Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-2811/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2811/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лайф-капітал» про стягнення суми заборгованості у розмірі 1 700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (на даний час - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лайф-капітал», в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 1 700,00 грн., нарахованого згідно постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.09.2010 року № 41/3/1-10/98-СК про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року позовні вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України задоволено повністю.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лайф-капітал» до Державного бюджету України штраф у розмірі 1 700,00 грн.

22 жовтня 2012 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про заміну сторони по справі (позивача) з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 23.11.2012 року було ліквідовано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

07.07.2011 року були внесені зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно яких органом, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, крім ринку банківських послуг та ринку цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів), є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У зв'язку з цим, повноваження та функції державного регулювання ринків фінансових послуг, що здійснювалися Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, як спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після набуття повноважень Нацкофінпослуг, здійснюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні заяви представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про заміну сторони по справі.

На вказану ухвалу суду представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою замінити сторону (позивача) по справі з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що наявність виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду, виключає можливість заміни сторони (позивача) її правонаступником.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Підставою для залучення до участі у справі правонаступника сторони, зокрема, може бути ліквідація органу чи посади - суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до роз'яснення, викладеного в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2, при визначенні процесуального правонаступництва слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт на підтвердження своїх доводів посилається на норми ст. 55 КАС України, згідно якого у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Між тим, колегія суддів зазначає, що вказана норма прив'язує дану процесуальну дію суду безпосередньо до стадій адміністративного процесу, однією з яких і є виконавче провадження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Початком даної стадії є відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вказана норма також кореспондується з положенням статті 264 КАС України, де передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Тобто законом передбачено, що заміну сторони виконавчого провадження може здійснити як сама сторона так і державний виконавець, подавши про це відповідну заяву до суду.

Однак, всупереч вказаним нормам, апелянт звернувся до суду із заявою саме про заміну сторони позивача вже після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, що на думку колегії суддів виключає можливість проведення заміни сторони позивача - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.