cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.13 Справа № 5010/853/2012-27/41
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Бонк Т. Б.
суддів Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання А. Филистин
за участю представників сторін:
від позивача - Гульоватий Ю. В. - представник
від відповідача (апелянта) - не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ПрАТ «ВАТ ІЗАР», м. Івано-Франківськ б/н від 00.01.2013 р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2012 р. (головуючий суддя Михайлинин В. В.)
у справі № 5010/853/2012/27/41
за позовом ПАТ «Укрнафта», м. Київ
до відповідача ПрАТ «ВАТ ІЗАР», м. Івано-Франківськ
про стягнення штрафу за договором купівлі-продажу № 20/426-МТР від 29.04.2011 р. в сумі 7 728, 75 грн. та зобов'язання здійснити заміну неякісного товару - рукавиць КР (кислотно-лугостійкі) ГОСТ 12.4.010-75 власного виробництва у кількості 3 435 пар
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2012 р. у справі № 5010/853/2012/27/41 задоволено позов ПАТ «Укрнафта», м. Київ, з ПрАТ «ВАТ ІЗАР», м. Івано-Франківськ на користь позивача стягнуто штраф в розмірі 15 % за договором купівлі-продажу № 20/426-МТР від 29.04.2011 р. в сумі 7 728, 75 грн., 2 682, 50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, зобов'язано ПП «ВАТ ІЗАР» здійснити протягом 30 календарних днів заміну неякісного товару - рукавиць КР (кислотно-лугостійкі) ГОСТ 12.4.010-75 власного виробництва на якісний в кількості 3 435 пар, що знаходиться на зберіганні структурного підрозділу позивача за адресою: 77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Підлівче, 50.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач, отримавши від відповідача товар неналежної якості, скористався правом, наданим ч. 2 ст. 678 ЦК України, і звернувся з вимогою про заміну товару. При цьому, позивач здійснив експертні дослідження, які підтвердили, що продукція, яка надійшла від відповідача, є неналежної якості. Крім цього, на підставі положень укладеного сторонами договору позивач правомірно нарахував відповідачу штраф в розмірі 15 % від вартості поставленого товару неналежної якості.
У своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що протокол випробування ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 20.02.2012 р. не може бути належним та допустимим доказом у справі у зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що така установа є незалежною експертною установою, а також із вказаного протоколу не випливає, якого саме товару проведено дослідження. Апелянт також зазначає, що протокол випробування ДП «Укрметртестстандарт» від 16.10.2012 р. не є належним доказом у справі, оскільки сама вибірка товару відповідача проводилась безпідставно, не вказано жодного нормативно-правового акта, яким регулюється проведення такої вибірки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що лабораторія випробувань ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» акредитована Національним агентством з акредитації України. Крім цього, позивач вказує, що про виявлені недоліки в якості товару відповідача було повідомлено претензією № юр-53 від 12.01.2012 р., однак, відповіді позивач не отримав.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, 29.04.2011 р. що між ПП «ВАТ ІЗАР» (продавець) та ПАТ «Укрнафта» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 20/426-МТР, згідно п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію (товар), відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п.п. 2.2, 2.3 договору, якість товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам. Гарантія на товар визначається нормативними документами.
Відповідно до п. 3.4.1 договору, продавець надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості виробника; відвантажувальну специфікацію (акт завантаження) або пакувальний аркуш; сертифікат походження (за вимогою покупця).
По прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його прийом проводиться безпосередньо вантажоотримувачем з обов'язковим оформленням акту приймання (п. 3.5 договору).
Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується в додатку, що є невід'ємною частиною договору. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений чинним законодавством України і вказується у додатку, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 договору, упаковка і маркування товару повинні відповідати встановленим правилам, стандартам і технічним умовам. Упаковка повинна забезпечувати повну цілісність товару при транспортуванні усіма видами транспорту, включаючи перевалювання і перевантаження, а також мати пристосування для можливих перевантажень як за допомогою піднімальних механізмів, так і ручним засобом.
Сторони обумовили у п. 8.1 договору, що у разі поставки товару, що не відповідає по кількості та якості з вини продавця, покупець має право відмовитися від прийнятого товару, повідомивши про це продавця.
Товар, від прийняття якого покупець відмовився, приймається на відповідальне зберігання за рахунок продавця до вирішення розбіжностей. Продавець зобов'язаний розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання, протягом 10 днів, після чого покупець має право самостійно розпорядитися товаром і відшкодувати понесені таким постачальником збитки.
Згідно п. 8.2 договору, якщо протягом гарантійного періоду виявляється дефекти або невідповідність якості товару, обговореної договором, продавець зобов'язаний за свій рахунок усунути дефект або замінити товар протягом 30 календарних днів із моменту повідомлення вантажоотримувачем чи покупцем про дефекти або невідповідність якості товару обговореної договором.
За постачання товару неналежної якості або некомплектного товару продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару (п. 8.3 договору).
У договорі сторони погодили, що спори і розбіжності, що виникли між сторонами в ході виконання договору, вирішуються шляхом переговорів. У випадках неможливості досягнення згоди шляхом переговорів, спір передається на вирішення господарського суду і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством України і умовами даного договору (п.п. 10.1, 10.2 договору).
Згідно п. 11.2 договору, додатки до договору є його невід'ємною частиною, мають переважну силу перед раніше укладеними доповненнями і додатками, і вступають у дію, якщо зроблені в письмовій формі, мають порядковий номер, дату прийняття і підписи повноважних представників сторін, завірені печатками.
29.04.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 20/426-МТР від 29.04.2011 р., згідно якої таблицю додатку від 29.04.2011 р. викладено у новій редакції де у графі «найменування товару» вказано: «рукавиці КР (кислотно-лугостійкі). ГОСТ 12.4.010-75 (виробник - ПП «ВАТ ІЗАР»)», у графі «кількість» вказано « 10 027 пар», ціна за одиницю з ПДВ = 15 грн., ціна за одиницю без ПДВ = 12, 50 грн. Загальна вартість без ПДВ становить 125 337, 50 грн., загальна вартість із ПДВ становить 150 405 грн. В таблиці додатку є графа «розподіл по вантажоотримувачах», де вказано 1) БМТЗ НГВУ «Полтаванафтогаз» - 1 977 пар та 2) БМТЗ НГВУ «Долинанафтогаз» - 8 050 пар.
На виконання умов договору купівлі-продажу ПП «ВАТ ІЗАР» поставило ПАТ «Укрнафта» рукавиці КР (кислотно-лугостійкі) в кількості 10 027 пар, що підтверджується актом № 136 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 27.05.2011 р. на дільниці БМТЗ НГВУ «Полтаванафтогаз» в кількості 1 977 пар та актом № 93 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 02.06.2011 р. на дільниці БМТЗ НГВУ «Долинанафтогаз» в кількості 8 050 пар (а. с. 15 - 18).
Однак, під час приймання товару за кількістю і якістю на структурних підрозділах ПАТ «Укрнафта» було прийнято рішення про вибіркову передачу рукавиць на випробування у виробничі підрозділи. За результатами випробувань було виявлено невідповідність термінам носіння рукавиць, після чого ПП «ВАТ ІЗАР» було проведено заміну рукавиць у кількості 2 000 пар, що відображено в акті № 93 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 02.06.2011 р. (а. с. 17 - 18).
Після оприбуткування рукавиці передано структурним одиницям ПАТ «Укрнафта» для використання у виробничому процесі.
Враховуючи ст. 680 ЦК України, а також положення укладеного сторонами договору, зокрема п. 8.2, 17.02.2012 р. ПАТ «Укрнафта» прийнято рішення про проведення перевірки якості рукавиць КР (кислотно-лугостійких) виробництва ПП «ВАТ ІЗАР» із залученням незалежної експертної установи - ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», щодо проведення експертизи рукавиць КР (кислотно-лугостійких) відповідності умовам ТУ У 18.2-30609595-001-2002 (а. с. 84).
Судом встановлено, що за результатами випробувань виявлено, що товар не відповідає умовам ТУ У 18.2-30609595-001-2002 «Рукавиці КР (кислотно-лугостійкі) робочі. Технічні умови», зокрема, за показниками випробувань «Цілісність полімерного покриття» (відсутність бульбашок) в деяких зразках виявлено їх наявність; за показниками випробувань «Зміна показника кислотопроникності» (не більше 1, 0) у всіх зразках показник в 30 і більше разів перевищив допустимий рівень; за показниками випробувань «Зміна показника луго проникності» (не більше 1, 0) у всіх зразках показник в 20 і більше разів перевищив допустимий рівень.
Так, 12.01.2012 р. на адресу ПП «ВАТ ІЗАР» надіслано претензію про те, що у зв'язку із скаргами працівників ПАТ «Укранафта» та зверненням профспілки у грудні 2011 року було проведено перевірку якості рукавиць КР виробництва ПП «ВАТ ІЗАР» та виявлено, що поставлений товар не відповідає вимогам ГОСТ 12.4.010-75 та договору, а саме згідно ГОСТ 12.4.010-75 матеріалом для виготовлення рукавиць КР з подальшою обробкою латексами є сукно сурове, коли фактично поставлено товар, виготовлений з джинсової тканини. Постачання неякісного товару спричинило суттєві ускладнення в процесі забезпечення матеріально-технічними ресурсами структурних підрозділів ПАТ «Укранафта», що призвело до загрози часткового призупинення поточної господарської діяльності.
Про виявлені недоліки належним чином проінформовано відповідача та запропоновано направити своїх представників для комісійного підтвердження виявлених недоліків товару, поставленого за договором. Факт належного повідомлення відповідача підтверджується копією листа, який містяться в матеріалах справи та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу з відміткою про вручення 02.07.2012 р. та копією фіскального чеку «Укрпошти» від 19.06.2012 р. № 1192 (а. с. 23 - 26).
У зв'язку із вищенаведеним, ПАТ «Укрнафта» просило розглянути претензію і здійснити термінову заміну неякісного товару рукавиць у кількості 6 539 пар відповідно до умов додатку і додаткової угоди від 29.04.2011 р. до договору купівлі-продажу № 20/426-МТР від 29.04.2011 р., у місячний строк з моменту отримання претензії, а також сплатити на користь штраф в розмірі 15 % від вартості поставленого товару неналежної якості - 98 085 грн. в сумі 14 712, 75 грн.
Факт належного надсилання претензії підтверджується копією реєстру на відправку простих листів ПАТ «Укрнафта» з штемпелем «Укрпошти» про надсилання 23.01.2012 р. Проте, відповідач відповіді на претензію не надіслав, заміну неякісного товару не здійснив.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.09.2012 р. у зв'язку із необхідністю відбору продукції для проведення повторної експертизи на відповідність якісних характеристик купленого у ПП «ВАТ ІЗАР» на підставі договору купівлі-продажу № 426-МТР від 29.04.2011 р. товару (рукавиць кислотно-лугостійких) у центрі сертифікації ДП «Укрметртестстандарт» м. Київ, відповідачу надіслано лист (Вих. № 21юр-3780 від 24.09.2012 р.) з проханням до 26.09.2012 р. направити до НГВУ «Долинанафтогаз» уповноваженого представника. Аналогічні листи надіслано на адреси Долинської СЕС, Долинської райдержадміністрації та Долинської швейної фабрики ЗАТ «Довіра» з проханнями направити представників для участі у відборі продукції для проведення повторної експертизи, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з листа «Про випробування рукавиць КР», адресованого Департаменту реалізації нафти, газу та нафтопродуктів, не отримавши відповіді від ПП «ВАТ ІЗАР» рукавиці КР були відібрані для проведення випробування незалежною комісією у складі: Андрусіва Л. М. - інженера по технічному контролю ТОВ «Довіра», Петріва Н. З. - начальника відділу торгівлі і побуту управління економіки, промисловості і власності Долинської райдержадміністрації, Бринош М. П. - помічника лікаря з гігієни праці Долинської райсанепідемстанції та Волошина І. П. - заст.упника начальника БМТЗ НГВУ «Долинанафтогаз». Відібрано 10 пар рукавиць, які відправлені 26.09.2012 р. у м. Київ в ДП «Укрметртестстандарт» (а. с. 95 - 97).
За результатами проведення органолептичної перевірки якості рукавиць, встановлено, що згідно ТУ У 18.2-30609595-001-2002 «основні технічні вимоги до виготовлення рукавиць», рукавиці повинні відповідати ГОСТ 12.4.010-75, який, зокрема, передбачає перелік матеріалів, з яких повинні виготовлятися рукавиці. Так, для виготовлення рукавиць для захисту від розчинів кислот середньої концентрації - кислотно-захисних рукавиць «КР» передбачено сукно сирове з подальшою обробкою латексом. Вданому випадку, для виготовлення рукавиць для захисту від розчинів лугів низької концентрації - рукавиць «КР» (кислотно-лугостійких) робочих виробництва ПП «ВАТ ІЗАР» застосована тканина побутового костюмного призначення джинсова, що є порушенням вимог ГОСТ 12.4.010-75.
Лабораторією аналітичних досліджень та випробувань продукції Науково-технічного Центру підтвердження відповідності, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості та засобів індивідуального захисту ДП «Укрметртестстандарт» проведено випробування наданих рукавиць, за результатами яких, згідно протоколу № 1952/01941-ЛЗО/12 від 16.10.2012 р., встановлено, що рукавиці КР (кислотно-лугостійкі) робочі не відповідають ТУ У 18.2-30609595-001-2002 за: лінійними розмірами, вимогами до виготовлення, стібків та строчок, до цілісності полімерного покриття, кислотопроникності, лугопроникності, маркуванню (а. с. 115 - 117).
Також, у матеріалах справи є пояснення, надіслані ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на виконання ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2012 р., де вказано, що в результаті випробування встановлена невідповідність рукавиць КР (кислотно-лугостійкі) робочі вимогам ГОСТ 12.4.010-75 та ТУ У 18.2-30609595-001-2002.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивачем відповідно до п. 8.2 договору нараховано штраф у розмірі 15 % від вартості поставленого товару неналежної якості (51 525 грн.), що становить 7 728, 75 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ч. 1 ст. 671 ЦК України встановлено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Згідно ч.ч. 1 та 4 ст. 673 цього ж кодексу, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: вимагати заміни товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч. 1 ст. 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Згідно ч. 2 ст. 688 ЦК України, якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 680 ЦК України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах 3 років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні (п. 2 ч. 1 ст. 708 ЦК України).
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволив вимоги позивача, зобов'язавши ПП «ВАТ ІЗАР» протягом 30 календарних днів з моменту винесення рішення по справі здійснити заміну неякісного товару - рукавиць КР (кислотно-лугостійких) ГОСТ 12.4.010-75 власного виробництва у кількості 3 435 пар, що знаходяться на зберіганні на базі МТЗ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
Щодо стягнення штрафу в розмірі 15 % від вартості поставленого товару неналежної якості в сумі 7 728, 75 грн., суд зазначає наступне.
Умовами договору купівлі-продажу № 20/426-МТР від 29.04.2011 р., зокрема п. 8.3, передбачено, що за постачання товару неналежної якості або некомплектного товару продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару.
Відповідно до ст. 199 ГК України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2).
Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4) та штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6).
Апеляційний господарський суд, перевіривши правильність нарахування штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань, дійшов висновку, що стягнення штрафу в сумі 7 728, 75 грн. за поставку товару неналежної якості є обґрунтованим.
Щодо посилань апелянта про невірний розрахунок судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
В даному випадку, предмет позову становлять вимоги як майнового (стягнення штрафу в сумі 7 728, 75 грн.), так і немайнового характеру (зобов'язання здійснити заміну неякісного товару).
Відтак, судовий збір за розгляд позову у суді першої інстанції підлягав сплаті за вимогу немайнового характеру - 1 073 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати), майнового характеру - 1 609, 50 грн. (1, 5 розміру мінімальної заробітної плати), тобто в загальній сумі - 2 682, 50 грн., який позивач сплатив (а. с. 9, Том 1). При цьому, слід зазначити, що позовна заява подана позивачем у 2012 році.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно, за розгляд апеляційної скарги підлягає сплаті 50 % від суми, яка підлягає сплаті у суді першої інстанції. Апеляційна скарга подана апелянтом у 2013 році, у зв'язку з чим підлягають застосуванню ставки мінімальної заробітної плати станом на січень 2013 року. Відтак, апелянту слід було заплатити 1 433, 75 грн. судового збору, тобто 50 % суми, яка у 2013 році підлягала б сплаті у суді першої інстанції. Оскільки апелянтом сплачено лише 1 341, 25 грн., то апеляційний господарський суд вважає за доцільне достягнути 92, 50 грн. судового збору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2012 р. у справі № 5010/853/2012-27/41 залишити без змін, апеляційну скаргу ПрАТ «ВАТ ІЗАР», вул. Молодіжна, 32/4, м. Івано-Франківськ, 76002 - без задоволення.
2. Достягнути з ПрАТ «ВАТ ІЗАР», вул. Молодіжна, 32/4, м. Івано-Франківськ, 76002, ЄДРПОУ 30609595, в доход державного бюджету України (Отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача 31216206782006; код класифікації доходів бюджету 22030001) 92, 50 грн. судового збору.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 28.02.2013 р.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2013 |
Оприлюднено | 10.04.2013 |
Номер документу | 30550236 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бонк Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні