Ухвала

від 11.04.2013 по справі 1570/7065/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р.Справа № 1570/7065/2012

Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по адміністративній справі за позовом Біляївського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення в розмірі 14535,45 гривень,

встановила:

Позивач Біляївський районний центр зайнятості 20.11.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення в розмірі 14 535,45 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у ході проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», було встановлено, що ОСОБА_4 в період перебування на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, працював в Августівській сільській раді сезонно на 05, ставки кочегаром Черевиченського сільського клубу за сумісництвом з 01.11.2010 року по 01.05.2011 року. За період перебування на обліку в службі зайнятості, відповідачем безпідставно було отримано допомогу по безробіттю в сумі 14 535,45 гривень. Добровільно відповідач незаконно отримані кошти в сумі не повернув.

Справа була розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року адміністративний позов Біляївського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення в розмірі 14 535,45 гривень було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Біляївського районного центру зайнятості (р/р 37170300900111 в ГУДКСУ Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 20948971) кошти, витрачені на виплату допомоги по безробіттю в сумі 14 535 гривень 45 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований в Центрі зайнятості як громадянин, який шукає роботу з 06.04.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Біляївського районного центру зайнятості № НТ110413 від 13.04.2012 року ОСОБА_4 надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується витягом із наказів (а.с. 19).

З 13.04.2011 року у зв'язку з наданням статусу безробітного ОСОБА_4 було призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, особистим підписом відповідач підтвердив достовірність внесених даних до картки персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного). У заяві вказав на те, що він станом на 13.04.2011 року не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 15).

Як вбачається з витягу наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_4, з 13.04.2011 року по 30.04.2011 року позивачем було віддано виплату допомоги по безробіттю, та наказом від 04.05.2011 року № НТ110504 відповідачу розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 01.05.2011 року.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_4 працював в Августівській сільській раді сезонно на 0,5 ставки кочегаром Черевиченського сільського клубу за сумісництвом з 01.11.2010 року по 01.05.2011 року та мав дохід у вигляді заробітної плати в період перебування в центрі зайнятості на обліку безробітного, що підтверджується копіями розпоряджень від 01.11.2010 року № 18/2010р. та від 01.05.2011 року № 15/2011р., а також копією довідки про заробітну плату та інші доходи за 2010-2011 рік (а.с. 22-24).

Також за результатами проведеного позивачем розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», які оформлені актом № 402 від 25.10.2012 року (а.с. 8-9) та відповіді Августівської сільської ради на запит Біляївського районного центру зайнятості, встановлено що ОСОБА_4 працював в Августівській сільській раді сезонно на 0,5 ставки кочегаром Черевиченського сільського клубу за сумісництвом з 01.11.2010 року (розпорядження від 01.11.2010 року № 18/2010р.) по 01.05.2011 року (розпорядження від 01.05.2011 року № 15/2011р.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що відповідач ОСОБА_4 на день отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, відносився до категорії зайнятого населення та одночасно перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» - не можуть бути визнані безробітними громадяни, які займаються трудовою, підприємницькою та іншою діяльністю. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною та іншою діяльністю.

Згідно вимог вказаного Закону, відповідач відноситься до зайнятого населення та не має права отримувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року передбачено, що громадяни, зареєстровані, як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Підпунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що в період перебування на обліку у Біляївському районному центрі зайнятості ОСОБА_4, а саме за період з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року була отримала допомога по безробіттю у загальному розмірі 14 535,45 гривень, що підтверджується довідкою від 10.10.2012 року (а.с. 10).

Наказом Біляївського районного центру зайнятості № 357 від 25.10.2012 року про відшкодування коштів особою ОСОБА_4 (а.с. 12) було прийнято рішення про надіслання ОСОБА_4 претензії з повідомленням, протягом двох робочих днів, про необхідність відшкодування коштів у сумі 14 535,45 гривень протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення.

Згідно матеріалів справи, з метою досудового вирішення спору, для вирішення питання добровільного повернення коштів відповідачу була направлена претензія № 15 від 25.10.2012 року про необхідність повернення виплачених йому коштів у сумі 14 535,45 гривень, яку відповідачем було отримано 25.10.2012 року (а.с. 11).

Зазначений наказ щодо повернення виплачених коштів відповідачем не оскаржувався.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно не відшкодовано зазначені кошти, суд 1-ї інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що вони підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по адміністративній справі за позовом Біляївського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення в розмірі 14535,45 гривень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.В. Яковлев Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук