Рішення

від 08.04.2013 по справі 5023/3851/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 5023/3851/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття грунтового покриву без спеціального дозволу за участю представників сторін:

прокурора - Хвостенко О.Є., службове посвідчення № 013770 від 06.12.2012 року,

позивача - Сосіної І.О. за довіреністю № 108/01-21/0816 від 16.01.2012 року,

відповідача - Бондаренко І.Е. за довіреністю № б/н від 06.09.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (надалі - Відповідач) на користь державного та місцевого бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в розмірі 5292,33 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року (колегія у складі суддів: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В. ) рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 лютого 2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року у справі 5023/3851/12 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Після надходження справи 5023/3851/12 до господарського суду Харківської області, у відповідності до Витягу від 20.02.2013 року з автоматизованої системи документообігу суду Харківської області, справу передано в провадження судді Бураковій Аллі Миколаївні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2013 року було призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на "18" березня 2013 р. о 11:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2013 року було розгляд справи відкладено на 04.04.2013 року о 12:30 годині.

До господарського суду Харківської області 08.04.2013 року від прокурора надійшов супровідний лист (вх. 13094), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи Витяг з ЄДРЮО та ФОП стосовно відповідача станом на 03.04.2013 року.

До господарського суду Харківської області 08.04.2013 року від позивача надійшов супровідний лист (вх. 13092), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги заявлені прокурором підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд в задоволені позову відмовити. Надав пояснення по суті справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, а також враховуючи приписи викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 05 лютого 2013 року по справі 5023/3851/12, суд вважає, що позовні вимоги В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Ульяна" при здійсненні будівництва об'єкту підвищеної небезпеки стаціонарних АЗС з офісом, магазином, кафе "Бістро" та ПТО автомобілів на земельній ділянці, розташованій за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський.

Під час перевірки встановлено, що згідно рішення 5 сесії Харківської міської Ради 6 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.02.2011р. за № 159/11, ТОВ "Ульяна" надано земельну ділянку в оренду, загальною площею 0,8275 га, по Ростовському шосе для будівництва стаціонарних АЗС та АГЗП з офісом, магазином "Бістро" та ПТО для автомобілів строком до 01.06.2012р, але не пізніше прийняття об'єкту в експлуатацію.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17-19.08.,22.08 2011 року № 840/07-46. Акт перевірки був отриманий та підписаний директором ТОВ „Ульяна" Кукурики М.М. без зауважень, про що свідчить його підпис та печатка на останній сторінки акту.

В результаті обстеження території Відповідача зафіксовано зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на 3 земельних ділянках площами 0,01155 га, 0,264 га, 0,045 га без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України. Вимірювання проводилося рулеткою металевою (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 08.11.2010 року № 03/6837. Чинне до 08.11.2011 року)

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення позапланової перевірки Відповідача було надано припис від 23.08.2012 № 04-22-17, яким було зобов'язано директора підприємства отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський. Даний припис був прийняти до виконання директором підприємства без зауважень, про що свідчить його особистий підпис та печатка установи.

Керуючись "Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p.N 963 розраховано шкоду зумовлену зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без відповідного дозволу на загальну суму 5 292,33 грн. та пред'явлено претензії за №№ 16-163 від 30.08.2011 року.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Приписами статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлений обов'язок власників та землекористувачів, в тому числі орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до наказу Держкомзему України „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок" №1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до наказу Держкомзему України „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок,, № 1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

В зв'язку з вищевикладеним вбачається, що протиправною діяльністю Відповідача державі заподіяно шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що підтверджено матеріалами перевірки, розмір якої становить 5292,33 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ст. 5 ЦК України). Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Положення цього ЦК України застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст. 9 ЦК України). Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Так, відповідно статей 166 та 168 Земельного кодексу України, статей 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про охорону земель", Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, та відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за № 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок" (надалі Порядок) останній визначає процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, а вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Так, власники (п.п.3.1. - 3.5. Порядку) земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів. Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України /далі - Держкомзему/) відмовляє у видачі дозволу. Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Для отримання дозволу (п.п. 41.- 4.10 Порядку) власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему). До заяви (додаток 1) додаються такі документи: копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою; копія паспорта громадянина (для військових - посвідчення офіцера; юридичних осіб - копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту (положення), інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові керівника (заступника), а також особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, їх номери телефонів; представників - копія паспорта громадянина /посвідчення офіцера/, довіреність на отримання дозволу, інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону); проект землеустрою із зазначенням його розробника, копія ліцензії на проведення робіт із землеустрою; копія агрохімічного паспорта земельної ділянки; копія договору на виконання земляних робіт (у разі якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з іншою фізичною чи юридичною особою), прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону; копія документа, що підтверджує сплату коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності).

Заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання.

У разі необхідності проведення обстеження значних площ земельних ділянок, на яких планується провести зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), термін розгляду заяви може бути продовжено за письмовою згодою заявника, але не більше ніж на 10 календарних днів.

За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови. Дозвіл (додаток 2) оформляється у двох примірниках. Перший примірник дозволу вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом заявнику, другий - залишається в органі, що його видав. Дозвіл підписується начальником відповідного інспекційного органу Держкомзему та скріплюється гербовою печаткою. Строк дії дозволу встановлюється відповідно до строків проведення земляних робіт, визначених у проекті землеустрою. Бланки дозволів повинні бути надруковані в друкарні, мати єдину наскрізну нумерацію в межах відповідного інспекційного органу Держкомзему. Виготовлення бланків дозволів забезпечують інспекційні органи Держкомзему. Після отримання бланків дозволів з друкарні вони реєструються, видаються та обліковуються відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому облік виданих дозволів ведеться у Журналі реєстрації дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - Журнал) (додаток 3), який ведеться в інспекційних органах Держкомзему (п.п. 5.1.-5.3 Порядку). Сторінки журналу мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені підписом начальника відповідного інспекційного органу Держкомзему та печаткою. Дозвіл повинен бути зареєстрований у день його видачі.

За п. 7.2. Порядку після проведення рекультивації порушених земель проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, який підписується представниками інспекційного органу Держкомзему, територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявником. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

У Порядку визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (далі - дозвіл), якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Проте, не потребує оформлення дозволу у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Цей дозвіл видається згідно заяви юридичної чи фізичної особи на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний інспекційний орган Держкомзему України відмовляє у видачі дозволу.

Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Наказом Держбуду України від 20.01.2004 N 8 затверджені Державні будівельні нормативи України (Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004). У додатку К до наказу визначено, що обсяг і оформлення розділу "Оцінка впливів на навколишнє середовище" (ОВНС) регламентується ДБН А.2.2-1. До складу ОВНС обов'язково включається розділ "Щодо охорони земельних ресурсів", у якому визначається "обґрунтування передбачуваних способів зняття та збереження родючого шару ґрунту, транспортування його до місця складування (або тимчасового зберігання) та нанесення на земельну ділянку, яка відновлюватиметься, або ж на малопродуктивні угіддя".

Відповідно до пункту 1.1 наказу Держбуду України право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

Перед видачею дозволу (п.п. 3.1. - 3.4. Листа) на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки інспекційний орган Держкомзему України повинен обстежити земельну ділянку, на якій планується здійснити зняття родючого шару ґрунту. При обстеженні земельної ділянки, державний інспектор вивчає можливість виконання умов зняття та збереження родючого шару ґрунту, які визначені у проекті (наявність місць для складування родючого шару ґрунту, передбачувані способи його зберігання, транспортування до місця складування чи тимчасового зберігання).

В залежності від складності земляних робіт (об'єму знятті родючого шару ґрунту, площі, на якій здійснюється його зняття, термінів виконання робіт) інспекційний орган Держкомзему України планує строки проведення контрольних перевірок (оперативні перевірки чи поетапний контроль).

Після проведення рекультивації порушених земель інспекційний орган Держкомзему України, який видав дозвіл, за участю представника територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявника проводять обстеження земельної ділянки і складають акт. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Якщо рекультивація порушених земель проводилась за кошти державного (місцевого) бюджету, приймання рекультивованих земельних ділянок та інших робіт, пов'язаних з охороною земель, здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (протиерозійні гідротехнічні споруди, рекультивація порушених земель) державного замовлення, який затверджено наказом Держкомзему України від 09.12.96 N 112.

Також зазначені позиції викладені і у Листі Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 01.11.2007 N 6-8-1982/1049, Листі від 31.03.2008 N 6-8-804.

Додатково суд зазначає, що відповідно до Листа Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 27.11.2008 N 6-8-3923 однією із умов отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на землях сільськогосподарського призначення є наявність агрохімічного паспорта земельної ділянки, що є єдиним документом, який підтверджує наявність чи відсутність родючого шару ґрунту, а не довідка про стан родючості ґрунтів земельної ділянки тощо. Органами, які видають агрохімічні паспорти на земельні ділянки, є обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів та якості продукції і організації, які мають відповідні ліцензії. Для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на землях несільськогосподарського призначення необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Відповідно до пункту "і" статті 184 Земельного кодексу України, статей 25 та 36 Закону України "Про землеустрій" проведення ґрунтових обстежень чи оновлення матеріалів ґрунтових обстежень земельних ділянок є одним із заходів землеустрою. Технічна документація щодо проведення (оновлення матеріалів) ґрунтових обстежень земель розробляється фізичними та юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт за відповідним кодом Єдиного ліцензійного реєстру кодів, робіт (операцій, послуг).

Також зазначені позиції викладені і у Листі Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 08.09.2008 № 6-8-2857/1272

Таким чином Відповідачем не доведено вчинення з його боку дій передбачених ст.ст. 166 та 168 ЗК України, ст.ст. 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Положенням Про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 N 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок", Листами Державного комітету України по земельних ресурсах і Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 10.03.2005 N 6-8-199, від 01.11.2007 N 6-8-1982/1049, від 31.03.2008 N 6-8-804, від 27.11.2008 N 6-8-3923, а тому правова позиція Позивача не спростовується доводами Відповідача (а.с. 85-86).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім, щодо спростовання доказів Прокурора та Позивача по справі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 168 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 16, код ЄДРПОУ 24135957) на користь державного та місцевого бюджетів р/р 33110331700009, банк одержувача УДКС в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999701, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в розмірі 5 292,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 16, код ЄДРПОУ 24135957) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 609,50 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3851/12