Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-14365/11/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14365/11/0170/17

05.03.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-14365/11/0170/17 за апеляційною скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 06.09.12

за позовом Заступника прокурора м. Керчі (вул. Радянська 12,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 року адміністративний позов Заступника прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" про стягнення, - задоволено.

Стягнуто з рахунків Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", у банках його обслуговуючих, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб сумою 937 047,20 грн., що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету м. Керч на р/р 33212800500019, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 24030783, код платежу 11010100.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі".

У судове засідання 05.03.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Плановою виїзною перевіркою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Керчі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 30.09.10р., про що складено акт від 13.01.11р. № 22/23-1/19195199, встановлено порушення платником податків пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок на додану вартість", за період, що перевірявся, платником податків допущено порушення граничних термінів сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету, тобто утворення податкового боргу у сумі 937 047,20 грн., у т.ч. у сумі 78 376,12 грн. за квітень 2009 року, у сумі 115 826,57 грн. за травень 2009 року, у сумі 117 836,30 грн. за червень 2009 року, у сумі 119 968,40 грн. за липень 2009 року, у сумі 109 273,22 грн. за серпень 2099 року, у сумі 92 931,65 грн. за вересень 2009 року, у сумі 70580,06 грн. за жовтень 2009 року, у сумі 121 207,61 грн. за листопад 2009 року, у сумі 91 256,05 грн. за грудень 2009 року, у сумі 19 791,22 грн. за січень 2010 року.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зазначена сума по податку з доходів фізичних осіб визначена відповідачем самостійно, шляхом подачі податковому органу податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку.

З положень пункту 17.1 ст. 17 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент, про що свідчать приписи абз. "а" п. 17.2 ст. 17 названого Закону.

Відповідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8).

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону).

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (пп.8.1.4 п.8.1. ст. 8. Закону).

З положень абзацу "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Висновком № 62/12 судово-економічного експерта від 21.06.2012р. підтверджено у повному обсязі висновки ДПІ в м. Керчі, викладені в акті планової документальної перевірки №22/23-1/19195199 від 13.01.2011 р., в частині наявності у відповідача (КРП "ВПВКГ м. Керчі") заборгованості по сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за період з квітня 2009 р. по січень 2010 р. в сумі 937 047,20 грн.

Податок з доходів фізичних осіб, нарахований КРП "ВПВКГ м. Керчі" з квітня 2009р. по січень 2010р. сплачено КРП "ВПВКГ м. Керчі" за період з 21.05.09р. по 01.03.10р. лише частково, сумою 283 245,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку "проведено" та виписками банку по поточних рахунках платника.

Оплата податку з доходів фізичних осіб сумою 283 245,00 грн. відображена в бухгалтерському обліку КРП "ВПВКГ м. Керчі" за період травень 2009р. - березень 2010р. за кредитом субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" в кореспонденції з дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками".

За даними судової економічної експертизи, станом на 30.09.10р. (остання дата в періоді перевірки) заборгованість КРП "ВПВКГ м. Керчі" перед бюджетом за податком з доходів фізичних осіб, нарахованим у квітні 2009 р.-січні 2010р., становить 969 213,64 грн.

Розбіжності даних судової експертизи з даними акту перевірки ДПІ щодо заборгованості КРП "ВПВКГ м. Керчі" по податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за квітень 2009р. - січень 2010р., станом на 30.09.2010р. складають 32 166,44 грн. (969 213,64 грн. - 937 047,20 грн.) - за даними судової експертизи заборгованість на 32 166,44 грн. вище.

Вказані розбіжності в сумі 32 166,44 грн. виникли за рахунок того, що при розрахунку заборгованості (наведений в додатку до акту перевірки) ДПІ зараховано "переплату за вересень 2010р." сумою 32 166,44 грн. за платежем від 22.12.10р. в рахунок погашення податку за квітень 2009р. Але таке зарахування здійснено ДПІ помилково, так як: платіж від 22.12.10 р. мав призначення не "за вересень 2010р.", а "за жовтень 2010р.", переплата за жовтень 2010р. відсутня.

Як то встановлено судовою експертизою, сума заборгованості за період, що перевівся податковим органом, є більшою, ніж вказано в акті податкового органу, на 32 166,44 грн., проте розмір заборгованості по сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за період з квітня 2009р. по січень 2010р. в сумі 937 047,20 грн. підтверджуються у повному обсязі.

Зазначені суми у податкових розрахунках, самостійно визначені платником податків та надані відповідачем до податкового органу, є узгодженим податковим зобов'язанням з дня їх подання. Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Приписи пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначають умови та обмеження самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно яких податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Платник податків згідно до вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Належних доказів та обґрунтованих доводів, які б спростовували обставини справи, неправомірність вимог позивача, суб'єкта владних повноважень, зі стягнення податкової заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем вимог, покладених на нього за Закону, документів та матеріалів, які б могли бути використані як доказ у справі та мають значення для вирішення справи, відповідачем не надано.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки платником податків, в порушення вимог податкового законодавства, не погашено до бюджету, у порядку та у строки, визначені законом, податкові зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб сумою 937 047,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.12 у справі № 2а-14365/11/0170/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта