Постанова

від 09.04.2013 по справі 820/1937/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2013 р. № 820/1937/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Ємельяненка Д.Д., Архангельського М.Ю.

відповідача - Дитиненко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 04.03.2013 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 268459,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 28113,00 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова проводилась позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за період 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та ТОВ «Опттехноконсалтинг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було складено акт № 679/22.1-07/30140259 від 18.02.2013 року.

В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Енергоімпекс 2010» з ТОВ «Опттехноконсалтинг», код 36815629, за січень-грудень 2011 року, ТОВ «Промтехноопт», код 37092055, за січень-вересень 2011 року та п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268 459 грн., у т.ч. за січень 2011 року в сумі 25 895 грн., за лютий 2011 року в сумі 27 751 грн., за березень 2011 року в сумі 28 960 грн., за квітень 2011 року в сумі 25 769 грн., за травень 2011 року в розмірі 24 179 грн., за червень 2011 року в сумі 23 459 грн., за липень 2011 року в сумі 23 298 грн., за серпень 2011 року в сумі 22 030 грн., за вересень 2011 року в сумі 22725,0 грн., за жовтень 2011 року в сумі 20 187 грн., за листопад 2011 року в сумі 24 206 грн.

04.03.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова, на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення №0000162201, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 268459,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 28113,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним, через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що винесене ДПІ податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» взято на податковий облік 26.10.1998 року за №10538 державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова проводилась позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за період 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та ТОВ «Опттехноконсалтинг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було складено акт № 679/22.1-07/30140259 від 18.02.2013 року.

В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Енергоімпекс 2010» з ТОВ «Опттехноконсалтинг», код 36815629, за січень-грудень 2011 року, ТОВ «Промтехноопт», код 37092055, за січень-вересень 2011 року та п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України , в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268 459 грн., у т.ч. за січень 2011 року в сумі 25 895 грн., за лютий 2011 року в сумі 27 751 грн., за березень 2011 року в сумі 28 960 грн., за квітень 2011 року в сумі 25 769 грн., за травень 2011 року в розмірі 24 179 грн., за червень 2011 року в сумі 23 459 грн., за липень 2011 року в сумі 23 298 грн., за серпень 2011 року в сумі 22 030 грн., за вересень 2011 року в сумі 22725,0 грн., за жовтень 2011 року в сумі 20 187 грн., за листопад 2011 року в сумі 24 206 грн.

04.03.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова, на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення 0000162201, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 268459,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 28113,00 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Опттехноконсалтинг» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ». В ході проведення зустрічної перевірки встановити місцезнаходження та провести зустрічну перевірку контрагентів не має можливості. Також, відповідач зазначає, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова було складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки.

Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Опттехноконсалтинг» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між позивачем та контрагентами є нікчемними.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» було укладено агентський договір №07/А від 04 січня 2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Опттехноконсалтинг».

Відповідно до умов цього договору Принципал (ТОВ «Енергоімпекс 2010») поручає, Агент зобов'язується виконати дії щодо пошуку потенціальних покупців та продавців товару.

На підтвердження реальності даного договору позивачем було надано до матеріалів справи договір з додатковими угодами, акти здачі-прийняття наданих послуг та звіти щодо виконаних дій, платіжні доручення та податкові накладні.

Також судом в судовому засіданні було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» було укладено договір доручення №23 від 09 грудня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНООПТ».

Згідно до умов цього договору Повірений (ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ») зобов'язується виконати дії за рахунок Довірителя (ТОВ «Енергоімпекс 2010»), а саме щомісячне оформлення документів, необхідних для заявки на покупку електроенергії в ДП «Енергоринок», та щомісячне оформлення інших документів для отримання електроенергії в ДП «Енергоринок».

На підтвердження реальності даного договору позивачем було надано до матеріалів справи договір з додатковими угодами, акти здачі-прийняття наданих послуг та звіти щодо виконаних дій, платіжні доручення та податкові накладні.

Відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також , п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Щодо посилання в акті перевірки на відсутність ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за юридичною адресою, суд вказує, що єдиними відомостями про відсутність юридичної особи за місцем реєстраціє є відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вважає за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» та ТОВ «Опттехконсалтинг», суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» та ТОВ «Опттехконсалтинг» за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів позивачем , оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів (договорів підряду), укладених позивачем з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» та ТОВ «Опттехконсалтипнг», в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є документально та нормативно обґрунтованими, законними та правомірними.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС від 04 березня 2013 року №0000162201.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс 2010» сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 квітня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко