Рішення

від 30.11.2006 по справі 5/460пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/460пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.06                                                                                 Справа № 5/460пд.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді         Закропивного О.В., при секретарі Шапошнікова О.М., за участю представників сторін:

від позивача – Меланченко П.Г. - засновник;

від відповідача – не прибув;

розглянувши матеріали справи за позовом:

Приватного підприємства “Вугіллязбуд”, м. Кіровоград

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Істок”, м. Стаханов Луганської області                                               

про розірвання договору та стягнення  27426 грн. 41 коп. , –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про розірвання договору від 14.10.05. № 75 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати вугільної продукції в розмірі 24437 грн. 70 коп., суми відсотків за прострочення виконання платежу в розмірі 2633 грн. 21 коп., збитки від упущеної вигоди в розмірі 355,50 грн.

В поясненнях на відзив відповідача від 24.10.06. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та просить розірвати договір від 14.10.05. № 75 та стягнути суму боргу у розмірі 28178,41 грн. на його користь.

Відповідач у листах від 12.10.06., від 24.10.06. без номерів повідомив суд, що згідно п. 8.4. договору від 14.10.06. № 75 він вважається пролонгованим на наступний строк. Проти отриманої попередньої оплати не заперечив і повідомив суд, що договір виконується, відвантаження вугілля триває. В жовтні ТОВ "Істок" зобов'язався відвантажити залишок вугілля у повному обсязі відповідно договору від 14.10.05. № 75.

В листі від 20.11.06., що надійшов на адресу суду 22.11.06., відповідач повідомив суд про тимчасове припинення відвантажу вугілля, та зобов'язується поновити відвантаження залишок вугілля у повному обсязі з найближчий час та тим самим погасити борг перед позивачем.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані  частково з наступних підстав.

Відповідно до договору № 75 від 14.10.2005 року ТОВ «Істок»зобов'язалось передати ПП «Вугіллязбут»вугільну продукцію, а ПП «Вугіллязбут»прийняти і оплатити зазначену продукцію з умовою 100% передоплатою що передбачено п. 5.1 договору № 75 від 14.10.2005 р. Пунктом 2 Специфікація №1 яка є невід'ємною частиною договору на поставку вугільної продукції, було визначено термін поставки - від 19.10.2005р. по 05.11.2005р.

ТОВ „Істок" 14.10.2005 р. відповідно до п.5.1. договору отримало попередню оплату вугільної продукції в розмірі, що складає вартість вугілля та залізничний тариф - 147658,80 грн. від ПП „Вугіллязбуд" (платіжне доручення від 14.10.05. №88).

Відповідно до умов договору №75 від 14.10.2005р., ГШ «Вугіллязбут»звернулось до ТОВ «Істок»з письмовою заявкою про поставку вугільної продукції, але відповідач свої договірні зобов'язання в повному обсязі не виконав і вугільну продукцію в передбачений термін не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.10.05., в якій у зв'язку з невиконанням зобов'язань, взятих на себе ТОВ «Істок», просив раніше перераховані грошові кошти в сумі 147658,80 грн. повернути на розрахунковий рахунок ПП «Вугілля збут».

ТОВ «Істок»почало виконувати свої зобов'язання 21 січня 2006 р. поставило позивачу першу партію вугільної продукції в розмірі 69 тон на суму 25338,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі вугільної продукції за договором № 75 від 21 січня 2006р.

Наступні партії вугільної продукції в розмірі 57,15 тон на суму 21537,90 грн., три партії вугільної продукції по 69 тон по 25448,40 грн. за партію позивач отримував  05.06.06., 05.07.06. та 21.08.06., що підтверджується актами прийому-передачі від 05.06.06., 05.07.06. та від 21.08.06.

Таким чином було здійснено передплату на суму 147658,80 грн., а вугільної продукції отримано на суму 123221,10 грн.

Не виконання належним чином умов договору з боку відповідача, на думку позивача, завдало йому суттєвих збитків, оскільки розраховуючи на своєчасне виконання ТОВ «Істок» договору від 14.10.05. №75, ПП «Вугіллязбут»уклало Договір № 1 від 04.08.05. з Кіровоградським філіалом «Кіровоградпаливо»ЗАТ «Енерговугілля», за яким ПП «Вугіллязбут»взяло на себе зобов'язання передати вугільну продукцію Кіровоградському філіалу, що підтверджується копією договору від 04.08.05. № 1.,наданою до справи. Внаслідок не поставки вугільної продукції ТОВ «Істок», позивач не зміг виконати свої зобов'язання перед Кіровоградським філіалом «Кіровоградпаливо», в зв'язку з чим зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 355,50 грн.

В пункті 8.4. Договору № 75 зазначено, що якщо не одна із сторін за один місяць до закінчення строку договору не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний строк. Позивачем не надано суду доказу звернення до відповідача з вимогою розірвати договір, також позивачем не надано суду доказу оголошення про його розірвання у зазначений в договорі строк.

Відповідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не надано суду доказів того, що  невиконання вимог договору відповідачем в значної мірі завдала йому шкоди. Як повідомив відповідач, відвантаж вугілля з 14.10.05 р по 20.01.06 р. по технічним причинам було тимчасово затримано. З 21.01.06 р. ТОВ „Істок" приступило до відвантаження вугілля. На сьогоднішній день ТОВ „Істок" відвантажило 333,15 тон вугілля на суму 123221,10 грн. Заборгованість перед ПП „Вугіллязбут" в сумі 24437,70 грн. підтверджує Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ „Істок" і ПП „Вуглезбут" від 22.09.2006 р. Від подальшої поставки вугілля ТОВ „Істок" не відмовляється.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)          протиправної поведінки;

2)          збитків;

3)          причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4)          вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як зазначається у позові, у результаті недопоставки відповідачем вугілля позивач отримав збитки у вигляді упущеної вигоди, які виражаються у доході, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин за договором від 04.08.05 № 1 між Кіровоградським філіалом «Кіровоградпаливо»ЗАТ «Енерговугілля»та ПП «Вугіллязбут».

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, договір між ПП"Вугіллязбут" і ТОВ "Істок" не було розірвано, що свідчить про можливість виконання цього договору і що отримання позивачем прибутку не втрачено.

У відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, в порушення ст. 33 ГПК України позивач не надав суду доказів наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками у вигляді упущеної вигоди.

Згідно  з  приписом  частини  2  статті 1214 ЦК  у  разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).  

    У  статті 536 ЦК визначено:

    “1. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

    2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства”.

    Визначені  у  статті 536 ЦК  проценти  є  платою  за користування  чужими  грошовими  коштами, а   їх   безпідставне  набуття  чи  збереження  боржником може  бути  наслідком  подій,  поведінки  самого   стягувача  чи  третіх  осіб,  а  не  лише  результатом  протиправних дій  самого   боржника.

З  огляду  на викладені  приписи  статей  536, 1212  та   1214 ЦК  суд  дійшов    висновку  про  наявність  у      ПП "Вугіллязбут"  права  на  отримання  процентів  як  плати  за  користування  ТОВ "Істок"  його  грошовими  коштами  у  період  від  моменту  перерахування грошових коштів на рахунок відповідача  і  до  моменту  звернення з позовом до суду.

Відповідно  до  припису  частини 1  статті 625 ЦК   боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем правильно, відповідно до ст. 625 ЦК України, розраховано 3% річних.

За таких обставин з урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі залишку попередньої оплати вугільної продукції –24437,70 грн. та 3% річних у сумі 2633,21 грн.

          Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 270,71 грн. та 116,47 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України  "Про державне мито" від 21.01.1993 зайве сплачене державне мито у сумі 359,74 грн., сплачене за платіжним дорученням від 18.08.06. № 407, яке знаходиться в матеріалах справи, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" м. Стаханов Луганської області, вул. Пономарчука, 15, і.к. 23478307  на користь Приватного підприємства "Вугіллязбут" м. Кіровоград, вул. Яновського, 79, і.к. 33615418 борг у сумі 24437,70 грн., 3% річних –2633,21 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 270,71 грн. і 116,47 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

4. Повернути з державного бюджету на користь позивача зайве сплачене державне мито у сумі 359,74 грн., сплачене за платіжним дорученням від 18.08.06. № 407, яке знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення є дане рішення засвідчене печаткою суду.

Рішення підписане 05.12.06.

Суддя                                                                      О.В. Закропивний