Рішення

від 02.04.2013 по справі 905/1002/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/1002/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Услад"

про стягнення 20 590,67 грн.

за участю представників:

від позивача Губар Д.Д. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Услад" основного боргу у розмірі 18 559,96 грн., пені у розмірі 1 392,43 грн., 3% річних у розмірі 506,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 131,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №831-г від 14.12.2011 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем за період січень-лютий 2012 року природного газу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, нараховані на неї пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представ?ників в судові засідання не за?безпечив. Ухвали про призначе?ння розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час су?дових засідань, відповідач бу?в повідомлений належним чино?м, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуальн?ого кодексу України разі відс?утності сторін за адресою, заз?наченою в Єдиному державному? реєстрі юридичних осіб та фіз?ичних осіб-підприємців, вважа?ється, що ухвала про порушення? провадження у справі вручена? їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

14.12.2011 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Услад" (споживач, відповідач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 831-г (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник постачає природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 (п. 10.1 Договору).

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору (п.2.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом;

- податок на додану вартість (п. 4.2 Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору (п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта приймання-передачі газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу (п.п. 2.7, 2.8 Договору).

Відповідно до п. 2.9 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за Договором, підписаних уповноваженими представниками постачальника та покупцем, скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природній газ:

- у січні 2012 року в обсязі 2166 куб.м (акт № 831-г від 31.01.2012),

- у лютому 2012 року в обсязі 1781 куб.м (акт № 831-г від 29.02.2012),

Згідно з п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами в розмірі 100% оплати грошовими коштами вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору до початку місяця поставки. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 4.7 Договору).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме за період січень-лютий 2012 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 3947 куб.м. на загальну суму 18 559,96 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору оплата за отриманий природний газ відповідачем здійснена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 18 559,96 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування факту порушення договірних зобов'язань суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 831-г від 14.12.2011 за отриманий газ відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 18 559,96 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 392,43 грн., 3% річних у розмірі 506,55 грн. та інфляційні втрати в сумі 131,73 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 6.2.2 Договору погоджено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і укладеного між сторонами Договору.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого природного газу, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого природного газу на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Положення ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62 97р.

Із поданого розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за травень-серпень, листопад 2012 року, які мають від'ємне значення.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням настання у відповідача строку платежу та рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, інфляційні втрати відсутні, наявна дефляція за заборгованістю, яка утворилась за січень 2012 року у розмірі -40,74 грн. та за заборгованістю за лютий 2012 року у розмірі -50,25 грн. Тому від'ємне значення інфляції не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

3% річних підлягають стягненню на користь позивача у розмірі визначеному розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Услад" (83052, м.Донецьк, вул. Марії Ульянової, 62 "Б", ідентифікаційний код 30962408, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (83001, м. Донецьк, пр-т Театральний, 1, ідентифікаційний код 03361081) основний борг у розмірі 18 559 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 96 коп., пеню у розмірі 1 392 (одна тисяча триста дев'яносто дві) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 506 (п'ятсот шість) грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 1 709 (одна тисяча сімсот дев'ять) грн. 49 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 08.04.2013.

Суддя Сажнева М.В.