Постанова

від 10.04.2013 по справі б24/219-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № Б24/219-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), КороткевичаО.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову та ухвалувід 29.01.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі№ Б24/219-10 господарського суду Дніпропетровської області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Інк", м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Міракс-Груп", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторТОВ "Універсал Інк"

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2010 року порушено провадження у справі № Б24/219-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Міракс-Груп" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Інк" в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2010 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано виконати передбачені законодавством дії у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012 року затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року (суддя - Д.М. Полєв) Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) відмовлено в прийнятті заяви про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012 року за нововиявленими обставинами.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року (головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Павловський П.П., Тищик І.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи Інспекції у прийнятті заяви про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, суди вказали, що Інспекція не має право подавати таку заяву, оскільки не є ні кредитором, ні стороною у справі. Підтримуючи ці висновки, апеляційний суд додав, що визначені ДПІ в заяві обставини не є нововиявленими.

Заперечуючи ці висновки судів, скаржник зазначив, що Боржником подавалась податкова звітність, суди не дослідили обставини щодо припинення Товариством підприємницької діяльності, а ДПІ, згідно визначеної в ст. 1 Закону про банкрутство категорії кредитора, має право на апеляційне та касаційне оскарження. Також ДПІ зазначила, що відсутні підстави для визнання Товариства банкрутом, в результаті проведеної в листопаді 2012 року перевірки досліджувались обставини щодо сплати Боржником податку на додану вартість на суму 11 тис. грн., а по контрагентах Боржника виявлено розбіжності, що може підпадати під регулювання кримінального законодавства.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм процесуального права - ГПК України, а також норм Закону про банкрутство.

По-перше, колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтування в касаційній скарзі стосуються правомірності порушення, здійснення провадження у даній справі та визнання Товариства банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, а не щодо відмови в прийнятті заяви за нововиявленими обставинами та правомірності застосування судами попередніх інстанцій відповідних норм - ст.ст. 112, 113 ГПК України, зокрема.

По-друге, виходячи із системного аналізу норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону про банкрутство, а також норм ст.ст. 4 1 , 91 ГПК України та ст. 210 Господарського кодексу України, касаційний суд підтримує правомірний висновок судів попередніх інстанцій, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, а тому не набула статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство.

При цьому, касаційний суд враховує посилання апеляційного суду на обставини, визначені в наявній у справі довідці Інспекції від 17.09.2010 року № 24329/10/24-023 (а.с. 62), в якій ДПІ повідомляє ліквідатора Боржника про відсутність у Товариства податкового боргу.

Відповідно ж до приписів ч. 1 ст. 113 ГПК України право звертатись із заявою про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами належить стороні у справі, прокурору та третім особам.

У зв'язку із викладеним та виходячи із системного аналізу також норм ст. 62 ГПК України, суди в оскаржуваних рішеннях зробили правомірний висновок про відсутність у Інспекції права на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами прийнятих у даній справі рішень, зокрема ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі.

Що ж до посилання скаржника як на нововиявлені обставини, які були визначені в акті перевірки від 15.11.2012 року (а.с. 111-114), доданому до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід вказати на те, що цей акт складений та стосується організації роботи ДПІ та в цьому акті визначені недоліки роботи вказаного податкового органу, однак цей акт не стосується перевірки діяльності Товариства. Складення цього акту 15.11.2012 року (після винесення 26.10.2010 року судового рішення у справі, перегляд якого за нововиявленими обставинами вимагає заявник), є новою обставиною відносно цього судового рішення, а не нововиявленою, як необґрунтовано вважає ДПІ.

Таким чином, також слід погодитись і з висновком апеляційного суду про те, що визначені Інспекцією в своїй заяві обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст. 210 Господарського кодексу України та ст.ст. 91, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 , 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 р. у справі № Б24/219-10 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 11.04.2013 року.