Рішення

від 27.02.2013 по справі 914/515/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.13 Справа№ 914/515/13-г

За позовом: Приватного підприємства "Львів-Аудит", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест", м. Трускавець

про: стягнення 4515,65 грн

Суддя Запотічняк О.Д.

При секретарі Колодці І.І.

Представники:

від позивача: Чух А.Я.-директор;

від відповідача: не з'явився

Сторонам роз'яснено зміст ст.ст.20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням представників сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Приватне підприємство "Львів-Аудит" (м.Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортенергоінвест" (м. Трускавець) про стягнення 4515,65 грн., з яких: 4000 грн. - основний борг, 429,51 грн. - пеня, 86,14 грн. - 3% річних..

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті наданих йому послуг з проведення аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства згідно угоди №9/2 від 02.04.2012 р.

Ухвалою суду від 06.02.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2013 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 19.02.13 р.

Представник Позивача 19.02.13р. через канцелярію суду подав супровідний лист (вх.№4609) про долучення до матеріалів справи наступних документів: копію статуту, копію виписки , копію довідки зі статистики, копію аудиторського висновку, довідку про наявність чи відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України.

Представник позивача 27.02.13р. в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору.

Ухвали суду надсилались відповідачу на його адресу вказану позивачем в позовній заяві.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.04.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено угоду № 9/2 предметом якої є: Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач), приймає на себе зобов'язання провести аудит фінансово-господарської діяльності товариства за 2011 з метою підтвердження достовірності показників фінансової звітності.

Згідно п.2.2, Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплатити роботу Виконавця.

Відповідно до п. 2.4. угоди,виконавець зобов'язується належним чином провести аудит; передати замовникові аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності до 27 квітня 2010 року.

Розділом угоди „Розмір та порядок оплати" передбачено, що за виконання дорученого за цією Угодою Замовник сплачує Виконавцеві за виконану роботу грошові кошти у сумі 4000,00 грн.Оплата відбувається у наступному порядку:

- 50% до моменту підписання акту виконаних робіт

- 50% протягом 14 календарних днів після підписання акту виконаних робіт

Оплата відбувається шляхом банківського перерахунку на розрахунковий рахунок,вказаний Виконавцем .

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач надав відповідачу послуги, передбачені угодою, що підтверджується відповідними актами приймання здачі - робіт №18 від 27.04.2012р., підписаними обома сторонами (копія акту міститься в матеріалах справи).

12.12.2012 р. позивач направив на адресу відповідача цінним листом вимогу № 4/121212 з вимогою погасити заборгованість за надані згідно угоди послуги, однак відповідач не виконав вимоги позивача.

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за надані послуги відповідач вчасно не виконав, в зв'язку з чим станом на 12.05.2012р. у нього виникла заборгованість за вказаною угодою у розмірі 4000,00 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за угодою №3 від 02.04.2012 р.. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по угоді за надані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 4000,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг, позивач на підставі п. 4.2.4. угоди просить суд стягнути з відповідача на свою користь 429,51грн. пені за період з 12.05.2012 р. по 28.01.2013 р.

У відповідності до п.4.2.4. угоди, за порушення термінів розрахунків, передбачеених договором, Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неолати за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з врахуванням вимог вищенаведених норм, та те, що розрахунок пені позивачем проведено більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі:303,28 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних в сумі 86,14 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг з вивезення побутових відходів згідно з договором про надання послуг. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню частково. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір покладається пропорційно на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул..Суховоля,54А ідентифікаційний код 30613376) на користь Приватного підприємства «Львів-Аудит» (79040, м. Львів, вул. Патона,будинок 2/6, квартира 25, ідентифікаційний код 38057404) 4000,00 грн. основного боргу, 303,28 грн. пені, 86,14 грн. - 3% річних, 1672,40 грн. судового збору

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.02.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.