cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2013 року Справа № 5009/3241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Запорізький кабельний завод" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року у справі за позовомППЮО "ЕЛ ПІ ЕС" доПАТ "Запорізький кабельний завод" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:
у серпні 2012 року приватне підприємство юридичне об'єднання "ЕЛ ПІ ЕС" - правонаступник приватного підприємства "Донет" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод" 388 623,55 грн. заборгованості за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 388 623,55 грн. боргу.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "КПП Трейдінг" (постачальник) та ПАТ "Запорізький кабельний завод" (покупець) уклали договір № 69 від 07.05.2009 року, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар партіями згідно специфікацій, а останній оплатити вартість цього товару.
Згідно специфікації № 7 від 11.08.2009 року, яка є невід'ємною частиною договору № 69 від 07.05.2009 року, за видатковою накладною № РН-0000059 від 11.08.2009 року ТОВ "КПП Трейдінг" поставило, а ПАТ "Запорізький кабельний завод" прийняло без будь-яких зауважень обумовлений товар на загальну суму 1 430 090,41 грн., що підтверджується належними доказами.
Крім того, між ТОВ "КПП Трейдінг" та ПАТ "Запорізький кабельний завод" укладено договори поставки № 50 від 01.04.2009 року, № 70 від 27.04.2009 року і № 111 від 01.07.2009 року.
31.08.2009 року ТОВ "КПП Трейдінг" та ПАТ "Запорізький кабельний завод" уклали договір про залік зустрічних однорідних вимог № 154, за умовами якого зарахуванню підлягає борг відповідача у сумі 1 050 884,10 грн., який виник у нього за неналежне виконання ним умов договору № 111 від 01.07.2009 року у сумі 9 417,24 грн. та договору № 69 від 07.05.2009 року у сумі 1 430 090,41 грн., внаслідок чого непогашена заборгованість відповідача перед ТОВ "КПП Трейдінг" складала 388 623,55 грн., яка не оспорюється.
30.08.2010 року ТОВ "КПП Трейдінг" та ППЮО "ЕЛ ПІ ЕС" - правонаступник ПП "Донет" уклали договір про поступку права вимоги, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги оплати за договором поставки № 69 від 07.05.2009 року, про що позивач повідомив відповідача та просив його погасити існуючу заборгованість за поставлений товар, яку останній залишив без відповіді.
З огляду на вище наведене та враховуючи те, що перешкоди для уступки права вимоги відповідно до вимог ст. 512 ЦК України та договору № 69 від 07.05.2009 року відсутні, позивач, як новий кредитор, вправі вимагати відповідача сплатити спірну суму заборгованості, яка зі сторони останнього визнається безспірною, а тому за таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд правомірно задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 388 623,55 грн. боргу за поставлену продукцію, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
І.Д. Кондратова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 11.04.2013 |
Номер документу | 30568158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні