Рішення

від 11.04.2013 по справі 903/235/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2013 р. Справа № 903/235/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ СК", с. Тарасове Луцького району

про стягнення 326 619,78грн.

Суддя Черняк Л.О .

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Оскільки учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, то у відповідності з ст..81-1ГПК України, фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС" (далі - товариство, ТзОВ "ВЕРЕС") звернувся в господарський суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ СК" (далі - товариство "СГ СК") в якій просить стягнути 328 130,43грн., в тому числі: 299 300,00грн. - сума основної заборгованості, 22 729,63грн. - сума пені, 6 100,80грн. - 3% річних згідно договору купівлі-продажу №К-0040 від 24.06.2011р.

Поозивач подав суду заяву вих. №43 від 21.03.2013р. про зменшення розміру позовних вимог, оскільки на виконання вимог ухвали господарського суду від 12.03.2013р. ТзОВ "ВЕРЕС" проведено розгорнутий розрахунок заборгованості, при підготовці якого виявлені неточності в нарахуванні пені та 3% річних. В результаті чого просить суд стягнути з ТзОВ "СГ СК" 326 619,78 грн. замість 328 130,43грн заборгованості, в т.ч. 299 300,00грн. - сума основної заборгованості, 22 762,25грн. - сума пені замість 22 729,63грн. (розмір пені збільшено) та 4 557,53грн. - 3% річних замість 6 100,80грн. Просить суд задовольнити зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ст..22 ГПК України позивач вправі до прийнятя рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п.3.10.Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у разі прийняття судом зміни (збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає зменшення позовних вимог. Спір вирішується судом стосовно нової ціни позову - 326 619,78грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча в судовому засіданні від 25.03.2013р. належним чином був повідомлений про час та місце проведення наступного судового засідання 08.04.2013р. Крім того не виконав вимог ухвали суду від 25.03.2013р. та не подав суду перерахунку розміру пені з урахуванням вимог ст..232 ГК України.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився. Ухвали від 12.03.2013р. та 25.03.2013р. із зазначенням часу та місця проведення судового засідання надсилалася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві (45625, Волинська обл.., Луцький район, с. Тарасове, вул.. Жовтнева, 2а) рекомендованою кореспонденцією, які повернуті поштою 21.03.2013р. (вх..№01-29/3532/13) та 08.04.2013р. (вх..№01-29/4290/13) з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Судом за допомогою веб-сайту ЄДР, технічним адміністратором якого є ДП «Інформаційно-ресурсний центр», на якому відображається інформація з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців (відповідно до Наказу МЮУ №1846/5 від 14.12.2012р.) перевірялась відповідність вказаної позивачем поштової адреси відповідача.

Згідно ч.3 п.п.3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності із п.3.9.2. вищевказаної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

24.06.2011р. між товариством "Верес", в особі генерального директора Зубкова В.В. (продавець) та товариством "СГ СК" в особі директора Копитка С.А. (покупець) укладено договір купівлі-продажу № К-0040 (далі - договір) (а.с. 9).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2., 3.1 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача борошно пшеничне (далі - товар), а відповідач зобов'язався сплатити його повну вартість та прийняти товар, найменування та кількість якого визначається у заявці відповідача та товарній накладній. Ціна за одиницю товару вказується в товарних накладних.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, наступним чином: 50% передплата, решта 50% на протязі 14 календарних днів, починаючи з дня поставки товару або готівкою в касу позивача в повному обсязі відповідно до поставленої партії товару. (а.с.9)

На виконання умов цього договору позивач за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. передав відповідачу товару на загальну суму 701 800,00грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №010711/2 від 01.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №060711/2 від 06.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №070711/2 від 07.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №130711/3 від 13.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №140711/3 від 14.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №200711/5 від 20.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №210711/3 від 21.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №260711/2 від 26.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №280711/1 від 28.07.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №030811/4 від 03.08.2011р. на суму 59 400,00грн.;

- №170811/5 від 17.08.2011р. на суму 55 000,00грн.;

- №300911/19 від 30.09.2011р. на суму 52 800,00грн. (а.с. 10-21).

Однак відповідач здійснив оплату з порушенням строків та частково, в сумі 402 500,00грн., що підтверджується довідкою банку вих.№15-0/04-327 від 20.03.2013р.(а.с.85) та платіжними дорученнями:

1. №47 від 25.06.2011р. на суму 30 000,00грн.;

2. №48 від 25.06.2011р. на суму 30 000,00грн.;

3. №311 від 06.07.2011р. на суму 29 700,00грн.;

4. №312 від 06.07.2011р. на суму 10 000,00грн.;

5. №314 від 08.07.2011р. на суму 19 700,00грн.;

6. №400 від 14.07.2011р. на суму 30 000,00грн.;

7. №401 від 14.07.2011р. на суму 20 000,00грн.;

8. №402 від 18.07.2011р. на суму 17 000,00грн.;

9. №405 від 20.07.2011р. на суму 45 000,00грн.;

10. №406 від 27.07.2011р. на суму 29 100,00грн.;

11. № 408 від 28.07.2011р. на суму 15 000,00грн.;

12. №409 від 08.08.2011р. на суму 4 000,00грн.;

13. №317 від 17.08.2011р. на суму 19 000,00грн.;

14. №318 від 17.08.2011р. на суму 11 000,00грн.;

15. №462 від 30.09.2011р. на суму 34 800,00грн.;

16. №463 від 30.09.2011р. на суму 12 900,00грн.;

17. №464 від 30.09.2011р. на суму 5 100,00грн.;

18. №465 від 07.10.2011р. на суму 2 000,00грн.;

19. №501 від 21.10.2011р. на суму 6 000,00грн.;

20. №502 від 06.12.2011р. на суму 1 500,00грн. (а.с. 22-42).

А також прибутковими касовими ордерами :

- №192 від 18.07.2011р. на суму 11 700,00грн.;

- №383 від 04.11.2011р. на суму 300,00грн.;

- №413 від 15.11.2011р. на суму 1 400,00грн.;

- №414 від 15.11.2011р. на суму 600,00грн.;

- №426 від 21.11.2011р. на суму 4 500,00грн.;

- №427 від 21.11.2011р. на суму 5 500,00грн.;

- №443 від 29.11.2011р. на суму 3 000,00грн.,

- №15 від 11.01.2012р. на суму 3 700,00грн. (а.с. 43-50).

Оригінали вищевказаних видаткових накладних, платіжних доручень та прибуткових касових ордерів оглянуті в судовому засіданні.

В результаті чого заборгованість, станом на 14.09.2012р., становить 299 300,00грн., що підтверджується довідкою ТзОВ "Верес" за підписами головного бухгалтера та генерального директора товариства (а.с. 81).

ТзОВ "Верес" надсилало відповідачу претензію №1 вих .№209 від 21.09.2012р., в якій позивач просив погасити суму заборгованості в розмірі 328 130,43грн., в т.ч. 299 300,00грн. - основна заборгованість; 22 729,63грн. - пеня за порушення грошових зобов'язань, 6 100,80грн. - 3% річних у місячний строк, про що свідчить опис вкладення у рекомендований лист з повідомленням від 21.09.2012р. та фіскальний чек від 25.09.2012р. №9334 (а.с. 51-53).

У відповідь відповідач надіслав лист вих. .№74-А від 19.11.2012р., в якому визнає наявність боргу в повному обсязі та посилається на скрутне фінансове становище, в результаті чого відповідач не має можливості здійснити розрахунки за договором купівлі-продажу №К-0040 від 24.06.2011р.

В результаті чого заборгованість, станом на 14.09.2012р., становить 299 300,00грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений договір предметом судового розгляду не виступав недійсним судом вцілому або частково не визнавався, сторонами розірваний не був (докази відсутні).

Як встановлено, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору купівлі-продажу №К-0040 від 24.06.2011р.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором зобов'язань, не оплатив повністю, поставленого позивачем товару, позовна вимога про стягнення з нього 299 300,00грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до п.4.1, 4.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, наступним чином: 50% передплата, решта 50% на протязі 14 календарних днів, починаючи з дня поставки товару або готівкою в касу позивача в повному обсязі відповідно до поставленої партії товару. (а.с.9)

На виконання зазначеного договору згідно видаткових накладних №010711/2.; №060711/2; №070711/2; №130711/3; №140711/3; №200711/5; №210711/3; №260711/2; №280711/1; №030811/4; №170811/5; №300911/19 поставка позивачем здійснювалась в липні, серпні, вересні місяцях 2011р. Відповідач за поставлену продукцію частково розрахувався, зокрема: 25.06.2011р., 06.07.2011р., 08.07.2011р., 14.07.2011р.,18.07.2011р., 20.07.2011р., 27.07.2011р., 28.07.2011р., 08.08.2011р., 17.08.2011р., 30.09.2011р., 07.10.2011р., 21.10.2011р., 04.11.2011р., 15.11.2011р., 21.11.2011р., 29.11.2011р., 06.12.2011р., 11.01.2012р.

Статтею 611 ЦК України та статтею 230 ГК України встановлено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Відповідно до частин першої і третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Таким чином, виходячи з наведеного, позивачем пропущено строк на стягнення пені в сумі 22 762,25грн. в зв'язку з чим в цій частині позову необхідно відмовити

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежів слід стягнути 4 557,53грн. за період з 14.03.2012 року по 14.09.2012 року. - 3% річних.

Зазначені вище нарахування перевірені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст..144, 193, 223, 230, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 258, 260, 526, 527, 549, 611, 628, 655, Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ СК" (45625, Луцький р-н, с. Тарасове, вул..Жовтнева, 2а, код 36959563) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд.15, код 30108718)

303 857,53грн ., в тому числі: 299 300,00грн.. - основного боргу, 4 557,53грн. - 3% річних за поставлений товар, а також 6 077,09 грн . витрат по оплаті судового збору.

3. В частині позову про стягнення пені в сумі 22 762,25грн., відмовити.

4. Управлінню ДКСУ у м. Луцьку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Верес" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд.15, код 30108718) 30,21грн. зайво сплаченого судового збору, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, згідно платіжного доручення №114 від 05.02.2013р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Повний текст рішення складено

11.04.13

Суддя Л. О. Черняк