Ухвала

від 03.07.2013 по справі 801/1758/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1758/13-а

03.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1758/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 29.03.13

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул.Борзенко буд. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013 до суду першої інстанції звернувся позивач з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, яким просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року № 0003401502.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ідентифікаційний код юридичної особи 19195199) судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 582, 98 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що платником податків узгоджено з податковим органом податкові зобов'язання по терміну сплати 30.01.2011 загальною сумою 291 492 грн. Вказаний розмір самостійно узгоджених податкових зобов'язань, платником податків фактично сплачено у період з 19.10.2012 по 30.10.2012, тобто із затримкою сплати податкових зобов'язань за грудень 2010 року понад 30 календарних днів. Внаслідок недотримання строків сплати податкових зобов'язань у визначений законом строк, до платника податків, що порушив податкову дисципліну на вказану суму податкових зобов'язань застосовано штрафні санкції сумою 58 298,40 грн., про що свідчить податкове повідомлення рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Представник позивача - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2012 року в приміщенні ДПІ у м. Керчі проведено камеральну перевірку Кримського республіканського підприємства "Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якого складено акт від 07.11.2012 № 247/15-02/19195199.

Відповідно до названого акта перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платником КРП "ВПВКГ м. Керчі" в частині несвоєчасності сплати Кримським республіканським підприємством "Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у поданій податковій декларації за грудень 2012 року з затримкою сплати понад 30 днів.

Як убачається з акта перевірки від 07.11.2012 № 247/15-02/19195199 поданою декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року КРП "ВПВКГ у м. Керчі", як платником податків узгоджено з податковим органом податкові зобов'язання по терміну сплати 30.01.2011 загальною сумою 291 492 грн. Вказаний розмір самостійно узгоджених податкових зобов'язань, як зазначає відповідача, платником податків фактично сплачено у період з 19.10.2012 по 30.10.2012, тобто із затримкою сплати податкових зобов'язань за грудень 2010 року понад 30 календарних днів. Внаслідок недотримання строків сплати податкових зобов'язань у визначений законом строк, до платника податків, що порушив податкову дисципліну на вказану суму податкових зобов'язань застосовано штрафні санкції сумою 58 298,40 грн., про що свідчить податкове повідомлення рішення від 12.11.2012 № 0003401502.

На підставі названого акта 12 листопада 2012 року ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС податковим повідомленням-рішенням № 0003401502 повідомило Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", що за порушення строків сплати грошового зобов'язання, затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 291 492 грн., застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 58 298,40 грн.

Подані платником податків в порядку адміністративного узгодження скарги на вказане податкове повідомлення-рішення, залишені Державною податковою службою в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби України та Державною податковою службою України без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що сума штрафних санкцій, визначених у спірному податковому повідомлені рішенні, з урахуванням вищевказаного, обставин справи, є необґрунтованою, не відповідає меті застосування штрафних санкцій, дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до поданої податкової декларації за грудень 2010 року, строк сплати зобов'язань за якою передбачав повне погашення 30.01.2011, спірні правовідносин вже регулювались положення Податкового кодексу України, відповідно до пункту 46.1 статті 46 якого, визначено, що податкова декларація (розрахунок) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до приписів статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту 57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Отже, виконанням податкового обов'язку, за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Так, на вимогу положень п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З положень п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З положень частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Водночас до предмета доказування не включають обставини, визнані сторонами, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а також інші обставини, які не належить доказувати.

З досліджених судом матеріалів справи убачається, що КРП "ВПВКГ у м. Керчі" у встановлений податковим законодавством строк сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковою декларацією за грудень 2010 року- до 30.01.2011, платіжними дорученнями від 20.01.2011 № 121 сумою 50 000,00 грн., від 24.01.2011 № 137 сумою 50 000,00 грн., від 27.01.2011 № 197 сумою 50 000 грн., призначенням платежу в яких зазначено: "ПДВ за грудень 2012 року, відповідно декларації № 9006255312 від 19.01.11", платником податків перераховано в рахунок погашення податкових зобов'язань усього 150 000,00 грн. Залишок заборгованості несплаченої на граничний строк сплати складає 141 492,00 грн.

За таких обставин, зважаючи на положення статті 126 ПК України, якими керувався податковий орган при визначення розміру штрафних санкцій, видаючи спірне податкове повідомлення-рішення, суму штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, повинно бути вирахувано у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Тобто, при розрахунку суми штрафу податковий орган був зобов'язаний законом розрахувати розмір штрафних санкцій від погашеної суми податкового боргу, а саме 20% від 150 000,00 грн. Як убачається з наявних матеріалів справи податковим органом здійснено розрахунок із усієї суми податкових зобов'язань, що підлягали сплаті до 30.01.11 за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем часткове погашення заборгованості позивачем не враховано, окрім того, відповідачем не надано достатніх доказів наявності у позивача загальної суми боргу з податку на додану вартість станом на 30.01.2011 у розмірі 4 625 074,70 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 у справі № 801/1758/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко