Постанова

від 29.10.2012 по справі 2а-2890/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13:50

29.10.2012 Справа № 2а-2890/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт", пр. Леніна, 76, м. Миколаїв, 54017

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв, 54030

проскасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 № 0049622200, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0049622200 від 23.05.2012 р. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість TOB «Енергокомфорт» (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 76; код ЄДРПОУ 23620662) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 21842,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені в акті перевірки висновки є такими, що не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на чинному законодавстві, у зв'язку із чим податкове рішення, прийняте Відповідачем за результатами перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в запереченнях, вважає висновки перевірки правомірним та обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0049622200 від 23.05.2012 р.-таким, що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, дослідив наявні в справі докази, допитав свідка, оцінив всі докази в їх сукупності та встановив наступне.

07.05.2012 року відповідач здійснив перевірку та оформив актом № 292/22-200/23620662 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Енергокомфорт» (код за ЄДРПОУ 23620662) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником TOB «Таверс» (код ЄДРПОУ 37422308) за період з 01.05.11 по 30.09.11». Згідно вказаного акту Позивачем порушено норми ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі -ПДВ) на загальну суму 17474,13 грн. внаслідок здійснення правочинів між TOB «Енергокомфорт» та ТОВ «Таверс», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків за перевіряємий період на суму поставки 1006692,12 грн., в т.ч. ПДВ 167782,02 грн.

Такого висновку відповідач дійшов на підставі висновків акту ДПІ в Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 №523/23-5/37422308 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Таверс», щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період березень - листопад 2011 року. Згідно даного акту TOB «Таверс» відповідно до баз даних: м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25 (за податковою адресою не знаходиться), порушено провадження у справі про банкрутство, встановлено наявність ознак фіктивності та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності TOB "ТАВЕРС" (код ЄДРПОУ 37422308). У TOB "ТАВЕРС" відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у навантаженні-розвантаженні будь-яких товарів, ТМЦ, наданні послуг, транспортуванні, зберіганні товару та ТМЦ. Крім того, відповідачем в акті перевірки встановлено, що в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки не має підпису водія, не зазначено час прибуття автомобіля для завантаження і розвантаження. Крім того, в договорі купівлі-продажу Позивача із TOB "ТАВЕРС" від 04.05.2011 р. не зазначено конкретне місце приймання вантажу.

Суд вважає правову позицію відповідача хибною, та непідтвердженою жодними належними доказами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як вбачається з акту перевірки договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, що свідчать про сплату Позивачем ПДВ в ціні товару, були надані при перевірці, чим спростовуються доводи відповідача про не надання даних документів.

Крім того, нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Так, як вбачається з матеріалів справи, при перевірці надавались усі накладні, що були отримані від ТОВ «Таверс» за період з травня по вересень 2011 р. і вони відповідають даним Реєстру отриманих та виданих податкових накладних платника податків в частині отриманих накладних. Даний факт відповідачем не заперечується.

Крім того судом досліджено: податкові накладні, отримані Позивачем від TOB «Таверс»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - вантажопасажирського автомобіля марки Mersedes-Benz 210, на якому здійснювалось перевезення товару, отриманого від TOB «Таверс», подорожні листи, листи Позивача №№ 149 та 150 від 28.12.2012 p., адресовані ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» про надання дозволу на видачу пропусків співробітникам Позивача та ввіз та вивіз інструменту для здійснення робіт по сервісному обслуговуванню та ремонту систем вентиляції, вкладиші до пропусків співробітників Позивача на територію ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» для здійснення монтажу, сервісного обслуговування та ремонту систем вентиляції.

Також судом було допитано в якості свідка ОСОБА_1, який з 12.07.20120 року працює водієм на підприємстві ТОВ «Енергокомфорт» та пояснив, що здійснював перевезення товарів згідно видаткових накладних, а саме кондиціонерів, газового котлу, та інших, пов'язаних з монтажем та обслуговуванням систем кондиціонування повітря товарів, навантаження здійснювалось у м.Одеса, розвантаження у м.Миколаїв, вул. 7-а Слобідська 70б. Перевезення здійснювались за кілька рейсів автомобілем Мерседес Бенц 210 НОМЕР_1. При пред'явленні видаткових наладних, подорожніх листів та товаро-транспортних накладних підтвердив їх наявність під час здійснення перевезень.

Показання свідка узгоджуються з твердженнями позивача наявність у власності вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz 210 на якому він шляхом самовивозу отримував товар у свого контрагента TOB «Таверс» в м. Одеса, та оформлював відповідні подорожні листи.

Також суд звертає увагу на те, що Позивач повністю розрахувався с постачальником, уповноважив його на сплату відповідних податків зі сплачених сум, що встановлено актом на підставі дослідження банківських виписок. TOB «Таверс» на момент здійснення угод був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, видане в встановленому законодавством порядку.

Недійсність договорів між Позивачем та TOB «Таверс» не підтверджена належними доказами, податкові органи не звертались з приводу визнання даних угод до суду, не зважаючи на наявність законних повноважень.

Також судом встановлено, та не заперечувалось в ході судового розгляду справи відповідачем, що Позивач реалізував товар, отриманий від TOB «Таверс» ДП НВКГ «Зоря-Машпроект. На підставі даних господарських операцій та отриманих прибутків сформував свої податкові зобов'язання з ПДВ та валовий дохід та сплатив податки.

Крім того, згідно копії постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2012 р. по справі № 1570/2870/2012 позов контрагента Позивача TOB «Таверс» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій по проведенню 24.02.2012 р. зустрічної перевірки TOB «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт від 24.02.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання TOB «Таверс», код ЄДРПОУ 37422308, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. було задоволено.

Таким чином, суд звертає увагу на той факт, що ТОВ «Таверс» активно захищає свої права, тому є суб'єктом реального сектору економіки.

Так, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Порушення прямим контрагентом позивача порядку здійснення господарської діяльності, не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Крім того, органами державної податкової служби по ТОВ «Таверс», який здійснює свою господарську діяльність, як вважає відповідач, з порушенням вимог чинного законодавства України, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо забезпечення стягнення та надходження до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ.

Так, положення Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI визначають право органів державної податкової служби щодо:

- визначення сум податкових та грошових зобов'язань (ст.54);

- податкової застави на майно платника податків та продажу майна, що перебуває у податковій заставі (ст.ст. 88, 89, 95);

- застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та нарахування пені (ст.ст. 109 - 132).

Зазначені можливості стосовно ТОВ «Таверс» органами державної податкової служби реалізовані не були, жодного з доказів вчинення зазначених заходів органами державної податкової служби відповідачем надано не було.

Крім того, 27.06.2012 р. постановою Апеляційного суду Миколаївської області по справі про адміністративне правопорушення № 33/1490/171/12 в відношенні керівника Позивача ОСОБА_3 по ст. 163-1 КУоАП (порушення порядку ведення податкового обліку) було скасовано Постанови Центрального районного суду від 31.05.2012 р. та закрито провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ненадання Відповідачем належних та допустимих доказів порушення Позивачем норм податкового законодавства і, відповідно, доказів законності прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0049622200 від 23.05.2012 р., заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення №0049622200 від 23.05.2012 р.- скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.05.2012 № 0049622200.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник