Постанова

від 27.03.2013 по справі 801/2138/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2013 р. (11:17) Справа №801/2138/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представників сторін:

позивача - Горшунова І.А., довіреність від 12.03.13 № 211, Стенгик О.В., довіреність від 13.03.13 № 210

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Первомайського районного споживчого товариства

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Первомайське районне споживче товариство звернулось до суду із названим позовом, яким просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 23.01.2013 № 000082203, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 616,00 грн. та нараховано штрафні санкції розміром 904,00 грн., а також від 23.01.2013 № 0000092203, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 893,00 грн. та нараховано штрафні санкції розміром 723, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно невраховано первинні бухгалтерські та податкові документи, норми податкового законодавства, що призвело до необґрунтованого нарахування грошових зобов'язань по податкам та необґрунтованого нарахування штрафних санкцій. Позивач вважає, що правових підстав для визнання неправомірними дій із формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з його контрагентами, а також завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток не було, а висновки акта, на підставі якого прийнято спірні рішення, є хибними, засновані на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам.

Ухвалами суду від 01.03.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження за результатами якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про поважність причин їх неявки суд не сповістив, подавши до канцелярії суду письмові заперечення відповідно до яких проти вимог позивача заперечив зазначаючи про безпідставність адміністративного

позову.

Відповідно до заперечень необґрунтованість позовної заяви полягає в тому, що повноважними особами, що проводили перевірку, встановлено факт порушення податкового законодавства, зокрема, завищення податкового кредиту, яке виникло внаслідок здійснення взаємовідносин з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, внаслідок укладення нікчемних правочинів. Взаємовідносини позивача з його контрагентами не мали мети реального настання правових наслідків, спрямовані на заволодіння майном держави, а первинні документи надані позивачем не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

Заслухавши доводи та заперечення представників позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у період з 28.09.2012 по 04.10.2012 проведено позапланову виїзну перевірку Первомайського районного споживчого товариства, ЄДРПОУ 01757656, з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Ротонда Торг", код ЄДРПОУ 32100553 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 11.10.2012 № 1335/22-03/01757656.

Відповідно до висновків акта перевіркою встановлено: порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 завищено валові витрати на загальну суму 14 464 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 616 грн.; порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 662 ЦК України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; порушення пп. 7.2.1, 7.4.1, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ розміром 2 893 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, Первомайським районним споживчим товариством (далі за текстом Первомайське РайСТ) до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС подано письмові заперечення, в яких просив розглянути та прийняти його доводи та ухвалити доцільне рішення, яке б ґрунтувалось виключно на засадах розумності, справедливості, і насамперед, на нормах діючого законодавства.

За результатами розгляду поданого заперечення, податковим органом вказано на обставини встановлення порушення, які передбачають прийняття рішення про вжиття санкцій. Відповідне рішення буде направлено на адресу платника податків, яке він, у відповідності до вимоги податкового законодавства, у разі незгоди, має право оскаржити в порядку адміністративного узгодження або у судовому порядку.

Податковим повідомлення рішенням від 23 січня 2013 року № 0000092203 Красноперекопська ОДПІ АР Крим ДПС повідомила Первомайске РаСТ про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість загальною сумою 3 616,25 грн., з яких штрафні санкції складають 723, 25 грн.

Подані Первомайським РайСТ скарги на вказане податкове повідомлення-рішення залишені Державною податковою службою в Автономній Республіці Крим ДПС України та Державною податковою службою України без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Будучи не згодним з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням за вказаними в акті перевірки висновками, платник податків, скориставшись правом захисту порушеного права суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняте ним рішення, що безпосередньо змінює склад належного йому майна, з метою його збереження.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 01757656, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту, перебуває на податковому обліку у Красноперекопській ОДПІ АР Крим ДПС, узятий на податковий облік в органах державної податкової служби з 30.04.1996 № 33, є платником податку на додану вартість з 16.07.96, індивідуальний податковий номер 017576501210, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, що є територіальним органом у системі органів Державної податкової служби України на якого покладено обов'язок з контролю податкової дисципліни у томі числі контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, суд виходить з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень є правомочним за умови дотримання ним засад, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в його компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії та приймаються рішення, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Як убачається з акта перевірки від 11.10.2012 № 1335/22-03/01757656, висновки якого покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, у порушення пп. 7.2.1, 7.4.1, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-Вр Первомайським РайСТ завищено суму податкового кредиту відносно ПП "Ротонда Торг" на загальну суму 1 712,60 грн. та відносно ТОВ "Кримбудіндустрія" на загальну суму 1 180,20 грн.

Перевіркою відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Ротонда Торг" код ЄДРПОУ 36165656, ТОВ "Кримбудіндустрія" код ЄДРПОУ 32100553 за період з 01.07.2009 по 31.01.2009, під час якої використані: господарські договори, податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг), реєстри отриманих та виданих податкових накладних, фінансово-господарські документи (видаткові накладні); акти списання отриманих товарів, Акти про неможливість проведення зустрічної звірки платників податків від 06.04.2012 № 33/22/36165656 "Про неможливість зустрічної звірик ТОВ "Ротонда Торг", код за ЄДРПОУ 36165656, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року", № 34/22/32100553 "Про неможливість зустрічної звірик ТОВ "Ротонда Торг", код за ЄДРПОУ 32100553, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року".

Вищезазначені податкові звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року проведені на виконання постанов слідчого групи слідчих, старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Осипчук С.В. від 15.05.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, згідно якої "... кримінальна справа № 69-0146 відносно директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого за частиною третьою статті 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП"Строитель Плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "СОЮЗ КДС" ОСОБА_5, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 рр., на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ 35941644) та "транзитне" підприємство - ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_6, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході судового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Гранд-М" (ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (ЄДРПОУ 34946788), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "БрендСтрой" (ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ЄДРПОУ 36693415), ПП "Мастер Торг" (ЄДРПОУ 37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2 КК України.

"Нікчемність" правочинів та "сумнівність" операцій позивача з його контрагентами, податковий орган пов'язує із наявністю актів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами з метою встановлення факту реальності проведення взаємовідносин: від 06.04.2012 № 33/22/36165656 з ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), та від 06.04.2012 № 34/22/32100553 з ТОВ "Криміндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), отриманої інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АРМ "Аудит", пошуково-довідкової системи ДПА України "Картка платника", АРМ "Облік податків і платежів", АРМ "Звіт", АРМ "Облік", даних з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Окрім цього, податковим органом в акті перевірки наведено зміст статей 3, 42, 55, 173, 174, 207, 208 Господарського кодексу України, статей 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", приписи п. 2.4 п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, приписи статей Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" та інших законодавчих актів, з посиланням на які зазначено, що операції позивача з зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Проте, будь-яких доказів на обґрунтування вказаних обставин податковим органом не наведено та до матеріалів перевірки не долучено.

Такі твердження відповідача суд знаходить безпідставним, такими що суперечать нормам діючого законодавства, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини відповідно до періоду їх виникнення, врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких і застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000092203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд виходить з того, що податковий кредит, відповідно до положень статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у 2009 році підлягав формуванню на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини відповідно до періоду їх виникнення, врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких і застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Господарською діяльністю, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Із змісту п. 1.29 ст. 1 названого Закону убачається, що до податку на прибуток підприємств, оподаткування прибутку підприємств, платник податку на прибуток підприємств віднесено визначені в цьому Законі, яким, зокрема, є податки, визначені статтею 13 цього Закону, а також податок на виплату виграшів, доходи від страхової діяльності, інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не вважаються нововведеними податками.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону ; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті названого Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п. 5.3 ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року позивачем задекларовано скорегований валовий дохід сумою 11 402 590 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам Первомайського РайСТ з ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Кримбудіндустрія" за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 встановлено їх завищення всього у сумі 14 464 грн.

Відхилення за актом перевірки виникло за рахунок того, що податковим органом не прийнято до складу валових витрат витрати по взаєморозрахункам з ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Кримбудіндустрія", які позивачем підтверджені документально та використовувались у його господарській діяльності. Усі надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному законодавству щодо вимог, встановлених до цих документів.

Посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основного стану, наявність в ЄДР стану відмінного від "0" - внесення запису про відсутність за місцезнаходженням, з положень пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не спричиняє факту неможливості віднесення понесених позивачем витрат до складу його валових витрат і не зумовлює визнання такого віднесення протиправним, оскільки платником податків підтверджено таке право відповідними розрахунковими, платіжними та фінансово-господарськими документами.

За таких підстав, висновки податкового органу стосовно завищення валових витрат за даними поданої декларації з податку на прибуток підприємств сумою 14 464 грн., і як наслідок заниження податку на прибуток в зазначеній сумі суд вважає безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 000082203 прийнято без достатніх на то правових підстав, з огляду на що підлягає скасуванню.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначались в Законі України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку на вимогу п.п. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

З положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

З положень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 названого Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

З положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п. 7.3.1 п.п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На вимогу пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 згаданого Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

На думку податкового органу, платником податків неправомірно сформовано податковий кредит від ПП "Ротонда Торг" у сумі 1 712,60 грн. та від ТОВ "Кримбудіндустрія" у сумі 1 180,20 грн., а всього за жовтень, листопад, грудень 2009 року сумою 2 892,80 грн.

Відповідно до тверджень податкового органу сума донарахованого податку на додану вартість у розмірі 3 616,25 грн. визначена до сплати платнику податків у зв'язку з завищенням податкового кредиту, що був нарахований за нікчемними угодами та за відсутності належних первинних документів по операціях з "сумнівними" контрагентами, господарські відносини з якими не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже не пов'язані з господарською діяльністю позивача, спрямовані на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди з метою формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2009 року, листопаді 2009 року, грудні 2009 року позивачем нараховані грошові зобов'язанні з податкового кредиту сумою 3 616,25 грн., пов'язаний із придбанням робіт (товарів, послуг) по правовідносинам з ПП "Ротонда Торг" та ТОВ "Кримбудіндустрія".

З досліджених судом видаткових накладних від 10.11.2009 № 1595, від 01.12.2009 № 1736 Первомайським РайСТ придбано у ПП "Ротонда Торг" вітрину барну вартістю 6 315,00 грн., ПДВ 1 148,00 грн. та прилавок вартість якого складає 1 100,00 грн. та ПДВ сумою 220,00 грн. Виданими податковими накладними від 30.10.09 № 1487 сумою 4 500,00 грн., з яких ПДВ складає 750,00 грн., та від 10.11.09 № 1595 сумою 4 455,60 грн., з яких ПДВ складає 742,60 грн. підтверджено придбання вітрини барної, а податковим накладними від 24.11.09 № 1615 сумою 600,00 грн., з яких ПДВ складає 100,00 грн. та від 01.12.09 № 1736 сумою 720,00 грн., з яких ПДВ складає 120,00 грн., документально підтверджено придбання прилавку.

Як убачається з первинних фінансово-господарських та податкових документів платником податків, у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджено факт придбання товарів, отримання податкових накладних, які у відповідності до терміну їх отримання віднесено до складу того податкового періоду, в якому виникли податкові зобов'язання, а також право на нарахування податкового кредиту.

З дослідженого судом договору підряду від 06 жовтня 2009 року № 295, укладеного між Первомайським РайСт, як Замовником, та ТОВ "Кримбудіндустрія", як Підрядником, останнім узято на себе зобов'язання із випробування та вимірювання опору мереж заземлення, ізоляції електричних мереж, петлі фази нуль у торгових точках, за виконання яких Замовник зобов'язався прийняти роботи (послуги) та оплатити їх відповідно до ціни договору, сума якого склала 7 081,20 грн.. у тому числі ПДВ розміром 1 180,20 грн.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року та акту прийомки виконаних робіт за жовтень 2009 року Підрядником на виконання умов договору виконано із випробування та вимірювання опору мереж заземлення, ізоляції електричних мереж, петлі фази нуль у торгових точках пусконалагоджувальні роботи, внаслідок чого виставлено до сплати рахунок від 27 жовтня 2009 року № 400 на загальну суму 7 081,20 грн., з яких 1 180,20 грн. складає ПДВ. Після виконання обов'язку із сплати замовлених робіт Підрядником на адресу Замовника надано податкову накладну від 28 жовтня 2009 року № 683 на загальну суму 7 081,20 грн., з яких 1 180,20 грн.

Факт надання вищевказаних фінансово-господарських та податкових документів для перевірки, відображення відповідних відомостей у податковій звітності Первомайським РайСТ підтверджується актом перевірки, не спростовано та не заперечувалось відповідачем в ході судового розгляду.

Зважаючи на наявність у податкових накладних усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за датою отримання вказаних податкових накладних, платник податків відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону у жовтні 2009 року, листопаді 2009 року та грудні 2009 року правомірно нарахував та відобразив у податковій звітності податковий кредит сумою 2 893 грн. Як вже зазначалось раніше, матеріали справи підтверджують використання позивачем отриманої роботи (послуг) в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Формування на підставі належно оформлених документів податкового та бухгалтерського обліку податкового кредиту сумою 2 893,00 грн., у відповідності із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", що встановлено судом з матеріалів справи, спростовує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та його доводи щодо заниження платником податків податкового кредиту на 2 893,00 грн.

Окрім цього, надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності висновків відповідача про фіктивність взаємовідносин, нікчемність правочинів та безтоварність отриманих робіт та послуг, суд виходить з того, що відповідачем без достатніх на то повноважень, передусім з їх перевищенням, надано правову оцінку господарським правовідносинам позивача з його контрагентами та укладеним правочинам, з огляду на наступне.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 204, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорюванні. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Правосуддя в Україні з положень статті 124 Конституції України здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Укладені позивачем правочини не визнавались судом не дійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, чітко визначений статті 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є одна з перелічених у статті 228 Цивільного кодексу України умов. При застосуванні цієї норми слід встановити, що правочин направлений на незаконне заволодіння майном держави, і саме після цього він стає нікчемним.

Виходячи з викладених норм, суд вказує, що визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинне передувати відповідне рішення компетентного органу, яким встановлено, зокрема завдання шкоди державі, проте такі відомості в акті перевірки відсутні.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу. Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Так, посилання в акті перевірки на постанову слідчого не є належним доказом, який приймається судом до уваги при розгляді справи. У даному випадку належним та допустимим доказом є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, що набрали законної сили, які відповідно до частини 4 статті 72 КАС України, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів існування вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів невиконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, тому висновки відповідача, що операції з виконання робіт позивача з зазначеними вище контрагентами, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ, не спричиняють реального настання правових наслідків позбавлені належного обґрунтування.

Для підтвердження права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована. Більш того, судом встановлено й фактичне використання отриманих робіт (товарів, послуг) у межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій у податкових повідомленнях-рішеннях від 23 січня 2013 року № 000082203 та № 0000092203 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, де відповідачем є суб'єкт владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 114,70 грн. підлягає поверненню шляхом безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 01.04.2013.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 21.03.13 № 000082203 та № 0000092203.

3. Стягнути на користь Первомайського районного споживчого товариства (ідентифікаційний код юридичної особи 017457656) судовий збір у розмірі 114,70 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.