Рішення

від 08.04.2013 по справі 910/1113/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1113/13 08.04.13

За позовом:Приватного підприємства «Спецмонтаждіагностика» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» про: стягнення 32 487 грн. 07 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:Мокрий В.Р. - директор; Відповідача:Рисенко В.М. - дов. від 10.01.2013 № 3336/63 В судовому засіданні 08.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Спецмонтаждіагностика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» про стягнення 32 487 грн. 07 коп. (21 160 грн. - коп. - основного боргу, 3 % річних - 841 грн. 42 коп., пені - 7 532 грн. 28 коп., 2 953 грн. 37 коп. - юридичних послуг).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1113/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013, зобов'язано сторін вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 розгляд справи було відкладено на 04.03.2013.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 розгляд справи було відкладено на 19.03.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.03.2013 у зв'язку із відрядженням судді Івченка А.М., справу № 910/1113/13 передано для подальшого розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 суддею Чебикіною С.О. прийнято справу № 910/1113/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.04.2013 у зв'язку із виходом із відпустки судді Івченка А.М., справу № 910/1113/13 передано для подальшого розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 910/1113/13 до свого провадження.

Позивачем в судовому засіданні 08.04.2013 подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку із додатковими витратами позивача на придбання квитків для поїздки його представника на виклик суду, просить суд збільшити розмір позовних вимог на вартість квитків на суму 1382 грн. 31 коп.

Відповідач в судовому засіданні 08.04.2013 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (відповідачем - Замовником) та Приватним підприємством «Спецмонтаждіагностика» (позивачем - Виконавцем) був укладений договір № 35 від 22.11.2011 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати наступні роботи (послуги): 1) Контроль якості зварних з'єднань та основного металу труб діаметром 25х4мм водяного економайзера котлу ТП-100 Луганської ТЕС радіографічним методом об'ємом 1200 стиків.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору (п. 4.1) визначено, що загальна вартість робіт (послуг), визначається Протоколом-згодою (Додаток № 1) та складає 33 600 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2. Замовник (відповідач) перераховує Виконавцю аванс в розмірі 30 % від суми роботи на протязі 3-днів з дня підписання договору.

Остаточний розрахунок проводиться на протязі 10 днів з моменту отримання рахунку, виставленого на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт (послуг) (п. 4.3).

Також між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 35 від 22.11.2011 від 08.12.2011 на виконання додаткових робіт (послуг), а саме: Контроль якості зварних з'єднань труб діаметром 25х4мм водяного економайзера котлу ТП-100 Луганської ТЕС радіографічним методом об'ємом 1200 стиків, вартістю 58 800 грн. 00 коп.

В матеріалах справи наявний акт здачі-прийому виконаних робіт від 08.12.2012 на суму 33 600 грн. 00 коп. та акт здачі-виконаних робіт від 29.12.2011 на суму 58 800 грн. 00 коп.

Також в матеріалах справи наявні рахунок № 37 від 23.11.2012 на суму 10078 грн. 56 коп., № 38 від 08.12.2011 на суму 23 521 грн. 44 коп., рахунок № 39 від 09.12.2011 на суму 17 640 грн. 00 коп. та рахунок № 44 від 29.12.2011 на суму 41 160 грн. 00 коп., проте позивачем не надано суду доказів надання та отримання відповідачем зазначених рахунків, передбаченим п. 4.3 договору.

Із долучених до матеріалів справи банківських виписок вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти, а саме: 13.12.2011 - 10 078 грн. 56 коп., 21.12.2011 на суму 17 640 грн. 00 коп., 26.12.2011 на суму 23 521 грн. 44 коп. та 07.05.2012 на суму 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (наявні в матеріалах справи), сума в розмірі 21 160 грн. 00 коп. за виконанні роботи на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт, залишилася без оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що за виконанні роботи на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт, сума основного боргу в розмірі 21 160 грн. 00 коп. документально підтверджена та визнається такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 532 грн. 28 коп.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочки розрахунків Замовник сплачує Виконавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, якщо інше не передбачено діючим законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає, що розмір пені повинен бути розрахований від суми простроченого платежу та не перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, оскільки докази виставлення позивачем відповідачу рахунків, передбачених п. 4.3 договором, відсутні, таким чином строк прострочки платежу повинен відраховуватися із дати оплати відповідачем рахунку № 44 від 29.12.2011, а саме з 07.05.2012.

За підрахунком суду розмір пені становить 1864 грн. 51 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 21160 07.05.2012 - 07.12.2012 215 7.5000 % 0.041 %* 1864.51

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 841 грн. 42 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За підрахунком суду розмір 3 % становить 429 грн. 58 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 21160.00 07.05.2012 - 08.01.2013 247 3 % 429.58 Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, понесення за правову допомогу у розмірі 2 953 грн. 37 коп. згідно договору № 0291 про надання правової допомоги від 03.01.2013.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо відшкодування з відповідача на користь позивача 2 953 грн. 37 коп. - витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.

На підтвердження понесених витрат, позивач долучив до матеріалів справи наступні документи:

- договір № 0291 про надання правової допомоги від 03.01.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ИльКор» (Виконавцем) та Приватним підприємством «Спецмонтаждіагностика» (Клієнтом) (копія - в матеріалах справи);

- додаткову угоду № 1 від 03.02.2013 до договору № 0291 про надання правової допомоги від 03.01.2013;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01 від 10.01.2013.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

При цьому за правилами частини 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Частиною 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться у порядку, визначеному законом. Адвокатські об'єднання набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації відповідно до закону. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанні стороною, якій такі послуги були надані, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката позивачем квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01 від 10.01.2013, яка свідчить про перерахування відповідних коштів на рахунок отримувача коштів - Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою «ИльКор», яке не є адвокатським об'єднанням, які діють відповідно до Закону України «Про адвокатуру» та статутів адвокатських об'єднань.

Таким чином суд приходить до висновку, що сплачені кошти в сумі 2 953 грн. 37 коп. не є адвокатськими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого Господарського суду України від 14.09.2010 по справі № 30/384.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати в сумі 1 382 грн. 31 коп. на придбання квитків для поїздки представника позивача до суду.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процессуального кодексу України» відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Враховуючи те, що явку судом було визнано обов'язковою лише на 13.02.2013, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 про порушення провадження у справі № 910/1113/13, таким чином понесені витрати позивача у загальному розмірі 360 грн. 79 коп., пов'язані з явкою його представника у засідання господарського суду на 13.02.2013 визнаються обґрунтованими на такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині витрати, слід відмовити, оскільки судова явка була не обов'язковою.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4; код 31645482) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Спецмонтаждіагностика» (61121, м. Харків, вул. Світла, 1, корп. А, кв. 22; код 31558023) 21 160 (двадцять одна тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 51 коп. - пені, 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 58 коп. - 3 %, 360 (триста шістдесят) грн. 79 коп. - транспортних витрат, 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 25 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 09.04.2013

СуддяА.М. Івченко