Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а-14248/09/11/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14248/09/11/0170

12.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

при секретарі судового засідання Єрохіної Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Море"- Гагаріна Ганна Олексіївна, довіреність № 1 від 02.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби- Палюх Олексій Васильович, довіреність № 10112/9/10 від 09.11.12

прокурор, Прокуратури АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-14248/09/11/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 02.08.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Море" (вул. Набережна, буд.25,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.12 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Море" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби, за участю Прокуратури АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби №0001432301/1 від 21.08.2006 року.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.12 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що посадовою особою ДПІ в м. Алушта проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ "Пансіонат "Море" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий розрахунок за листопад 2003 року. За результатами перевірки складено акт №1077/23/19011733 від 24.07.2006р. (а.с.37-41, т.1), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР зі змінами і доповненнями внаслідок чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування у розмірі 163890грн. 27.07.2006р. на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001432301/0 яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за листопад 2003року у сумі 163890,80грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності прокурора.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Море" є юридичною особою (ідентифікаційний код 19011733), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.30, т.2), з 07.06.2000 знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Алушта АР Крим ДПС та є платником податку на додану вартість (свідоцтво, яке було чинне на момент здійснення спірних господарських операцій, №00242475 НВ №607549 від 15.06.2000, що підтверджується копією акту перевірки від 24.07.2006 за №1077/23/19011733(а.с.37-41, т.1).

Посадовою особою ДПІ в м. Алушта проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ "Пансіонат "Море" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий розрахунок за листопад 2003 року.

За результатами перевірки складено акт №1077/23/19011733 від 24.07.2006 (а.с.37-41, т.1), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168-97-ВР зі змінами і доповненнями внаслідок чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування у розмірі 163890грн.

Як вбачається із акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв'язку із наступними обставинами.

Так, в акті зазначено, що підприємством за листопад 2003 року до ДПІ в м. Алушта подана декларація №15247 від 23.12.2003 із заявленою сумою бюджетного відшкодування у розмірі 423106 грн. ДПІ в м. Алушта була проведена позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої складено акт №60/23-2-8/19011733 від 09.08.2004. У ході перевірки були направлені запити до інших ДПІ, на проведення зустрічних перевірок постачальників, з місячним обсягом придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ понад 10 000 грн.

Зокрема, ДПІ в м. Алушта направлені запити до ДПІ Солом'янського району м. Києва на загальну суму 17283грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Експобуд". На адресу ДПІ в м. Алушта надійшла відповідь за №3574/7/23-0309-986 про неможливість провести зустрічну перевірку у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, та інформацією ВПМ ДПІ Солом'янського району м. Києва про неможливість знаходження посадових осіб, так як за даними АБ м. Києва та Київської області не значаться. Також ДПІ в м. Алушта направлені запити до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на загальну суму 35478грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Воля Промоушн". До ДПІ в м. Алушта надійшла відповідь №2782/7/23-7/3655/7 про те, що підприємство перейменовано у ТОВ "Івента" та є посередником, постачальником є ДП "АТ Трейд Україна" та ПП "Реал 2002". Відносно постачальників, до ДПІ у м.Алушта надійшла відповідь №13270/7/23-702 Голосіївського району м.Києва по підприємству ПП "Реал 2002" про неможливість проведення зустрічної перевірки тому, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, з вересня 2003року не звітує, №15341/7/23-1410 Печерського району м. Києва про підприємство ДП "АТ Трейд Україна" про неможливість провести зустрічну перевірку у зв'язку із тим, що підприємство знято з обліку, згідно рішення господарського суду про визнання банкрутом. По третьому ланцюгу ДПІ в м. Алушта надіслано запит до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про надання відповіді відносно ЗАТ "Проексервіс" та отримано відповідь №2723/7/15-406, №3916/7/23-0904/077 про неможливість провести зустрічну перевірку, так як на сьогоднішній день підприємство не звітує, згідно проведених оперативних даних за юридичною адресою не знаходиться, засновники за даними АБ не значаться.

Згідно п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Із наведених обставин, податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки неможливо перевірити фактичну сплату контрагентами позивача суми податку до бюджету, а бюджетне відшкодування можливо лише у випадку фактичної сплати податку до бюджету, позивач не має право на отримання заявленої суми бюджетного відшкодування.

27.07.2006р. на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001432301/0 яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за листопад 2003року у сумі 163890,80грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 27.07.2006р. за №0001432301/0 позивач оскаржив його в адміністративному порядку(а.с.43,44,т.1).

Рішенням ДПІ в м. Алушта про результати розгляду скарги від 20.08.2006р. за №3653/10/23, скарга ВАТ "Пансіонат "Море" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.07.2006р. за №0001432301/0 без змін, внаслідок чого позивачу направлене податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006р. за №0001432301/1(а.с.45-47, т.1).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період включення позивачем до складу податкового кредиту та до бюджетного відшкодування спірних сум ПДВ діяв Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168-97-ВР.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168) цей Закон визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пункт 1.6. ст.1 Закону №168 передбачав, що податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 було встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.1.8. ст.1 Закону №168 було передбачено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР від 28.12.1994р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №344) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32. ст.1 Закону №344 було передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна. Окрім того, суми податку, із яких складається податковий кредит, повинні бути сплачені при придбанні товарів (робіт, послуг) вартість яких у свою чергу яких відноситься до складу валових витрат виробництва. З урахуванням вимог пп.5.1. ст.5 Закону №334 до валових витрат виробництва відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Щодо суми податкового кредиту у розмірі 35478,23грн. за контрагентом ТОВ "Воля-Промоушн" до матеріалів справи залучені податкові накладні, №52 від 14.08.03р., №50 від 31.07.2003р., №49 від 03.07.2003р., №48 від 02.07.2003р., №54 від 22.08.2003р.№53 від 19.09.2003р., №59 від 30.09.2003р., які відповідають вимогам п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону №168 (а.с. 75-81 ІІ том).

Отримання товару підтверджується видатковими накладними №22 від 09.06.1003р, №23 від 09.06.2003р. (а.с. 62-64 ІІ том).

Як вбачається із акту приймання-передачі робіт від 30.06.2003 звукове обладнання, яке отримано за вказаними видатковими накладними встановлено у приміщеннях, вказаних замовником (а.с. 65 ІІ том).

Вартість робіт сплачена позивачем на користь ТОВ "Воля-промоушн" у повному обсязі, що підтверджуються належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №1611 від 14.08.2003р, 1474 від 31.07.03р., №1156 від 03.07.2003р., №1136 від 02.07.2003р., №1709 від 21.08.2003р., №1671 від 19.08.2003р., №1672 від 19.08.2003р., №1862 від 10.09.2003р.(а.с. 67-74 ІІ том).

Введення до експлуатації акустичних приладів, які придбані позивачем у ТОВ "Воля-промоушн" підтверджується актом вводу до експлуатації. Цим актом підтверджується встановлення таких приладів у ресторані, який належить позивачу (а.с. 82 ІІ том).

Щодо суми податкового кредиту у розмірі 17283,22грн. за контрагентом ТОВ "Експобуд", до матеріалів справи залучені податкові накладні №1 від 02.10.2003р., №2 від 06.10.2003р., №3 від 07.10.2003р., які відповідають вимогам п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону №168(а.с. 86,87 ІІ том).

Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 31.10.2003р. №РН-0000001. За вказаною накладною позивачем була отримана фурнітура на суму 103700грн., в тому числі ПДВ у розмірі 17283,33грн.(а.с.83,84 ІІ том).

Оплата вартості поставленого товару підтверджується копіями платіжних доручень №2035 від 02.10.2003р., №2057 від 06.10.2003р., №2080 від 07.10.2003р.(а.с.88-90 ІІ том).

Отримана позивачем від ТОВ "Експобуд" фурнітура була оприбуткована на склад та згодом списана, що підтверджується звітами за господарськими операціями та актом на списання(а.с.91-94 ІІ том) .

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність у позивача права на включення спірних сум до складу податкового кредиту, оскільки ним дотримані усі передбачені законом вимоги, які є необхідною умовою для виникнення у платника податку права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Проте, вказані обставини, не мають значення для вирішення питання про правомірність рішення податкового органу, оскільки як встановлено у судовому засіданні, підтверджується висновком судово-економічної експертизи та підтверджується актом перевірки №60/23-2/8/19011733 від 19.08.2004р., який складений безпосередньо посадовими особами відповідача, суми ПДВ у розмірі 52760,56грн. за вказаними контрагентами, були включені позивачем до складу податкового кредиту грудня 2003р.

Порядок визначення суми, яка підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню було передбачено ст.7 Закону №168.

Зокрема, пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168 передбачено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Пп. 7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону №168 передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Із наведеного випливає, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку, яке виникло між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Оскільки суми ПДВ, за господарськими операціями із позивача із ТОВ "Воля-промоушн" у сумі 35478,23грн. та ТОВ "Експобуд" у сумі 17282,33грн. були включені до податкового кредиту грудня 2003року, вони не брали участь у розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2003р., а відтак, судова колегія приходить до висновку, що податковий орган безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за листопад 2003р. на 52760,56грн. (35478,23грн. + 17282,33грн.) за вказаними господарськими операціями.

Жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, та як наслідок позбавлення бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 327 від 10.08.2005р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, та чинного на момент складання акту перевірки, (далі Порядок) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 1.7. Порядку було встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.2. Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

У порушення вказаних вимог Положення акт перевірки не містить вказаних у п.1.7, пп. 2.3.2. Порядку відомостей, зокрема не зазначено показники, які були відображені позивачем за спірними господарським операціями у своєї податковій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання. Не зазначені первинні документи, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Як вбачається із акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, вказану суму бюджетного відшкодування податковий орган пов'язує із здійсненням господарських операцій із ЗАТ "Проектсервіс".

Відповідач не надав доказів які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ЗАТ "Проектсервіс" та включення сум ПДВ за такими господарськими операціями до складу податкового кредиту та, як наслідок, до бюджетного відшкодування листопада 2003року.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки оскаржуване рішення не відповідає вказаним критеріям, оскільки прийнято з порушення вимог чинного на той час Закону №168 та безпідставно, тобто не на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.12 у справі № 2а-14248/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта