Постанова

від 08.04.2013 по справі 5011-2/16054-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа№ 5011-2/16054-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 12.02.2013 року за № 123 Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року

у справі № 5011-2/16054-2012 (суддя - Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мемфіс - 2007»

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма»

про стягнення 21 382,62 грн. заборгованості по договору № А-63.10 від 29.03.2010р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

відповідача: Котеленець М.В. - пред. за дов.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мемфіс - 2007» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» про стягнення 21 382,62 грн. по Договору № А-63.10 від 29.03.2010року на медикаментарне забезпечення застрахованих осіб.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-2/16054-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мемфіс - 2007» 21 382 грн. 69 коп. -боргу та 1 677 грн. 00 коп. в повернення судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Арма», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та неповним дослідженням доказів у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року у справі прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.03.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року розгляд справи відкладався на 08.04.2013 року у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану у м. Києві та перенесенням робочого дня з 25.03.2013 року на інший час.

Апелянт у судовому засіданні 08.04.2013 року підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання 08.04.2013 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

29 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мемфіс - 2007» (позивач у справі, виконавець за договором) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Арма» (відповідач у справі, замовник за договором) був укладений договір № А-63.10 про медикаментозне забезпечення осіб, застрахованих у ЗАТ СК «Арма».

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач доручив, а позивач зобов'язався забезпечити медикаментами застрахованих осіб у порядку визначеному умовами договору.

Договором сторони обумовили (п. 2.1 договору) обов'язок виконавця (позивач у справі) забезпечувати застрахованих осіб медикаментами, що наявні в асортименті, після отримання заявки від замовника (відповідача у справі); за умовами договору письмова заявка передається виконавцю факсом або електронною поштою;

Згідно договору виконавець доставляє або видає замовлені медикаменти особисто застрахованій особі чи уповноваженій ним особі під підпис про отримання (п.2.1.1. договору).

Заявка на медикаменти діє 24 годин; термін доставки медикаментів застрахованій особі - 6 годин (п.2.1.2. договору).

Пунктом 2.2.2. передбачено, що клієнт/отримувач перевіряє при отриманні медикаментів: форму випуску, термін придатності, кількість та цілісність упаковки.

Договором передбачено (п.3.1), що замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця вартість переданих клієнтам медикаментів на підставі представлених: зведених звітів про відпущені медикаменти за певний період; рахунків-фактури; видаткових накладних на відпущенні медикаменти; копій заявок відповідача на відпуск медикаментів. Кошти перераховуються не пізніше 10-ти банківських днів після отримання від виконавця зазначених звітно-фінансових документів.

За правовою природою укладений між сторонами договір має ознаки договору з надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник у свою чергу зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом отримання належного виконання послуги з боку виконавця.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що на виконання зазначеного договору ним в період з 01.02.11року по 30.06.11 року, передано застрахованим відповідачем особам медикаментів на загальну суму 21 382,62 грн.

В підтвердження виконання умов договору позивач представив:

1.Зведений звіт № 12 за період 01.02.2011 року - 28.02.2011 року на суму 5 930,61 грн.; рахунок Фактуру № СФ 0000111 від 09.03.2011 року, заявки на відпуск медикаментів та видаткові накладні за період лютого 2011 року (а.с.14-90, т. 1, копії наявні в матеріалах справи).

2. Зведений звіт № 15 за період 01.04.2011 року - 30.04.2011 року на суму 8 852,95 грн.; рахунок Фактуру № СФ 0000147 від 13.05.2011 року, заявки на відпуск медикаментів та видаткові накладні за період квітня 2011 року (а.с.91-168, т. 1, копії наявні в матеріалах справи).

3. Зведений звіт № 17 за період 01.05.2011 року - 31.05.2011 року на суму 2 934,17 грн.; рахунок Фактуру № СФ 0000163 від 07.06.2011 року, заявки на відпуск медикаментів та видаткові накладні за період травень 2011 року (а.с.169-205, т. 1, копії наявні в матеріалах справи).

4. Зведений звіт № 18 за період 01.06.2011 року - 30.06.2011 року на суму 3664,96 грн.; рахунок Фактуру № СФ 0000176 від 15.07.2011 року, заявки на відпуск медикаментів та видаткові накладні за період червень 2011 року (а.с.206-211, т. 1, копії наявні в матеріалах справи).

Відповідач зобов'язань з оплати за договором не виконав, належних чи допустимих доказів оплати на час прийняття рішення суду не надав.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача та стягнув з відповідача вартість переданих клієнтам медикаментів в сумі 21 382,69 грн.

Твердження апелянта, що судом не прийнято до уваги представлення позивачем лише копій заявок, що позивачем видавалися медикаменти не лише клієнтам, а й іншим особам спростовується умовами укладеного договору, оскільки договором № А-63.10 передбачено (п. 2.1 договору), що письмова заявка передається виконавцю факсом або електронною поштою; що виконавець доставляє або видає замовлені медикаменти особисто застрахованій особі чи уповноваженій ним особі під підпис про отримання (п.2.1.1. договору). На кожній заявці представленій в матеріалах справи міститься підпис особи про отримання.

Посилання апелянта на те, що позивач, як виконавець за договором порушив терміни доставки медикаментів не може вплинути на розрахунки між сторонами, оскільки договором не передбачено такої відповідальності. Натомість договором передбачено (п. 5.3 договору) відповідальність замовника прострочення платежу у вигляді сплати пені в розмірі 0,01 % за кожен день за прострочення з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим посилання апелянта на норми Закону України «Про страхування», оскільки між позивачем та відповідачем у справі не виникло зобов'язань, які випливають з договорів страхування і укладений між сторонами договір не має ознак договору страхування у розумінні статті 979 ЦК України та Закону України «Про страхування», відтак висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є правомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, прийняте рішення відповідає фактичним обставинам справи, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-2/16054-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2013 року у справі № 5011-2/16054-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-2/16054-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.