Вирок

від 11.04.2013 по справі 419/6767/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого - судді Семопядного В.О.

суддів: Піскун О.П., Сербіна В.В.

при секретарі Матвієнко В.М.

за участю прокурора Заворотної О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в розгляді справи на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нижньоудинська Іркутської області РФ, громадянин України, який має вищу освіту, працює головним інженером ТОВ «Мастерстрой», одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 364-1 КК України (в ред. Закону України від.07.04.2011р) до 1 року обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади на строк два роки; ч.1 ст.366 КК України (в ред.. Закону України від 07.04.2011р) до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 УК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточно покарання у виді обмеження волі строк на 2 роки з позбавленням права займати керівні посади на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного призначеного покарання з випробувальним строком в 2 роки, та у відповідності до п.3,4 ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 будучи директором товариства з обмеженню відповідальністю РСУ «Южний», тобто службою особою суб'єкта підприємницької діяльності, виконуючим організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що є відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського обліку, за нарахування та сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарській діяльності вказаного підприємства та подання звітності, а також службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно , в звітні періоди липня і серпня 2011року , в порушенні п.п. 14.1.1.36 ст.14 п.193.1

провадження 11/774/703/13 суддя 1 інстанції Григоренко Д.Ю.

категорія ч.1 ст.364-1 КК України суддя-доповідач Семопядний В.О.

ст.193 п.п.198.1, 198,3 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VIвід 02 грудня 2010р (зі змінами та доповненнями), зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди для себе , всупереч інтересам юридичної особи приватного права, внісши завідомо неправдиві відомості в склад податкового кредиту податкових декларацій по податку на додану вартість за липень серпень 2011р та додатків до них № 5 - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які є офіційними документами, і, подавши їх з метою звільнення від по сплаті податків у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, розташовану по вул. Театральній, 1-а в м. Дніпропетровську, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 114 356, 55 грн.

При організації фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» ОСОБА_1, як директор, зобов'язаний був керуватись:

1)Податковим Кодексом України №2755- VI від 02 грудня 2010 року:

-ст. 16 «в обов'язки службової особи підприємства входить: ведення у встановленому порядку обліку доходів та витрат, складання звітності, яка стосується обчислення та сплати податків та зборів; подача в контролюючі органи в порядку, встановленому податковим та митним законодавством,декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в с троки в розмірах, встановлених цим Кодексом»;

-ст. 15 «платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, які мають, отримують (передають) об'єкти оподаткування або здійснюють діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування, на яких покладений обов'язок по сплаті податків та зборів»;

п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 «не включають в склад валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язок ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податків»;

-п.198.6 ст. 198 «не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого у зв'язку з придбанням товарів (послуг)), не підтвердженими податками або оформлені з порушенням вимог або не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно по п.п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу)»;

2) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996- XIV від 16 липня 1999 року:

-ч. 1 ст. 3 « метою введення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачем для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результатах діяльності»;

-ч. 2 ст. 8 «питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах відносяться до компетенції його власника (власників) чи уповноваженого органа (службової особи) у відповідності до законодавства та установчих документів»;

-ч. 3 ст. 8 « відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в певних документах, збереження оброблених документів , регістрів та звітності на протязі встановленого терміна, але не менш трьох років, несе власник ( власники) чи уповноважений орган (службова особа), яка здійснює керівництво підприємством у відповідності з законодавством та установчими документами ;

-ч.1 ст.9 «підставами для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. первині документи повинні бути складані під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та преведення в порядок обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи»;

- ч.5 ст.9 «господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому періоді, в якому вони були здійснені»;

-ч. 8 ст. 9 «відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених в них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи»;

-ч. 1 ст. 11 «на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансова звітність підписується керівником та бухгалтером підприємства».

3) «Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року під №168/704:

-п.п. 2.12 п. 2 «керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були здійснені, в первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення та подачі для обліку відомостей та документів;

-п.п. 2.14 п. 2 «відповідальність за своєчасне та якісне складання документів, передачу їх в установлені графіком документообігу строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, зазначених в документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи»;

-п.п. 2.16 п.2 «забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку прийняття, зберігання та використання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, спричиняють шкоду державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, організації для прийняття рішення»;

-п.п. 2.17 п. 2 «первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручні обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку.

4) Статутом ТОВ РСУ «Південний», який зареєстрований державним реєстратором 25 лютого 2011 року під № 12241050009019686:

-п. 12.1 розділу 12 «директор організовує та керує поточною діяльністю підприємства, приймає рішення одноосібно шляхом видання наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів»;

-абз. 1 п. 12.4 розділу 12 «до компетенції директора відносяться всі питання поточної діяльності товариства, в тому числі, організація ведення бухгалтерського, податкового, управлінського обліків та діяльності товариства»;

-абз. 12 п. 12.4 розділу 12 «директор розпоряджається коштами та майном товариства».

5) Посадовою інструкцією директора підприємства, затвердженої 02 березня 2007 року директором ТОВ РСУ «Південний».

Таким чином , ОСОБА_1 достовірно було відомо , що він у відповідності з вищезазначеними нормами чинного законодавства України , як посадова особа підприємства , повинен достовірно і своєчасно визначати суми податків , а також у повному обсязі та у встановлені законом терміни сплачувати їх до бюджету держави .

Однак , ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» за період з 01 липня 2011 по 31 серпня 2011 року, в порушення п.п. 14.1.36 ст. 14 , п. 193.1 ст. 193 , п.п. 198.1 , 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) , шляхом заниження об'єкту оподаткування зловживав своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди для себе , використовував всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження , вніс завідомо неправдиві відомості - суми по фінансово -господарським взаємовідносинам з ТОВ «Тіко-Плюс» (ЄДРПОУ 32765370 ), з яким фактично ніяких операцій не проводив , до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за липень і серпень 2011 та додатків до них № 5 - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які є офіційними документами , і подав їх з метою звільнення від обов'язків по сплаті податків у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська , розташовану по вул. Театральній , 1-А, в м. Дніпропетровську , в результаті чого умисно занизив податок на додану вартість на суму 114356,55 гривень , чим вчинив зловживання повноваженнями і службове підроблення , що спричинили істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам за таких обставин:

Так , ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» за липень 2011 року, в денний час доби 9 серпня 2011 , перебуваючи за адресою : АДРЕСА_1, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди для себе використовував всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, відобразив по бухгалтерським та податковим облікам ТОВ РСУ «Південний» суми з фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіко-Плюс», з яким фактично ніяких операцій не проводив, і за допомогою комп'ютерної техніки вніс завідомо неправдиві відомості до графи податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року та додаток до неї № 5 - «Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що є офіційними документами, а саме зазначив наступні невірні дані: податкові зобов'язання - 117467 гривень, податковий кредит - 111594 гривень, сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету - 5873 гривень, в результаті чого в порушення п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) спотворив результати фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» за вказаний звітний період.

Далі ОСОБА_1, будучи посадовою особою ТОВ РСУ «Південний», діючи умисно, з метою звільнення від обов'язків по сплаті податку на додану вартість, з метою одержання неправомірної вигоди для себе всупереч інтересам юридичної особи приватного права, в зазначений час і в зазначеному місці, підписав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року та додаток до неї № 5 - «Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», після чого завірив печаткою ТОВ РСУ «Південний» завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності керованого ним підприємства, склавши, таким чином , свідомо неправдивий офіційний документ.

У денний час доби 17 серпня 2011 ОСОБА_1, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовував всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, видав, тобто надав зазначену податкову звітність, що містить свідомо неправдиві відомості, у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-А, що дозволило йому занизити податкові зобов'язання ТОВ РСУ «Південний» з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 65949,88 гривень, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» за серпень 2011 року, в денний час доби 13 вересня 2011, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовував всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, відобразив з бухгалтерського та податкового обліками ТОВ РСУ «Південний» суми з фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіко-Плюс », з яким фактично ніяких операцій не проводив, і вніс завідомо неправдиві відомості до графи податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додаток до неї № 5 - «Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що є офіційними документами, а саме зазначив наступні невірні дані: податкові зобов'язання - 89169 гривень, податковий кредит - 83819 гривень, сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету - 5350 гривень, в результаті чого в порушення п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) спотворив результати фінансово-господарської діяльності ТОВ РСУ «Південний» за вказаний звітний період.

Далі ОСОБА_1, будучи посадовою особою ТОВ РСУ «Південний», діючи умисно, з метою звільнення від обов'язків по сплаті податку на додану вартість, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, в зазначений час і у вказаному місці, за допомогою комп'ютерної техніки виготовив податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додаток до неї № 5 - «Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», склавши, таким чином, свідомо неправдивий офіційний документ.

У денний час доби 13 вересня 2011 ОСОБА_1, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, видав, тобто надав зазначену податкову звітність, що містить свідомо неправдиві відомості, у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-А, що дозволило йому занизити податкові зобов'язання ТОВ РСУ «Південний» з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 48406,67 гривень, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Таким чином, в період з 17 серпня 2011 по 13 вересня 2011 року, тобто протягом двох звітних періодів, нерозривно пов'язаних між собою, переслідуючи єдиний умисел на зловживання повноваженнями і службове підроблення, директор ТОВ РСУ «Південний» ОСОБА_1 , в порушення п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) занизив податкові зобов'язання ТОВ РСУ «Південний» з податку на додану вартість за звітні періоди липня і серпня 2011 року на загальну суму 114356,55 гривень, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання. Призначити ОСОБА_1 покарання: за ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 4250 гривень з позбавленням права займати керівні посади. У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права займати керівні посади. Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання повинен був, керуючись положеннями ч.ч.1,3 ст. 5 КК України, застосувати редакцію ч. 1 ст. 364-1 КК України зі змінами, внесеними Законом України №4025- VI від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України, відносно гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», тобто діючу редакцію на час розгляду справи, оскільки санкцією ч. 1 ст. 364-1 КК України у зазначеній редакції передбачено основне покарання більш м'яке, ніж в її редакції від 07 квітня 2011 року.

В доповненнях до апеляції прокурор, посилаючись на доводи зазначені в апеляції, просить скасувати вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за: ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 4250 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав

за необхідне вирок скасувати, та постановити свій вирок змінивши його в частині призначеного покарання, засудженого який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в скоєні злочинів, за які його засуджено та кваліфікація його дій за ч.1 ст.364-1 та ч.1 ст.366 КК України, а саме: у зловживаннями повноваженнями, тобто у навмисному з метою отримання неправомірної вигоди для себе використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, та службовій підробці, тобто в складані службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, суд обґрунтував сукупністю дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які ніким із учасників процесу не оскаржуються, а тому відповідно до ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується доводів прокурора то відповідно до положень ст.58 Конституції України та ч.1 ст. 5 Кримінального Кодексу України, закон, який скасовує або пом'якшує відповідальність, має звороту дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідне діяння до набуття таким законом чинності.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 скоїв злочин в липні вересні 2011 року, за який був засуджений в лютому 2013р. Згідно Закону України № 4025- VI від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України, відносно гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», санкція ст. 364-1 КК України не передбачає такого виду покарання, як обмеження волі. Таким чином на час постановлення вироку редакція санкції ст.364-1 КК України передбачає лише основне покарання як штраф, тобто на час розгляду справи у зазначеній редакції ст. 364 -1 КК передбачено основне покарання більш м'яке, ніж в її редакції від 07 квітня 2011 року.

Тому, колегія суддів, частково погоджуючись з доводами, наведеними в апеляції прокурора, прийшла до висновку, що призначене покарання ОСОБА_1 не відповідає вимогам кримінального закону, тому вирок в частині призначеного покарання на підставах ст.372 КПК України (ред.1960р) підлягає скасуванню і відповідно до ст.378 КПК України (в ред.1960р), апеляційний суд постановляє свій вирок.

Так, призначаючи покарання, колегія суддів, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, ставлення засудженого до скоєних ним злочинів, де ОСОБА_1 свою провину визнав повністю. щиро покаявся, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються, як невеликої тяжкості, його сімейне становище, у зв'язку з чим вважає необхідним призначити покарання у вигляді - штрафу, в межах мінімального розміру санкцій статей за якими його визнано винним.

Крім того, ст. 55 КК України встановлює заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Тому рішення суду про позбавлення права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів при його виконанні. Однак судом при призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання не було дотримано зазначених вимог закону, тобто суд, точно не зазначив, окреслив у вироку характер тих посад, право обіймати які він позбавлений. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне позбавити права займати керівні посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій на підприємствах будь-якої форми власності

Таке покарання колегія судів вважає буде достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366,371,372,378 КПК України (в редакції 1960 року) та п. 11 Розділу XI «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська області від 12 лютого 2013р щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання за ч.1 ст.364-1 та ч.1ст. 366 КК України, скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за: ч.1 ст.364-1 КК України покарання в вигляді - штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн, з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій на підприємствах будь-якої форми власності строком на 2 роки; ч.1 366 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510 гривень з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 гривень з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку і на нього можуть бути подані касаційні скарги до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж одного місяця з дня його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі касаційних скарг до апеляційного суду Дніпропетровської області .

Судді:

В.О. Семопядний О.П.Піскун В.В. Сербін