010 року по 12.11.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань завищення податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за період червень-серпень 2010 року.

За результатами перевірки прийнятий акт №1639-17-1-09-2608620601 від 17.11.2010 року (т.1 а.с.8-15), яким встановлені порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1216608,00 грн.

При проведенні перевірки відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів СПД ОСОБА_3 встановлено розбіжності по податковому кредиту з ПДВ:

- за червень 2010 року на суму 440521,00 грн. по контрагенту ТОВ "Активстрим" (ЄДРПОУ 36884933),

- за липень 2010 року на суму 381242,00 грн. по контрагенту ТОВ "Сенді Трейдінг" (ЄДРПОУ 37119045),

- за серпень 2010 року на суму 394845,00 грн. по контрагенту ТОВ "Караван тревел" (ЄДРПОУ 37102445).

Висновки перевірки обґрунтовані тим, що згідно бази даних ДПА України перелічені вище контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до наданих для перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів СПД ОСОБА_3

Крім того, посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в період з 16.11.2010 року по 17.11.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань завищення податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за вересень 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 235675,00 грн.

При проведенні перевірки відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів СПД ОСОБА_3 встановлено розбіжності по податковому кредиту з ПДВ за вересень 2010 року по контрагенту ТОВ "ВІП-Респект" (ЄДРПОУ 36519675).

Висновки перевірки обґрунтовані тим, що згідно бази даних ДПА України ТОВ "ВІП-Респект" (ЄДРПОУ 36519675) не знаходяться за юридичною адресою, до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до наданих для перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів СПД ОСОБА_3

Висновки перевірки зафіксовані в акті №1640-17-1-09-2608620601 від 18.11.2010 року (т.1 а.с.17-22).

На підставі даних акту №1639-17-1-09-2608620601 від 17.11.2010 року, враховуючи виявлені під час перевірки порушення, податковим органом 18.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002971701/0, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 1707818,80 грн., у тому числі 1216608,00 грн. за основним платежем та 491210,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.7).

На підставі даних акту №1640-17-1-09-2608620601 від 18.11.2010 року, враховуючи виявлені під час перевірки порушення, податковим органом 18.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002981701/0, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 360377,55 грн., у тому числі 235675,00 грн. за основним платежем та 70702,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.16).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

У період до 01.01.2011 року порядок оподаткування податком на додану вартість було визначено нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідачем було зазначено, що саме відсутність необхідних первинних документів, які підтверджують поставку товару (товарно-транспортних накладних та ін.), стало підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Активстрим", ТОВ "Сенді трейдінг", ТОВ "Караван тревел" та ТОВ "Віп-Респект".

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 року між ТОВ "ВІП-Респект" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір №01/11/10 (т.2 а.с.68-69). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар:клей поліуретановий в кількості та асортименті вказаних у рахунках-фактурах або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

Оплата у розмірі 100% від вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.1 Договору).

Крім того, 01.08.2010 року між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ "Караван тревел" (постачальник) укладено договір поставки № 01/08/10 (т.2 а.с.70-71).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором (п.1.1. Договору).

Поставка здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем, складених у письмовій або усній формі (п.3.1. Договору).

Місцем відвантаження товару є склад продавця (п.4.1 Договору).

Зі змісту вказаних вище цивільно-правових угод вбачається, що відвантаження товару відбувається зі складу продавця. Таким чином, продавець поставку товару не здійснює. Поставка товару має відбуватись засобами покупця, тобто ФОП ОСОБА_3

Що стосується умов здійснення поставки товару за правочинами, укладеними з ТОВ "Активстрим" та ТОВ "Сенді трейдінг", то вказані цивільно-правові угоди позивачем суду представлені не були. Зазначене вище виключає можливість визначити на яких саме умовах було здійснено поставу товару від даних контрагентів.

На підтвердження поставки товару від контрагентів ТОВ "Активстрим", ТОВ "Сенді трейдінг", ТОВ "Караван тревел" та ТОВ "Віп-Респект" позивачем були надані копії первинних документів: накладних, видаткових та податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 року № 363 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, який зареєстровані Міністерством юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568 (далі - Наказ № 363).

Відповідно до п.11.1 Наказу № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Під товарно-транспортною накладною слід розуміти єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п.1 Наказу № 363).

Наявність товарно-транспортної накладної є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку здійсненої господарської операції щодо поставки товару.

Здійснення поставки товару від контрагентів здійснювалось засобами позивача зі складу продавця.

При цьому, постачальники позивача ТОВ "Активстрим", ТОВ "Сенді трейдінг", ТОВ "Караван тревел" та ТОВ "Віп-Респект" зареєстровані за місцезнаходженням у місті Києві. На цей факт вказують відомості, зазначені в актах перевірок, дані договорів поставки, податкових та видаткових накладних.

Так, ТОВ "Караван тревел" (ЄДРПОУ 37102445) зареєстроване за адресою: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна,7.

ТОВ "Сенді Трейдинг" (ЄДРПОУ 37119045) зареєстроване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,38.

ТОВ "Активстрим" (ЄДРПОУ 36884933) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 371.

ТОВ "ВІП-Респект" (ЄДРПОУ 36519675) зареєстроване за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька,5, офіс 1.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що зважаючи на умови поставки, віддаленість контрагентів один від одного, позивачем не було представлено суду товарно-транспортних накладних, які є належним первинним документом, що підтверджує факт здійснення поставки товару.

Також, під час апеляційного розгляду справи позивачем не доведено та не надано суду будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення поставки товару, його належного оприбуткування та зберігання на складі.

З урахуванням цього, наявні в матеріалах справи видаткові накладні не можуть бути взяті судом до уваги як доказ відвантаження позивачем товару від контрагентів.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновок якої залучений до матеріалів справи.

Згідно висновком експерта № 16 (т.2 а.с.113-124), під час дослідження первинними документами підтверджено отримання ФОП ОСОБА_3 товарів від контрагентів ТОВ "Активстрим", ТОВ "Сенді трейдінг", ТОВ "Караван трепел" та ТОВ "Віп-Респект" на загальну суму 7084728,90 грн.

Фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_3 у липні-серпні 2010 року від названих контрагентів в акті ДПІ експертом не визначалось, оскільки об'єктом дослідження економічної експертизи є документи бухгалтерського та податкового обліку та звітності, які свідчать про документальне підтвердження здійснених господарських операцій.

Оплата ФОП ОСОБА_3 на адресу ТОВ "Активстрим" за отримані товари, роботи, послуги в червні 2010 року проводилась в готівковій формі на загальну суму 2643123,89 грн.

Документи, що підтверджують оплату ФОП ОСОБА_3 за придбані товари, роботи, послуги від ТОВ "Сенді трейдінг" у липні 2010 року, від ТОВ "Караван тревел" у серпні 2010 року, на дослідження представлені не були.

У висновку експертом також вказано на те, що відповісти на питання, чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_3 подальше використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих з червня по серпень 2010 року на загальну суму 8628367,00 грн. по наданим на дослідження документам не виявляється можливим.

Матеріалами справи підтверджується, що по справі було призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу.

Проте, дослідження проведено не було, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано документів, витребуваних експертом.

Отже,під час розгляду справи не підтверджено факт отримання позивачем товару від контрагентів ТОВ "Активстрим", ТОВ "Сенді трейдінг", ТОВ "Караван тревел" та ТОВ "Віп-Респект".

З огляду на зазначене,судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що навіть за наявності податкових накладних, у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по правочинам, проведення яких не підтверджено первинними документами.

Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

за червень 2010 року на суму 440521,00 грн. по контрагенту ТОВ "Активстрим",

за липень 2010 року на суму 381242,00 грн. по контрагенту ТОВ "Сенді Трейдінг",

за серпень 2010 року на суму 394845,00 грн. по контрагенту ТОВ "Караван тревел",

за вересень 2010 року на суму 235675,00 грн. по контрагенту ТОВ "Віп-Респект" є обґрунтованими.

На час прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були чинними норми Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підпунктом "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону передбачалось, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було передбачено відповідальність платників податків за порушення вимог податкового законодавства шляхом накладення штрафних санкцій.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах та у спосіб, які передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність дій відповідача.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у справі № 2а-163/11/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва