Постанова

від 29.03.2013 по справі 801/1758/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2013 р. (14:45) Справа №801/1758/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представника позивача - Слюсаря В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: 15.02.2013 до суду звернувся позивач із названим позовом, яким просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що нарахування штрафних санкцій за названим позовом здійснено всупереч норм діючого податкового законодавства, а тому у відповідача були відсутні підстави застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань. Відповідач, на час виникнення боргу, не мав права на здійснення автоматичного розподілу грошових коштів, сплачених платником податку на погашення податкових зобов'язань. Норма щодо календарної черговості погашення податкового боргу за рахунок будь-яких надходжень грошових коштів спрямованих на сплату податкових зобов'язань, в тому числі за поточними платежами, без врахування призначення платежу набула чинності з 01.01.2011 у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України.

Протокольною ухвалою від 29.03.13 судом здійснено заміну відповідача належним, з Державної податкової служби у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку повноважних представників сторін у судове засідання не забезпечив, посилаючись на неможливість забезпечити явку повноважного представника, надіслав до канцелярії суду письмові заперечення.

Не визнаючи адміністративний позов, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголосив на тому що, застосування штрафних санкцій розміром 20 % від погашеної суми податкового боргу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 58 298,40 грн. за грудень 2010 року, прийнято у зв'язку із несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, оскільки задекларовано платником податків сума зобов'язань фактично сплачена у період з 19.10.2012 по 30.10.2012. У зв'язку із невиконанням норм податкового законодавства щодо обов'язкового погашення платником податків самостійно узгоджених зобов'язань, податковим органом до порушника у відповідності до ст. 123 Податкового кодексу правомірно і обґрунтовано застосовано штрафні санкції, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доводи та заперечення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2012 року в приміщенні ДПІ у м. Керчі проведено камеральну перевірку Кримського республіканського підприємства "Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якого складено акт від 07.11.2012 № 247/15-02/19195199.

Відповідно до названого акта перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платником КРП "ВПВКГ м. Керчі" в частині несвоєчасності сплати Кримським республіканським підприємством "Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у поданій податковій декларації за грудень 2012 року з затримкою сплати понад 30 днів.

На підставі названого акта 12 листопада 2012 року ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС податковим повідомленням-рішенням № 0003401502 повідомило Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", що за порушення строків сплати грошового зобов'язання, затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 291 492 грн., застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 58 298,40 грн.

Подані платником податків в порядку адміністративного узгодження скарги на вказане податкове повідомлення-рішення, залишені Державною податковою службою в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби України та Державною податковою службою України без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з висновками акта перевірки та податковим повідомленням-рішенням, КРП "ВПВКГ м. Керчі" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом, яким просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

Оцінюючи правомірність рішення податкового органу про нарахування платнику податків штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури і яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 19195199, що здійснює свою діяльність на підставі статуту, з 01.01.12 перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС, узятий на податковий облік з 10.09.95, є платником податку на додану вартість з 04.12.06, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, що є територіальним органом у системі органів Державної податкової служби України на якого покладено обов'язок з контролю податкової дисципліни у томі числі контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, суд виходить з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень є правомочним за умови дотримання ним засад, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в його компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії та приймаються рішення, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Як убачається з акта перевірки від 07.11.2012 № 247/15-02/19195199 поданою декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року КРП "ВПВКГ у м. Керчі", як платником податків узгоджено з податковим органом податкові зобов'язання по терміну сплати 30.01.2011 загальною сумою 291 492 грн. Вказаний розмір самостійно узгоджених податкових зобов'язань, як зазначає відповідача, платником податків фактично сплачено у період з 19.10.2012 по 30.10.2012, тобто із затримкою сплати податкових зобов'язань за рудень 2010 року понад 30 календарних днів. Внаслідок недотримання стоків сплати податкових зобов'язань у визначений законом строк, до платника податків, що порушив податкову дисципліну на вказану суму податкових зобов'язань застосовано штрафні санкції сумою 58 298,40 грн., про що свідчить податкове повідомлення рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Надаючи оцінку доводам сторін, змісту позовних вимог та обставинам встановленим під час розгляду справи, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків податкового органу і винесеного на підставі його висновків спірного правового акту індивідуальної дії, суд виходить з того, що твердження податкового органу є безпідставними, суперечать вимог діючого податкового законодавства та належними і допустимими доказами суду не підтверджені.

Відповідно до поданої податкової декларації за грудень 2010 року, строк сплати зобов'язань за якою передбачав повне погашення 30.01.2011, спірні правовідносин вже регулювались положення Податкового кодексу України, відповідно до пункту пункту 46.1 статті 46 якого, визначено, що податкова декларація (розрахунок) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до приписів статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту 57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Отже, виконанням податкового обов'язку, за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як убачається з матеріалів справи, що не спростовано позивачем, на дату граничного терміну сплати податкових зобов'язань за податковою декларацією за грудень 2010 року платником податків у повному обсязі самостійно узгоджень податкові зобов'язання з податку на додану вартість не погашено.

Так, на вимогу положень п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З положень п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З положень частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Водночас до предмета доказування не включають обставини, визнані сторонами, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а також інші обставини, які не належить доказувати.

З досліджених судом матеріалів справи убачається, що КРП "ВПВКГ у м. Керчі" у встановлений податковим законодавством строк сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковою декларацією за грудень 2010 року- до 30.01.2011, платіжними дорученнями від 20.01.2011 № 121 сумою 50 000,00 грн., від 24.01.2011 № 137 сумою 50 000,00 грн., від 27.01.2011 № 197 сумою 50 000 грн., призначенням платежу в яких зазначено: "ПДВ за грудень 2012 року, відповідно декларації № 9006255312 від 19.01.11", платником податків перераховано в рахунок погашення податкових зобов'язань усього 150 000,00 грн. Залишок заборгованості несплаченої на граничний строк сплати складає 141 492,00 грн.

За таких обставин, зважаючи на положення статті 126 ПК України, якими керувався податковий орган при визначення розміру штрафних санкцій, видаючи спірне податкове повідомлення-рішення, суму штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, повинно бути вирахувано у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Тобто, при розрахунку суми штрафу податковий орган був зобов'язаний законом розрахувати розмір штрафних санкцій від погашеної суми податкового боргу, а саме 20% від 150 000,00 грн. Як убачається з наявних матеріалів справи податковим органом здійснено розрахунок із усієї суми податкових зобов'язань, що підлягали сплаті до 30.01.11 за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Вказані факти, що не спростовано письмовими запереченнями, а відповідачем при визначенні розміру штрафних санкцій ці обставини не враховано.

Посилання відповідача на наявність у позивача загальної суми боргу з податку на додану вартість станом на 30.01.2011 у розмірі 4 625 074,70 грн., суд визнає неспроможними, оскільки належними та допустимими доказами відповідач розмір вказаного боргу не підтвердив.

Суд визнає факт наявності порушень податкового законодавства, які допущені позивачем, що передбачає застосування до особи, що їх вчинила, штрафних санкцій. Проте, суд також визнає та зауважує увагу відповідача на частковому погашенні податкових зобов'язань .

Зважаючи на вказане, на думку суду, сума штрафних санкцій, визначених у спірному податковому повідомлені рішенні, з урахуванням вищевказаного, обставин справи, є необґрунтованою, не відповідає меті застосування штрафних санкцій, дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Необґрунтованість розміру штрафних санкцій за порушення позивачем податкової дисципліни, податкового законодавства, зумовлює визнання податкового повідомлення-рішення протиправним внаслідок чого воно підлягає скасуванню.

Оцінивши повідомлені сторонам докази, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, які засновані на приписах Податкового кодексу України, з огляду на що викладені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати, понесені позивачем у зв'язку із розглядом цього спору, документально підтверджені платіжним дорученням від 05 лютого 2013 року № 101, відповідно до приписів статті 94 КАС України, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року № 0003401502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ідентифікаційний код юридичної особи 19195199) судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 582, 98 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.